Справа № 22-ц-410/2011
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Мула О.Д
Суддя-доповідач Беркій О.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Фединяка В.Д., Пнівчук О.В.,
секретаря Сідорука А.О.,
з участю апелянтки ОСОБА_2, її представника
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду від 25 січня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_5 на праві власності належав дачний будинок із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в садовому кооперативі ’’Веснянка’’ с. Хриплин Івано-Франківської міської ради. 2 травня 2010 року вона домовилась з дочкою ОСОБА_5 – ОСОБА_4 про купівлю будинку та земельної ділянки за 20 000 доларів США. 12 травня 2010 року на пропозицію ОСОБА_4 передала їй 500 доларів США завдатку за купівлю дачного будинку, при цьому нею було повідомлено, що вона діючи від імені ОСОБА_5 виготовить необхідні документи для продажу будинку та їй було передано ключі від будинку та дозволено проводити ремонтні роботи та встановлювати електрообладнання.
З цією метою вона знайшла покупця на свою квартиру та отримала від нього завдаток. 16 червня 2010 року ОСОБА_4 повідомила їй по телефону, що документи на продаж готові і вони готові укласти договір купівлі-продажу, у зв’язку з чим вона звернулася до приватного підприємця ОСОБА_6 про встановлення в дачному будинку за власні
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-410/2011р. Головуючий у 1 інстанції Мула О.Д.
Категорія 57 Доповідач Беркій О.Ю.
кошти бойлера та гідрофера, який 17 червня 2010 року встановив дане обладнання в будинку. Проте, 19 червня 2010 року ОСОБА_4 їй повідомила про те, що відмовляється від продажу даного будинку і готова повернути подвійну суму завдатку та вартість понесених матеріальних збитків.
Посилаючись на те, що відповідачами їй було повернуто тільки частину завдатку, просила стягнути з відповідачів 3 962 грн. 95 коп. матеріальних збитків за невиконання зобов’язання згідно розписки, 3 800 грн. витрат на придбання бойлера та гідрофера, 600 грн. за їх встановлення, 5588 грн. витрат на правову допомогу та понесені судові витрати.
Рішенням Галицького районного суду від 25 січня 2011 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях на користь ОСОБА_2 3 962 грн. 95 коп. матеріальних збитків за невиконання зобов’язання – завдатку згідно розписки від 12 травня 2010 року, 700 грн. за надання правової допомоги, 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду в частині відмови в позові ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, зазначає, що судом не враховано, що її домовленість щодо купівлі дачного будинку із земельною ділянкою в садовому кооперативі підтверджується власноручно написаною відповідачкою розпискою.
Витрати, які вона понесла на придбання та встановлення бойлера та гідрофера вона робила виключно за згодою відповідачів, так як мала ключі від данного будинку, які їй були передані, вона деякий час проживала в будинку і в будинку не було проведено воду.
Нею суду було представлено докази, які підтверджують надання послуг по встановленню бойлера та гідрофера та вартість обладнання.
Судом не дано оцінки показам свідка ОСОБА_6 який підтвердив, що дійсно особисто виконав роботи по встановленню та монтажу нового бойлера та гідрофера. Крім того, він пояснював, що про встановлення знали відповідачі та особисто його просили поремонтувати ще й додаткове обладнання та провести каналізацію.
Факт належного встановлення та функціонування обладнання підтверджено тим, що відповідачі не бажають їй добровільно повернути бойлер та гідрофер по сьогоднішній день.
Зазначає, що демонтувати обладнання вона не має можливості, оскільки власниками будинку є інші особи, яким відповідачі його продали, а тому вона має право на матеріальну компенсацію вартості обладнання.
Крім того, судом частково стягнуто вартість послуг за надання правової допомоги, при цьому судом не враховано договір, квітанції про сплату 5588 грн. та акт виконаних робіт.
Просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути на її користь матеріальні збитки та стягнути 4888 грн. витрат за надання правової допомоги.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали по вищенаведених мотивах.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення понесених матеріальних витрат в сумі 4 400 грн. суд першої інстанції виходив із того, що позивачка з власної ініціативи придбала бойлер та гідрофер та не маючи правових підстав, встановила їх в дачному будинку, що знаходиться в с. Хриплин кооператив ’’Веснянка’’.
Проте такий висновок суду протирічить фактичним обставинам справ.
Так, ч. 4 ст. 390 ЦК України передбачено право добросовісного набувача (володільця) залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди, а якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, то добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.
Зібраними по справі доказами встановлено, що між сторонами було досягнута домовленість щодо укладення договору купівлі-продажу дачного будинку в кооперативі ’’Веснянка’’ с.Хриплин Івано-Франківської міської ради, який належав ОСОБА_5, що підтверджується отриманням ОСОБА_4 завдатку в сумі 500 доларів США.
Також встановлено, що після отримання даних коштів ОСОБА_4 було передано ОСОБА_2 ключі від дачного будинку, яким позивачка користувалася і в якому зі згоди відповідачів встановила бойлер та гідрофер.
Факт отримання ключів та обізнаності відповідачів про встановлення бойлера та гідрофера підтверджується показами свідка ОСОБА_6, який виконував роботи по встановленню даного обладнання.
Враховуючи те, що бойлер та гідрофер неможливо відокремити від будинку, будинок проданий і в ньому проживають інші особи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів понесених добросовісним володільцем матеріальних витрат по придбанню бойлера та гідрофера та їх встановлення в дачному будинку.
За таких обставин судове рішення у справі в частині вимог про відшкодування понесених матеріальних витрат підлягає до скасування з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення цих вимог зі стягненням із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 3800 грн. вартості бойлера та гідрофера та 600 грн. за послуги по їх встановленню, а всього 4 400 грн. понесених витрат.
Враховуючи граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу та положення ст. 84 ЦПК України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення на користь позивачки 700 грн. витрат на правову допомогу.
У зв’язку з цим рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу ухвалено з дотриманням процесуальних норм, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому в цій частині рішення слід залишити в силі.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду від 25 січня 2011 року в частині відмови у стягненні матеріальних витрат скасувати та ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 - 4 400 грн. понесених матеріальних витрат.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді В.Д. Фединяк
О.В. Пнівчук