Справа №  22-а-204/2011  

Категорія  10.3.1  

Головуючий у 1 інстанції  Кардаш О.І.  

Суддя-доповідач  Стефанів Н.С.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

          головуючої                                                  Стефанів Н.С.,

          суддів:                                                  Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Калуш про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Калуш на рішення Калуського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії управляння Пенсійного Фонду України в м.Калуш щодо не виплати у підвищенні розмірі пенсії ОСОБА_2 як дитині війни. Зобов’язано управляння Пенсійного Фонду України в м.Калуш здійснити перерахунок та виплату пенсії як дитині війни ОСОБА_2 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 30.06.2010 року з врахуванням виплачених сум.

На дане рішення управління ПФУ в м.Калуш подало апеляційну скаргу, в якій ставить  питання  про скасування  оскаржуваного  рішення та просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні  позову, посилаючись  на  те,  що  суд  неповно з’ясував  обставини  справи, допустив  порушення  норм  матеріального  і  процесуального  права,  тому  ухвалив  помилкове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних
правовідносин)   передбачено,   що   дітям   війни   пенсії   або  щомісячне   довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законах  України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішеннями Конституційного Суду України відповідно від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 р.  визнані неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або

Справа №22-а-204/2011р.                                        Головуюча у І інстанції Кардаш О.І.

Категорія 10.3.1                                                  Суддя-доповідач Стефанів Н.С.

їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд  правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах погоджується з таким висновком суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону, є непереконливими.

Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Калуш відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча                                                                                          Н.С. Стефанів

Судді:                                                                                                    О.В. Пнівчук

                                                                                                    О.Ю. Беркій

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                           Н.С. Стефанів