Справа №  2-а-212/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           28 лютого 2011 року                                                                                 м.Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Косівському районі про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни,-

    в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача - Управління пенсійного фонду України у Косівському районі, в якому просить зобов"язати відповідача нарахувати їй, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2006р. по 2010р. і надалі продовжувати нарахування.

Ухвалою від 28 лютого 2011 року позовні вимоги  позивачки про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 2006 р. по 03 серпня 2010 року залишені без розгляду.

Представник відповідача в установлений термін надав до суду заперечення на позов, де зазначив, що дії Управління пенсійного фонду у Косівському районі повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень у спосіб, встановленний чинним законодаством, а вимоги позивачки не можуть бути задоволені, так як вони не грунтуються і не відповідають вимогам чинного законодавства України. Просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Копією посвідчення пенсіонера та паспорта підтверджено, що позивачка являється пенсіонером за віком та відноситься до категорії осіб, які мають статус „дитина війни".

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України „Про соціальний захист дітей війни", Законами України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року, „Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, статтею 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Дітям війни відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 28 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ст.41 розділу II ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік" були внесені зміни до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", текст ст.6 було викладено в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у ромірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Відповідно до ст.14 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни, нагородженими орденами і медалями колишнього Союзу РСР за сомовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісчне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення ст.41 розділу II ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік", яким була змінена ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що є неконституційним.

Ст.152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повність або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Ст.71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2009 рік", ст.70 ЗУ „Про державний бюджет України на 2010 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році, 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Отже, дія цієї норми не поширюється на правовідносини, з приводу яких заявлено позов, оскільки розмір соціальних виплат згідно з ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи те, що дія ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, положення ст.6 вказаного Закону є чинними, тому позовні вимоги позивачки щодо покладення на відповідача зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачці як дитині війни за період з 03 серпня 2010 року по 03 лютого 2011 року є такими, що підлягають задоволенню. Отже, захисту підлягають права позивачки за вказаний період і згідно вимог ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни", відповідач повинен за вказаний період нарахувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.

Щодо захисту права позивачки на отримання підвищення до пенсії в подальшому, суд зауважує, що з положень ст.2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У зв"язку з чим, вважаю неможливим розглядати вимоги щодо зобов"язання відповідача вчиняти дії в майбутньому через вірогідність настання певних наслідків, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій. Таким чином, неможливо зобов"язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивачки у сфері публічно-правових відносин в майбутньому.

На підставі ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", ЗУ „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", Рішення Коснтитуційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст.6, 9, 11, 14, 17, 70, 71, 86, 158-163, 256 КАС України, -

                        п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Косівському районі про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни - задоволити частково.

Зобов"язати Управління пенсійого фонду України у Косівському районі нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 ЗУ „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 03 серпня 2010 року по 03 лютого 2011 року та виплатити різницю між нарахованими сумами та сумами, які їй вже виплачені за вищевказані періоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано до Львівського Адміністративного Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії.

        Суддя: