__________________________________________________________________

Справа №  2-449/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                           (заочне)

        22 березня 2011 року                                                               Обухівський районний суд Київської області в складі:    

        головуючого судді : Потабенко Л.В.,

        при секретарі : Кубар О.Є.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухів цивільну справу за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв»до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди,

                                                             В С Т А Н О В И В :

        ТОВ «Ларєв»звернулось до Обухівського районного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив, стягнути з відповідача на його користь спричинену ним матеріальну шкоду в розмірі 20851 грн. 96 коп., та понесені позивачем судові витрати при зверненні до суду.

         Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначив, що відповідно до наказу №23-10-ок від 26.03.2010 року відповідач був прийнятий на посаду торгового представника відділу лінійних продаж до ТОВ «Ларєв». При укладенні трудового договору з ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 09.04.2010 року ОСОБА_1 керуючи своїм автомобілем потрапив в ДТП. На момент аварії відповідач мав при собі грошові кошти, які він отримав від клієнтів-покупців продукції ТОВ «Ларєв». Сума отриманих ним коштів складала 20851 грн. 95 коп., і ці кошти були отримані відповідачем для передачу їх в касу ТОВ «Ларєв». Але кошти передані не були і до каси ТОВ «Ларєв»не надходили, відповідач їх витратив на власні потреби, а саме на ремонт пошкодженого автомобіля, що визнавалось і ним самим у його пояснювальній записці від 21.04.2010 року. В добровільному порядку відповідач відмовляється повернути вказані кошти а тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.

          В судове засідання позивач не з»явився на адресу суду подав клопотання про розгляд справи у відсутність його представника, позовні вимоги підтримав та просив їх  задовольнити в повному обсязі.

         Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином в порядку ст.74 ч.5 ЦПК України, що підтверджується телеграмами  наявними у справі, оскільки у разі відсутності осіб які беруть участь у справі за  адресою їх місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи  до суду не направив, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

         Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.   

         Судом  встановлено, що ОСОБА_1. був прийнятий на роботу з 26.03.2010 року на посаду торгового представника відділу лінійних продаж до ТОВ «Ларєв»відповідно до наказу №23/10-ОК від 26.03.2010 року.

         26.03.2010 року між ТОВ «Ларєв»та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір, та підписаний сторонами, що підтверджується вказаним договором.

        Одночасно з трудовим договором ТОВ «Ларєв»уклало з ОСОБА_1  26.03.2010 року і договір про повну матеріальну відповідальність, у відповідності до п.1.1 вказаного договору ОСОБА_1 брав на себе відповідальність за матеріальні цінності, що передаються за інвентаризаційними описами, а також за ті, що надходять під звіт протягом усього терміну дії договору.

       ОСОБА_1. був ознайомлений і з посадовою інструкцією торгового представника ТОВ «Ларєв»в тому числі і з розділом 5, де зазначалась відповідальність торгового представника, зокрема в п. 5.3 зазначалось що ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання своїх посадових обов»язків, та за завдання матеріальної шкоди. у межах визначених чинним законодавством про працю, що підтверджується даною інструкцією.

        Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 від 21.04.2010 року встановлено, що 09.04.2010 року він потрапив в дорожньо-транспортну пригоду коли їхав в офіс ТОВ «Ларєв», та мав при собі кошти отримані від клієнтів-покупців продукції ТОВ «Ларєв»на суму 20851 грн. 95 коп. вказані кошти повернуті до каси ТОВ «Ларєв»не були, а були ним використані на потреби ремонту автомобіля. В вказаній записці ОСОБА_1, також зобов»язувався повернути дані кошти в строк до 27.04.2010 року. Але в добровільному порядку він відмовляється їх повертати ТОВ «Ларєв».

        Оцінивши зібрані докази в їх сукупності суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно ч.1 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.

         Відповідно до ст. 134 п.1  КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, окрім іншого і у випадках коли між працівником та підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання, або для інших цілей.

Правомірними суд визнає і вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки вони  підтверджені відповідними квитанціями.

         Керуючись ст.ст. 130,134,135-1 КЗпП України, ст.ст.10,11,60,209,212-215,218,224-226,292,294 ЦПК України, суд,-

                                                                       В И Р І Ш И В   :   

           Позов задовольнити.

           Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларєв»- 20851 грн. 96 коп. за спричинену шкоду, 208 грн. 52 коп. державного мита, та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 21180 грн. 49 коп..

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення –з дня отримання копії цього рішення.

         Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача або представника, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

       Суддя: