Справа № 11-49/2011
Категорія ст. 149 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Попович С.С.
Суддя-доповідач Кривобокова Н.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кривобокової Н.М.,
суддів: Гандзюка В.П., Ткачук Н.В.,
з участю прокурора Грищука В.І.,
захисника ОСОБА_2,
представника потерпілої ОСОБА_3,
розглянувши кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду від 03 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця та АДРЕСА_1 одруженого, на утриманні неповнолітня
дитина, несудимого, громадянина України, -
засуджено:
- за ст.124-1 ч.1 КК України (ред.1960 року) на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
- за ст. 149 ч.2 КК України (ред.2001 року) на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено - сім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 змінено на утримання під вартою.
Покарання йому рахується з 03 листопада 2010 року.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 залишено без розгляду.
За вироком суду ОСОБА_4 визнана винним і засуджено за те, що він протягом 2000-2003 років вчинив відкрите заволодіння людиною (торгівлею людьми) пов”язаними із законним переміщенням за згодою особи через державний кордон України, для подальшого продажу та іншої оплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, торгівлі людьми, і здійсненні інших незаконних угод, об’єктом яких є людина, а так само вербуванні, переміщенні через державний кордон України з метою експлуатації, з використанням обману, вчиненні щодо кількох осіб, повторно, особою, від якої потерпілий був у матеріальній залежності.
В апеляції захисник ОСОБА_2 покликається на необгрунтованість засудження ОСОБА_4 при відсутності доказів його вини. Вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи і постановлений з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону.
Просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача Кривобокову Н.М., пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляції і просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, міркування прокурора Грищука В.І. про законність та обґрунтованість вироку суду, представника потерпілої ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляції захисника та просив скасувати вирок, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність вироку фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону.
Такі порушення були допущені судом першої інстанції при розгляді цієї справи.
Як видно з матеріалів кримінальної справи у мотивувальній частині вироку допущено істотну суперечність: суд одночасно визнав ОСОБА_4 винним по першому епізоду і в продажі потерпілої і в іншій оплатній передачі, які є різними правовими інститутами. Суперечливо визнано, що ОСОБА_4 мав мету і сексуальної експлуатації, і торгівлю людьми, і здійснення інших незаконних угод, що ставить під сумнів остаточний висновок суду про вину останнього. При цьому суд у вироку посилається на пояснення потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, які не є показаннями у кримінально-процесуальному розумінні, тому не є доказами. Крім того, даючи оцінку показанням цих потерпілих на досудовому слідстві, суд допустив припущення, що вони змінили показання в суді «з певних причин і під впливом інших осіб», не конкретизувавши кого саме.
Разом з тим, у вироку немає чіткого і зрозумілого відмежування дій ОСОБА_4 за ст.124-1 ч.1 КК України і ст.149 ч.2 КК України, що ставить під сумнів, які саме дії віднесені до першої норми, а які до другої. Викликає сумнів правомірність кваліфікації дій ОСОБА_4 щодо «повторного продажу потерпілої ОСОБА_7.».
Залишилися недосліджені обставини, з”ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, судом не були допитані потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а застосований до них привід виконувався неналежно.
Викликає сумнів обгрунтованість кваліфікації дій ОСОБА_4 по епізоду за ст. 124-1 ч.1 КК України (в ред.1960 року), оскільки ст.149 ч.1 КК України (в ред.2001 року) є м’якшою ніж вказана норма.
Істотним порушенням КПК є те, що суд послався у вироку на постанову прокурора від 28.07.2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи по факту застосування незаконних методів на досудовому слідстві щодо потерпілих по справі, але цей доказ, як видно з протоколу судового засідання не був предметом дослідження в судовому процесі, його не було проголошено і не обговорено.
Як видно із протоколу судового засідання суд попередив про кримінальну відповідальність потерпілої ОСОБА_8 за ст.385 КК України, а не за ст.384 КК України, що позбавляло суд право давати будь-яку оцінку її показанням.
Неправильно вирішено питання цивільного позову потерпілих. Суд залишив цивільний позов без розгляду, не врахувавши, що потерпілі по суті відмовились від позовів.
З врахуванням наведеного, вирок суду є незаконним та підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду необхідно з дотриманням кримінально-процесуального закону дослідити всі обставини справи, дати оцінку всім доказам і постановити законне та обґрунтоване рішення, яке би відповідало фактичним обставинам встановленим по справі.
Інші доводи апеляції підлягають перевірці при новому розгляді справи.
Враховуючи те, що суддя виніс непередбачену законом постанову-повідомлення від 03 листопада 2010 року (т.4 а.с.56-60, якою поставив до відома прокурора про притягнення потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за ст.384 КК України, і винесена вона на основі вироку, який підлягає скасуванню, то вона не може залишатися в силі. Крім того, дана постанова може вплинути на об’єктивність нового судового слідства. Тому її слід скасувати.
Підстав для зміни обраного судом ОСОБА_4 запобіжного заходу немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 03 листопада 2010 року відносно засудженого ОСОБА_4 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін.
Постанову-повідомлення від 03 листопада 2010 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 скасувати.
Судді: Н.М. Кривобокова
В.П. Гандзюк
Н.В. Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя Н.М. Кривобокова