Справа 1-39/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

14 травня 2007 року                                                                                           м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді:                      Бурлаки М.В.

при секретарях:                            Пугач В.І., Шмунь Л.І.

з участю прокурора:                     Бебешка М.М.

за участю адвокат:                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в М.Монастирище, кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Монастирище Черкаської області, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, раніше не судимого, не працює, не одружений, прож: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Монастирище Черкаської області, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, раніше не судимий, не працює, не одружений, прож: АДРЕСА_2.

за ч. 2 ст. 187  КК України,

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 5 лютого 2007 року, о 1 годині ночі, знаходячись в м. Монастирище Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою відкритого заволодіння чужим майном та використання його в особистих цілях, на тротуарі біля магазину "Незабудка", що по АДРЕСА_3, вчинили напад на гр. ОСОБА_4, застосувавши відносно нього насильство небезпечне для життя і здоров'я, що виразилося в умисному нанесенні ударів руками і ногами в область голови та тулуба потерпілого, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я у вигляді: струсу головного мозку, синці ліктів. Крім того, ОСОБА_2 уламком скла горла пляшки порізав потерпілого в області шиї, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого заволоділи речами останнього, а саме: мобільним телефоном "Нокіа" 1100, вартістю 225 грн. з стартовим пакетом "Київ Старт" за НОМЕР_1 вартістю 25 грн., стартовим пакетом "Лайф" вартістю 10 грн. та грошима в сумі 50 гривень, після чого з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 310 грн.

ОСОБА_2 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що 4 лютого 2007 року він на протязі цілого дня вживав спиртні напої, був на весіллі, після чого разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_5, на прізвисько "Трактор", прізвища якого він не знає, на його автомобілі каталися по району. Приблизно о 21 годині 30 хвилин він разом з незнайомим йому хлопцем пішли до кафе-бару "Таймир", що розташований по вул. Леніна м. Монастирище, де він зустрів свого знайомого хлопця на ім'я ОСОБА_3. Вони в трьох зайшли в кафе-бар "Таймир", де їх запросили за свій стіл ОСОБА_6, та ще два якихось чоловіки, один з яких на ім'я ОСОБА_4, пізніше він узнав, що його прізвище ОСОБА_4. Вони присіли до них за стіл і стали розмовляти між собою, вживаючи пиво. Під час їхньої розмови ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_4 та невідомий чоловік, які сиділи за столом, із Львова і в м. Монастирище вони працюють, ремонтуючи квартири. Через деякий час ОСОБА_6 залишив їх. Посидівши в кафе-барі "Таймир", приблизно о 23 годині вони всі вийшли на вулицю. Чоловік, який був з ОСОБА_4 пішов додому, після чого він, ОСОБА_2, запропонував ОСОБА_3 і незнайомому йому хлопцю, який був з ними, пограбувати ОСОБА_4 і забрати його цінні речі. На його пропозицію хлопці погодилися. Разом з ОСОБА_4 вони пішли в кафе-бар, що належить ОСОБА_7. В кафе продовжували вживати спиртні напої. Приблизно о 23 годині 40 хвилин вони всі вийшли з кафе-бару, попрощалися з

 

2

 

ОСОБА_4, який пішов в сторону "Приватбанку", а він разом з ОСОБА_3 та незнайомим хлопцем пішли вслід за ним, щоб у зручний момент напасти на нього і відібрати його майно, при цьому він взяв з собою порожню пляшку з-під пива. Пройшовши біля "Приватбанку" і доходячи до магазину "Незабудка", приблизно о 1 годині ночі 5 лютого 2007 року, ОСОБА_4 озирнувся і відразу, побачивши, що вони ідуть за ним, став тікати. Вони відразу кинулися вслід за ним. ОСОБА_4 забіг за магазин "Незабудка". ОСОБА_3 та незнайомий хлопець побігли по тротуару, а він завернув з іншого боку магазину назустріч ОСОБА_4. За магазином він наздогнав ОСОБА_4, якого збив з ніг і наніс йому удар по голові порожньою пляшкою з під пива, яка була у нього в руках,. ОСОБА_4 упав на землю, але через деяку мить йому вдалося вирватися, він піднявся і вибіг із-за магазину на тротуар, де стояли хлопці. Він знову наздогнав ОСОБА_4 і збив його з ніг, після чого він разом з ОСОБА_3 стали бити, лежачого на землі, ОСОБА_4, завдаючи йому удари ногами в різні частини тіла, він сам особисто наносив удари ногами в область голови та обличчя ОСОБА_4, а куди наносив удари ОСОБА_3 він сказати не може. Незнайомий хлопець, який був разом з ними, відмовився від нападу на ОСОБА_4 та не приймав ніякої участі у вчиненні злочину. Коли ОСОБА_4 знепритомнів і перестав чинити їм опір, він разом з ОСОБА_3 стали ритися в його кишенях, шукаючи щось цінне. В кишені куртки ОСОБА_4 він знайшов мобільний телефон марки "Нокіа" 1100, та стартовий пакет "Лайф", якого відразу положив собі в кишеню. Що знайшов в кишені ОСОБА_3 він сказати не може, тому що ніяких речей у руках ОСОБА_3 він не бачив. Після цього він разом з ОСОБА_3 взяли ОСОБА_4 за одяг і потягнули його з тротуару за магазин "Незабудка", де він ще взяв пусту пляшку з - під пива, яка валялася на снігу, розбив її об бетонний мур і уламком скла горличка пляшки став полосувати ОСОБА_4 в області підборіддя та шиї, полоснувши декілька разів. Навіщо він таке робив сказати не може. Коли він розбивав пляшку об мур, уламком скла поранив палиць своєї правої руки. Після цього вони залишили ОСОБА_4 лежати на снігу, а самі вирішили їхати в кафе-бар "Шанс", де продовжили розпивати спиртні напої. Посидівши в кафе приблизно до 2 години ночі, вони пішли додому. Мобільний телефон, який він відібрав у ОСОБА_4, 5 лютого 2007 року, приблизно о 10 годині, він подарував ОСОБА_7. Про те, що телефон здобутий злочинним шляхом, він йому не сказав. Пояснив, що грошей в сумі 50 гривень у потерпілого ні він, ні ОСОБА_3 не забирали, вважає, що вказані гроші могли випасти у потерпілого в той момент, коли він разом із ОСОБА_3 обшукував його кишені. Визнає, що, не дивлячись на те, що він та ОСОБА_3 гроші не брали, але саме їхні дії спричинили потерпілому, крім викрадених речей, і додаткову матеріальну шкоду в сумі 50 гривень, а тому вважає, що кваліфікація злочину органами досудового слідства в частині завдання потерпілому шкоди і на вказану суму грошей є правильною. Підтримав думку адвоката та просить застосувати до нього положення статті 69 КК України та призначити йому покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 187 КК України, не позбавляти його волі, зважити на його молодий вік, усвідомлення ним вчиненого та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому, відшкодування шкоди Монастирищенській ЦРЛ, де лікувався потерпілий. У задоволенні позову прокурора в інтересах Монастирищенської ЦРЛ просить відмовити, оскільки вони разом з ОСОБА_3 відшкодували шкоду в добровільному порядку в ході судового розгляду справи, про що в матеріалах справи є квитанція про відшкодування вказаної шкоди.

ОСОБА_3 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, як на стадії досудового та і на стадії судового слідства в цілому та в деталях підтвердив показання ОСОБА_2 щододати, місця та способу вчинення злочину. Також підтримав думку адвоката та просить застосувати до нього положення статті 69 КК України, призначити йому покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 187 КК України, не позбавляти його волі, зважити на його молодий вік, усвідомлення ним вчиненого та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому, відшкодування шкоди Монастирищенській ЦРЛ, де лікувався потерпілий. У задоволенні позову прокурора в інтересах Монастирищенської ЦРЛ просить відмовити, оскільки вони разом з ОСОБА_2 відшкодували шкоду в добровільному порядку в ході судового розгляду справи, про що в матеріалах справи є квитанція про відшкодування вказаної шкоди.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх вина у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 2 ст.  187 КК України, повністю підтверджується

 

 3

 

показаннями потерпілого, свідків та матеріалами справи, які були допитані та досліджені під час судового слідства в судовому засіданні.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_4, який не зміг за станом здоров"я з'явитись в судове засідання, випливає, що 22 січня 2007 року, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_8 приїхали з м. Новояворівська Львівської області в м. Монастирище Черкаської області, щоб у приватних квартирах людей робити ремонти. 4 лютого 2007 року, у вихідний день, приблизно о 14 годині вони вирішили з ОСОБА_8 відпочити. Вони разом пішли в кафе-бар "Таймир", що розташований по вул. Леніна м. Монастирище, щоб посидіти. В кафе вони придбали випивку і закуску, після чого сіли за один із столиків і відпочивали, вживаючи спиртне. Вони випили декілька пляшок горілки. Відпочиваючи в кафе, вони нікого не зачіпали і ні з ким не сварилися. Приблизно о 23 годині вечора він сильно сп'янів і дещо погано пам'ятає. Він пам'ятає, як ОСОБА_8 тягнув його до квартири, де вони проживають, відпочивати, але він хотів ще погуляти. ОСОБА_8 залишив його, а сам пішов на квартиру, де вони роблять ремонт і проживають, а він пішов до якогось кафе-бару, що розташований в центрі міста, де відпочивав далі. Через деякий час він протрезвів і вирішив відправитись додому відпочивати. Він ішов по тротуару, в сторону будинку, де знаходиться квартира, де вони роблять ремонт. Біля одного з магазинів, а саме біля якого він сказати не може, бо він не місцевий, він розвернувся і побачив, що за ним іде три якихось хлопця, серед яких він впізнав двох, які сиділи за сусіднім столиком в кафе "Таймир", коли він з ОСОБА_8 там відпочивали. Він хотів було звернути в сторону, як до нього підбіг один із хлопців, який був невисокого зросту і відразу ж, нічого не кажучи, став смикати його за одяг, намагаючись збити з ніг. Вони впали на сніг, але він піднявся і став тікати в сторону. Даний хлопець кинувся вслід за ним і став кричати, звати ще когось на допомогу, після чого до нього підбігли ще два якихось хлопці. Він пам'ятає, як його збили з ніг і стали бити ногами та руками з різних сторін в різні частини тіла. Один з хлопців, який був менший ростом, який першим наздоганяв його, сів на його тулуб і став наносити безліч ударів в обличчя. Коли він знепритомнів і перестав намагатися вирватися від даних невідомих, які на нього напали, дані хлопці стали ритися по його кишенях, шукаючи щось. Його голова та обличчя було залите кров'ю, тіло все боліло. У нього в кишенях, перед тим як на нього напали, знаходився мобільний телефон марки "Нокіа" 1100 в корпусі синьо-сірого кольору з стартовим пакетом "Київ Старт" за НОМЕР_1, даний телефон він купував за 285 грн., стартовий пакет за 25 грн., і ще в кишенях знаходився стартовий пакет "Лайф", якого він придбав за 10 грн. та гроші в сумі 50 грн. Обшукавши його кишені, хлопці стали його кудись тягнути, після чого один із хлопців, який був невисокого зросту став чимось голосувати його по шиї, яким саме предметом він сказати не може, але даний предмет був гострий. У нього запекло в області шиї і він відчував, як з шиї юшило кров, після чого він втратив свідомість і прийшов в себе уже в лікарні. Вище вказаних речей у нього з собою уже не було, їх видно забрали хлопці, які побили його, а за що його били він не знає.

А.с. 32-33

В ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_4 звернувся з заявою про те, що ніяких претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не має, просить не застосовувати до підсудних міру покарання, пов"язану з позбавленням волі. З аналогічними заявами він звертався до суду, завіряючи їх нотаріально.

А.с. 34 Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 дав суду показання про те, що 5 лютого 2007 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин ранку, до нього прийшов житель м. Монастирище ОСОБА_2, якого він мав прийняти до себе на роботу за проханням його матері. Коли ОСОБА_2 прийшов до нього в майстерню, то в них виникла розмова про умови його праці. ОСОБА_2 попросив, щоб він дав йому номер свого мобільного телефону, на що він пояснив, що свій мобільний телефон він загубив. ОСОБА_2 дістав мобільний телефон марки "Нокіа" 1100 в синьо-сірому корпусі і сказав, що даний телефон йому подарували його друзі і він дарує телефон йому. Він став відмовлятися прийняти такий подарунок, але ОСОБА_2 наполягав своєму. Він сказав, що візьме у ОСОБА_2 даний телефон на декілька днів, поки не купить собі нового, а потім поверне ОСОБА_2 даний телефон. ОСОБА_2 залишив йому мобільний телефон, а сам пішов в цех знайомитися з умовами роботи. 5 лютого 2007 року, ввечері, до нього додому приїхали працівники міліції, які повідомили, що телефон, який дав йому для користування ОСОБА_2, крадений, на що він добровільно видав працівника міліції

 

 4

 

телефон, переданий йому ОСОБА_2. Про те, що телефон, який дав йому у тимчасове користування ОСОБА_2, крадений, він не знав і навіть не здогадувався, адже ОСОБА_2 казав, що це його особистий телефон і що цей телефон йому подарували знайомі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показала суду, що вона працює продавцем в приватному кафе-барі "Таймир", що розташований по вул. Леніна м. Монастирище Черкаської області. 4 лютого 2007 року, о 7 годині ранку, вона прийшла на роботу в кафе, де працювала до 00 годин 10 хвилин 5 лютого 2007 року. Приблизно о 16 годині до кафе зайшли два чоловіки, які останнім часом майже кожного дня заходили до бару вечеряти. Вона уже знала, що даних чоловіків звати ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Вони самі не місцеві, а в м. Монастирище займаються ремонтами квартир. Хлопці присіли за одним із столиків і розпивали пиво. Приблизно о 23 годині до кафе-бару зайшло два невідомих хлопці, один з яких був старшим за віком. Дані хлопці присіли до столику, за яким сиділи ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Дані відвідувачі сиділи дружньо, вгощали один одного спиртними напоями і ніякої сварки між ними не виникало. Приблизно о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_8, ОСОБА_4 та двоє невідомих хлопців вийшли на вулицю, а вона стала зачиняти кафе-бар. В цей час в кафе-бар зайшов місцевий житель ОСОБА_3, якого вона добре знає. Він попросив її відпустити йому цигарки. Вона відмовила йому через те, що в нього не було грошей. Коли ОСОБА_3 знаходився в кафе-барі, до приміщення зайшов невідомий їй хлопець, який перед закриттям сидів за столиком разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Він сказав ОСОБА_3, щоб той ішов разом з ним, після чого вони разом вийшли з кафе-бару на вулицю. Вона зачинила приміщення кафе-бару і пішла додому відпочивати.

З оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_8, який за станом здоров"я не зміг з'явитись у судове засідання, випливає те, що 22 січня 2007 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_4 приїхали з м. Новояворівськ Львівської області в м. Монастирище Черкаської області, щоб у приватних квартирах робити ремонти. 4 лютого 2007 року, у вихідний день, він разом з ОСОБА_4 вирішили відпочити. Приблизно о 16 годині він разом з ОСОБА_4 прийшли в кафе-бар "Таймир", що розташований по вул. Леніна м. Монастирище, де придбали випивки та закуски і за одним із столиків стали відпочивати, вживаючи спиртне. Приблизно о 22 годині в кафе-бар зайшло два молодих хлопця, які були в стані алкогольного сп'яніння, вони присіли за сусідній столик, а з часом підсіли до їхнього столика і разом з ними вживали спиртне. Він сильно сп'янів і не може згадати про що вони тоді балакали. Він пам'ятає, як бармен ОСОБА_9 сказала, що кафе-бар закривається, вони всі вийшли на вулицю, де він сказав до ОСОБА_4, щоб іти відпочивати. ОСОБА_4 відповів, що він ще залишиться, після чого він пішов на квартиру відпочивати, а ОСОБА_4 залишився. Вночі ОСОБА_4 не прийшов ночувати на квартиру. Коли він дзвонив ОСОБА_4 на мобільний телефон, то чув у відповідь, що "ваш абонемент не може прийняти дзвінок". Вранці 5 лютого 2007 року, приблизно о 8 годині ранку, він знову прийшов в кафе-бар "Таймир", щоб купити цигарок і коли знаходився там, то від людей почув, що вночі біля магазину "Незабудка", побили якогось немісцевого хлопця. Він пізніше дізнався, що побили його товариша ОСОБА_4 ОСОБА_4, а хто це зробив і для чого він сказати не може.

А.с. 75

Окрім показів потерпілого та свідків, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 об"єктивно підтверджується матеріалами справи, а саме;

В протоколі огляду місця події зафіксовано обстановку та сліди злочину, знайдено речові докази.

А. с. 4-17

З протоколу медичного огляду ОСОБА_2 за №31 від 5 лютого 2007 року випливає, що під час його огляду у нього на правій руці було виявлено порізи 2-го та 5-го пальця, що підтверджує показання самого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що під час розбиття пляшки на місці злочину ОСОБА_2 порізав собі пальці руки.

а.с.23.

Протоколом явки з повинною ОСОБА_3, в якому останній чистосердечно розкаюється в тому, що 5 лютого 2007 року, приблизно о 1 годині ночі, він разом з ОСОБА_2, біля магазину "Незабудка" в м. Монастирище, побили невідомого чоловіка на ім'я ОСОБА_4, у якого ОСОБА_2 відібрав мобільний телефон марки "Нокіа".

 

 5

 

а.с. 18.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 випливає, що під час даної слідчої дії вони прямо вказали на місце, де вони разом з ОСОБА_3 здійснили напад на невідомого чоловіка на ім'я ОСОБА_4, побивши останнього та відібравши у нього його речі.

а.с.78-82, 83-86.

Показання підсудних під час відтворення обстановки та події злочину повністю співпадають з зафіксованою в протоколі огляду місця події обстановкою злочину, показаннями потерпілого та самих підсудних під час їх допитів.

Висновком судово-медичної експертизи №53 МД, від 19.02.2007 року підтверджується наявність у ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень у вигляді: струсу головного мозку, синці ліктів, різаної рани шиї, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та вказує на спосіб їх спричинення, чим повністю підтверджуються показання ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

а.с. 130.

З протоколу добровільної видачі від 5 лютого 2007 року випливає, що ОСОБА_7 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон "НОКІА-1100", який йому передав ОСОБА_2

А.с. 24

ОСОБА_2 5 лютого 2007 року добровільно видав працівникам міліції сім-карту, яку він відібрав у потерпілого ОСОБА_4.

А. с. 25.

Вказані речі, після їх огляду та визнання речовими доказами, повернуті потерпілому ОСОБА_4, як його, про що він написав розписку.

А.с.87-91

Вартість викраденого майна визначена висновком товарознавчої експертизи від 18 лютого 2007 року, згідно якого, вартість мобільного телефону марки "Нокіа" 1100 на момент вчинення злочину становить 225 гривень.

а.с.136.

В матеріалах справи, на аркуші № 145, є постанова органу досудового слідства про виділення в окреме провадження матеріалів із справи відносно невстановленої слідством третьої особи, яка була присутня під час вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3. З показів потерпілого випливає, що його били три особи. Однак діям вказаної особи не надано юридичної оцінки, в обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вказано, що вони вчинили злочин за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, а відповідно до ст. 277 КПК України зміна пред'явленого обвинувачення під час судового розгляду є виключною компетенцією прокурора. За положеннями ст. 276 КПК України клопотання про нове обвинувачення під час судового розгляду справи, крім прокурора, може заявити і потерпілий. Враховуючи те, що ніхто з вищевказаних учасників процесу не заявляв клопотання про зміну чи доповнення обвинувачення, а за ст. 275 КПК України розгляд справи судом проводиться тільки стосовно підсудних і в межах пред'явленого їм обвинувачення, суд оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, вважає пред'явлене ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачення доведеним.

Дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за фактом нападу з метою заволодіння чужим майном, яке мало місце 5 лютого 2007 року по АДРЕСА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров"я особи, яка зазнала нападу, оскільки потерпілому спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я, вчинене за попердньою змовою групи осіб.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудним, суд вважає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує призначення покарання підсудним, суд вважає вчинення ними злочину в стані алкогольного сп"яніння.

 

6

 

Суд виключає з обставин, що обтяжують призначення покарання підсудним, таку

         обставину, як "вчинення злочину за попередньою змовою групи осіб", оскільки вказана обставина

є кваліфікуючою ознакою у складі злочину, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України.

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчинили тяжкий злочин, але, враховуючи те, що вони раніше не судимі, виключно позитивно характеризуються за місцем проживання, навчання та служби, їх молодий вік, ставлення до злочину та його наслідків, добровільне відшкодування завданої шкоди не тільки потерпілому, а і лікувальному закладу, де він лікувався, враховуючи позицію потерпілого, який просить не позбавляти волі підсудних, що є, за даних обставин, визначальним для суду, за наявності більше двох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винних, суд вважає за можливе застосувати положення ч.1 ст. 69 КК України та призначити підсудним основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст. 187 КК України.

Суд вважає також, що при наявності вищеперерахованих обставин, що пом"якшують призначення покарання підсудним, їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і на підставі ст. 75 КК України находить за необхідне призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням, поклавши на них певні обов"язки.

Оскільки суд прийшов до висновку про звільнення підсудних від відбування покарання, то на підставі ст. 77 КК України він не може призначити додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене санкцією ч.2 ст. 187 КК України, як обов"язкове.

Цивільний позов прокурора в інтересах Монастирищенської ЦРЛ задоволенню не підлягає, оскільки шкода, завдана лікувальному закладу у зв"язку з лікуванням потерпілого від злочину, відшкодована даному закладу в процесі розгляду справи по суті. Цивільний позов потерпілим у справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

 

ЗАСУДИВ:

 

Підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

На підставі ч.1 ст. 69 КК України призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 187 КК України, а саме: у вигляді 5 (п"яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Керуючись ст. 75-76 КК України, звільнити засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від відбування призначеного їм покарання з випробуванням, якщо вони протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю у 3 (три) роки не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-

виконавчої системи.

2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи або навчання.

3. Періодично  з'являтися   для  реєстрації  в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази:

Мобільний телефон марки "НОКІА" 1100 із стартовим пакетом "Київ-старт" залишити у власності потерпілого.

Уламок скла пляшки, який знаходиться в камері зберігання Монастирищенського РВ УМВС України у Черкаській області, знищити.

Засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звільнити з - під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.