Справа № 22-ц-1893/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.
Суддя-доповідач Беркій О.Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Фединяка В.Д., Соколовського В.М.,
секретаря Кіндрата В.П.,
з участю апелянта ОСОБА_2, його
представника ОСОБА_3,
представників ВАТ ’’Державний
ощадний банк України’’ Сабари О.І. та
Ковтун А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Рожнятівського району в інтересах держави в особі ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’ до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання недійсним договору поруки №106-1 від 14 грудня 2007 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду від 10 грудня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рожнятівського районного суду від 10 грудня 2010 року позов прокурора Рожнятівського району в інтересах держави в особі ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’ задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №106 від 27 лютого 2007 року звернуто стягнення на автомобіль марки MITSUBISHI – OUTLANDER, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер АТ 44-14АІ шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’ в _____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-161/2011р. Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.
Категорія 27 Доповідач Беркій О.Ю.
особі філії – відділення договору купівлі-продажу предмету застави від імені ОСОБА_6 зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь держави 45 грн. 50 коп. судових витрат по справі.
У задоволені позову ОСОБА_2 до ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання недійсним договору поруки №106-1 від 14.12.2007 року відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
На рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору поруки ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, зазначає, що судом не було враховано того, що копію кредитного договору йому не було вручено, а тому він не міг знати про істотні умови кредитного договору, кредитним договором передбачалось, що кредит у сумі 28 645 доларів США надається на купівлю автомобіля Опель-Астра Н і умовою отримання кредиту було передання в заставу саме цього автомобіля.
Крім того, зазначає,що його не було ознайомлено із особливостями укладення договору застави, про існування якого він дізнався тільки в процесі судового розгляду.
Зазначає,що саме під впливом обману ним було укладено договір поруки, оскільки знаючи всі суттєві обставини кредитного договору та договору застави майна він б ніколи не укладав договір поруки.
У зв’язку з цим просить змінити рішення суду в частині зустрічного позову та його позов задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали по наведених вище мотивах.
Представники ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’- Сабара О.І. та Ковтун А.І.,
апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.
Прокурор Рожнятівського району та ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 27 лютого 2007 року між ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’ та ОСОБА_6 укладено договір кредиту N 106 на суму 28 645 доларів США на придбання автомобіля строком до 26 лютого 2013 року зі сплатою 12 процентів річних (а. с. 9-11).
01 березня 2007 року між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір застави автомобіля марки MITSUBISHI – OUTLANDER (а. с. 12-14), відповідно до якого ОСОБА_6 передав свій автомобіль в заставу банку в забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору від 27 лютого 2007 року N 106, а саме зобов’язання повернути банку кредит у розмірі 28 645 доларів США, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та штрафні санкції у разі неналежного виконання зобов'язання за цим кредитним договором.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 14 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки за №106-1, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язувався відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 зобов’язання за кредитним договором №106 від 27 лютого 2007 року.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Станом на 16 червня 2010 року у ОСОБА_6 виникла заборгованість за кредитним договором, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 34 442 грн. 53 коп., заборгованість за процентами – 6 911 грн. 61 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 18 880 грн. 93 коп. та заборгованість за несплачені платежі по страхуванню заставного майна у сумі 8 148 грн. 68 коп., а всього – 68 383 грн. 75 коп. (а.с. 33).
Задовольняючи позов ВАТ ’’Державний ощадний банк України’’ суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що внаслідок порушення строків погашенню кредиту за договором кредиту утворилась заборгованість, яка підлягає погашенню шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України підстав для визнання договору поруки недійсним, тому що під час підписання спірного договору ОСОБА_2 був ознайомлений з його умовами та наслідками.
Посилання апелянта, як на підставу визнання недійсним договору поруки на те, що в кредитному договорі передбачалось надання коштів на придбання автомобіля Опель-Астра і умовою отримання кредиту було передання в заставу саме цього автомобіля не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що за кредитні кошти було придбано саме автомобіль MITSUBISHI – OUTLANDER згідно рахунку фактури №09УА від 16 лютого 2007 року , який і було передано в заставу, а в тексті кредитного договору щодо назви транспортного засобу допущено помилку.
Крім того, в засіданні апеляційного суду встановлено, що автомобіль MITSUBISHI – OUTLANDER використовується та утримується ОСОБА_2, ним протягом двох років погашався кредит та сплачувалися відсотки за користування кредитом, а тому не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про те, що йому не були відомі істотні умови кредитного договору.
Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 про те, що договір поруки ним було укладено під впливом обману, оскільки доказів з цього приводу суду не надано.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рожнятівського районного суду від 10 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді В.Д. Фединяк
В.М. Соколовський