Судове рішення #141146
Україна

 

Україна

__________________________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ________________________________

Справа № 11-655,2006 року                     Головуючий по 1 інстанції  Пархета А.В.

Категорія: ст. 286 ч.2 КК України               Доповідач в апеляції             Демиденко А.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року              Колегія судців судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                                   Демиденка А.І.

суддів                 Колодницького Е.Й., Літвінцева В.М.

прокурора                                   Гришанової Н.Д.

адвоката                                       ОСОБА_1

засудженого                                ОСОБА_2

потерпілих                            ОСОБА_3 ОСОБА_4

та їх представника                                    ОСОБА_5.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_6 в його інтересах на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2006 року, яким

ОСОБА_2, українця, гр. України, раніше не судимого, -

засуджено   за   ч.2ст.286   КК   України   на   4   роки   позбавлення   волі   з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Крім того, вироком постановлено стягнути із нього на користь:

·        потерпілого ОСОБА_3 77 грн.51коп. матеріальної та 6000 грн. моральної шкоди;

·        потерпілої ОСОБА_7  435   грн.05   коп.   матеріальної та  8000  грн. моральної шкоди;

·        потерпілого ОСОБА_4 15076 грн.48 коп. матеріальної та 25000 грн. моральної шкоди;

·        Уманської  міської лікарні  3111   грн.90   коп.,  які  були  витрачені  на лікування потерпілих.

З нього вбачається, що 01 січня 2006 року близько 20 години 15 хвилин ОСОБА_2,  перебуваючи  в  стані  алкогольного  сп'яніння  під час керування автомобілем ВАЗ-2101 з державним номером НОМЕР_1, на перехресті вул. Інтернаціональної з провулком Інтернаціональним в м. Умань Черкаської області грубо порушив вимоги п. п. 2.9 «а»; 16.11 «Правил дорожнього руху України», тобто рухаючись по другорядній дорозі з боку зазначеного провулка, не дав дорогу автомобілю «Форд» з державним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що рухався по головній дорозі з боку вищезазначеної вулиці.

В результаті цього допустив зіткнення транспортних засобів, під час якого пасажир автомобіля «Форд» ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження і померла на місці пригоди; його водій ОСОБА_3. та пасажир ОСОБА_7 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я; пасажири автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_9 і ОСОБА_10 аналогічного ступеню тяжкості тілесні ушкодження за тією ж ознакою.

В апеляціях засудженого та його захисника порушується питання про зміну вироку як в частині призначеного покарання, а саме - в бік його пом'якшення із застосуванням вимог ст. 75 КК України, так і в частині вирішення цивільного позову потерпілих по справі. При цьому він покликається на суворість покарання. Просить врахувати те, що під час пригоди він теж постраждав, потребує лікування. Розмір стягнень на користь кожного потерпілого є завищеним і їх необхідно зменшити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого, його захисника; потерпілих та їх представника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезгаданих апеляцій, колегія суддів судової палати вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка потягла за собою загибель однієї особи та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень чотирьом потерпілим, при обставинах, наведених у вироку, підтверджується зібраними, дослідженими та вірно оціненими доказами, серед яких:

·        визнавальні показання самого засудженого ОСОБА_2;

·        показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_11;

·        ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

·        дані протоколу огляду місця події, схеми та фототаблиці;

а.с. 5-11

-    дані протоколів огляду транспортних засобів;

а.с. 18-20

-    дані висновків судово-медичних експертиз щодо кожного потерпілого;

а.с. 40-41,47,52-53,58-59,65-66,71-73,78-79

 

- дані протоколу медичного огляду, згідно з яким ОСОБА_2, будучи обстеженим після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, на 21 годину 05 хвилин 01 січня 2006 року перебував у алкогольному сп'янінні важкого ступеню.

Дії ОСОБА_2 за ч.2ст.286 КК України кваліфіковані правильно.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про особу засудженого і є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи апелянтів не впливають на законність та обгрунтованність вироку в частині призначеного засудженому покарання. На користь цього колегія суддів відносить те, що надані ними медичні документи про проходження засудженим стаціонарного лікування, у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, за своїм змістом не підтверджують факту наявності у нього тяжкого захворювання. Згідно висновку експерта під час цієї пригоди ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров'я. ( а.с. 78-79)

Судом першої інстанції в достатній мірі враховані як обтяжуючі, так і пом'якшуючі покарання обставини, серед яких і ті, на які апелянти покликаються у своїх скаргах, зокрема, стан його здоров'я. Це призвело до призначення засудженому розмірної міри покарання, яка відповідно до санкції ч.2ст.286 КК ближче до мінімальної.

У зв'язку з цим, підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає. .

Стосовно доводів апелянтів відносно розгляду у справі цивільних позовів потерпілих, то вони підлягають до часткового задоволення, оскільки суд першої інстанції, обґрунтовано взявши до уваги відповідні документи, вірно встановив у кожному випадку розмір матеріальної шкоди, але допустився помилки при визначенні грошових еквівалентів моральної шкоди, яка була заподіяна кожному потерпілому. На думку колегії суддів ці еквіваленти дещо перевищують розумні межі її відшкодування, а тому повинні бути зменшені.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 366, 373 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_6 задовільнити частково.

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2006 року відносно ОСОБА_2 в частині доведеності вини, кваліфікації дій та призначеної міри покарання залишити без змін.

Цей же вирок в частині розгляду цивільного позову змінити. Зменшити  стягнення   грошового   еквіваленту  моральної  шкоди  на користь потерпілих:

·       ОСОБА_3 з 6000 до 5000 грн.;

·       ОСОБА_7 з 8000 до 6000 грн.;

·       ОСОБА_4 з 25000 до 20000 грн.

В решті цей вирок залишити без змін.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація