Судове рішення #14112725

Справа №  11-83/2011  

Категорія  ст. 345 ч.2 КК України  

Головуючий у 1 інстанції  Пулик М.В.  

Суддя-доповідач  Кривобокова Н.М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року                                                                  м. Івано-Франківськ


Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ  Апеляційного  суду Івано-Франківської області в складі:

           головуючої-судді:                               Кривобокова Н.М.,

                    суддів:                                            Ткачук Н.М., Шкрібляка Ю.Д.,          

з участю:          прокурора                                        Грищука В.І.,

                       потерпілих                                           ОСОБА_2, ОСОБА_3,          

                              представника потерпілих                     ОСОБА_4,

                       засуджених                                                ОСОБА_5, ОСОБА_6,

                              захисника                                          ОСОБА_7,                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3  на вирок Рожнятівського  районного суду від 10 грудня 2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

          

Вказаним вироком                            ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 не одруженого, підприємця, не- судимого,  громадянина України,-

засуджено за ст. 342 ч.2 КК України на один рік обмеження волі; за ст. 345 ч.2 КК України на два роки обмеження волі. На підставі  ст.70 КК  України  за  сукупністю  злочинів,  шляхом   поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання –два роки обмеження волі.          

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання  звільнено з випробувальним строком два роки.          

          Згідно ст. 76 ч.1 п.п.2,3,4 КК України на нього покладені обов”язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

          ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3,  уродженця  та  жителя АДРЕСА_2 одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, несудимого, підприємця, громадянина України,-

засуджено за ст. 342 ч.2 КК України на один рік обмеження волі; за ст. 345 ч.2 КК України на один рік шість місяців обмеження волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів,      шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання –один рік шість місяців обмеження волі.

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнено з випробувальним строком один рік шість місяців.

Згідно ст. 76 ч.1 п.п.2,3 КК України на нього покладені обов”зки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

                                                  ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_1 одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не -працюючого, несудимого, громадянина України,-

засуджено за ст. 296 ч.1 КК України  із застосуванням ст. 69 КК України на 1500 гривень штрафу.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 залишити попередньо обраний –підписку про невиїзд.

          Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 задоволено частково.

          Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 3000 грн.  моральної та 619, 54 грн. матеріальної шкоди, 100 грн. за надання юридичної допомоги.

          Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 3500 грн. моральної та 647, 60 грн. 60 матеріальної шкоди, 100 грн. за надання юридичної допомоги.

          Постановлено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 8000 грн.  моральної та  250 грн. матеріальної шкоди.

          За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за те, що вони 17 травня 2010 року приблизно о 01-30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, вчинили опір працівникам правоохоронного органу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час виконання ними службових обов?язків та умисно заподіяли їм легкі тілесні ушкодження.

          ОСОБА_8 визнано винним і засуджено за те, що 16 травня 2009 року приблизно о 22 годині ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в стані алкогольного сп’яніння в Будинку просвіти в смт. Брошнів-Осада Рожнятівського  району вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, поєднаною з насильством щодо ОСОБА_9, якому завдав удар кулаками в голову, чим спричинив легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2010 року вирок Рожнятівського  районного суду від 10 грудня 2009 року щодо ОСОБА_8 залишений без зміни.  

Ухвалою Верховного Суду України від 23 листопада 2010 року вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

В апеляціях:

-          прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених та доведеності їх вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у зв”язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених, постановивши новий вирок з  призначенням  більш  суворого  покарання   засудженим. В доповнені до апеляції прокурор покликається на неправильність застосування кримінального закону судом першої інстанції, а саме вимог п.4 ч.1 ст.76 КК України;

          - потерпілий  ОСОБА_3 просить вирок Рожнятівського районного суду від 10 грудня 2009 року скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до більш суворого покарання, а заявлений цивільний позов задовольнити повністю;

- потерпілий ОСОБА_2 оспорює  вирок в частині призначеного покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки вважає його надто м’яким і  просить  винести  новий  вирок, яким призначити їм  більш суворе покарання. Крім того, заявлений цивільний позов просить задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді  Кривобокової Н.М., думку  прокурора  Грищука В.І., який

підтримав доводи апеляції, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2  та їх представника ОСОБА_4 про скасування вироку першої інстанції та призначити більш суворого покарання, пояснення засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6  та їх захисника ОСОБА_7 про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.                    

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненому відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних доказах та не оспорюється в апеляції.

Дії засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України кваліфіковано правильно.

Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6  суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом”якшують покарання, а саме: їх молодий вік, вперше притягуються до кримінальної відповідальності,  на утриманні у ОСОБА_6  неповнолітня дитина, визнання ним вини, їх щире каяття та сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристику за місцем проживання, відшкодування моральної шкоди, з моменту вчиненого по даний час не вчиняли злочинів та не притягались до адміністративної відповідальності.

Вказані пом’якшуючі покарання обставини, їх роль у вчиненому та дані про особи винних істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому колегія суддів вважає, що  визначене  ОСОБА_5  та  ОСОБА_6    покарання,  із  застосуванням  вимог ст. 75 КК України є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

За наведених обставин, підстав для призначення суворішого покарання ОСОБА_5  та  ОСОБА_6,  про що йдеться в апеляціях прокурора та потерпілих, колегія суддів не вбачає. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції вирішено відповідно до цивільного законодавства, з врахуванням тяжкості перенесених страждань потерпілими та матеріального стану підсудних.

Доводи  прокурора про необґрунтоване застосування до  ОСОБА_5  п. 4 ч.1 ст.76 КК України   є підставними, оскільки у вироку  не було розкрито його змісту, а  тому з нього даний пункт слід виключити.


За таких обставин апеляція прокурора в зміненому вигляді підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

                                                   у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково, а апеляції потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3  залишити без задоволення.

          Вирок Рожнятівського  районного суду від 10 грудня 2009 року відносно ОСОБА_5 змінити, виключивши із резолютивної частини вироку посилання на п.4 ч.1 ст.76 КК України.

           В решті вирок щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити  без зміни.


Головуюча:                                                                                              Н.М. Кривобокова

Судді:                                                                                                       Ю.Д. Шкрібляк Н.В. Ткачук

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                            Н.М. Кривобокова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація