Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-700,2006 року                     Головуючий по 1 інстанції  Стародуб О.В.

Категорія: ст. 185 ч.З КК України               Доповідач в апеляції             Демиденко А.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року               Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                                   Демиденка А.І.

суддів                 Колодницького Е.Й., Літвінцева В.М.

прокурора                                    Гришанової Н.Д.

засудженого                                ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2006 року, яким       

ОСОБА_1, українця, гр. України,  раніше судимого, - засуджено за ст.ст. 69, 185ч.З КК України на 2 роки позбавлення волі; ст.ст. 69,15ч.3,185ч.З КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком цього ж суду від 14 грудня 2004 року і остаточно визначено до відбуття 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

З нього вбачається, що 07 квітня 2006 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 проник до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав приватне майно потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 1239 грн. 84коп.

Він же, 17 квітня 2006 року близько 1 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно проник до цієї ж квартири, звідки намагався таємно викрасти приватне майно цієї ж потерпілої на загальну суму 928 грн., але при цьому був затриманий.

В апеляції засудженого ОСОБА_1 порушується питання про зміну вироку щодо нього в частині призначеного покарання до такого, яке не було б пов'язане з реальним позбавленням волі. При цьому апелянт покликається на незадовільний стан здоров'я та тяжке матеріальне становище в його сім'ї.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами апеляції, колегія суддів судової палати вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Розгляд справи відбувся відповідно до вимог ч.Зст.299 КПК України у спрощеному порядку, що свідчить про безапеляційність питання як про доведенність вини ОСОБА_1, так і про вірну кваліфікацію його дій за ст. 185ч.З; ст.ст. 15ч.З, 185ч.З КК України.

Засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити покарання, що у даному випадку узгоджується з вимогами процесуального закону по формі, Що ж стосується змісту його апеляції, то її доводи не впливають на законність та обгрунтованність вироку в частині призначеного покарання за кожний злочин та за сукупністю злочинів і вироків. На користь цього колегія суддів відносить те, що судом першої інстанції в достатній  мірі враховані пом'якшуючі покарання обставини, серед яких і ті, на які засуджений покликається в своїй апеляції. Це призвело до обґрунтованого застосування вимог ст. 69 КК України при призначенні йому покарання за кожний злочин.

Окрім того, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги і те, що ОСОБА_1 скоїв нові злочини в період іспитового строку,, передбаченого ст. 75 КК України, коли невідбута міра покарання за попереднім вироком складала 3 роки обмеження волі. Остаточне покарання за сукупністю злочинів та вироків йому вірно визначено за правилами ст.ст. 70, 71 КК України і воно є у даному випадку необхідним й достатнім для виправлення цього засудженого та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2006 року щодо нього - без змін.