1-169/11

ВИРОК

Іменем України

10.03.2011  р.                                      Голосіївський районний суд м. Києва  

в складі : головуючого судді                        Білик  О.В.

          при секретарі                                         Огірко Т. Ю.,

          з участю прокурора                                         Матвійчика П.П.,                                                                      адвоката                                                   Панюхно О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві  справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Туркменістану, громадянка України, освіта середня, не одружена, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працююча, проживаюча та зареєстрована в АДРЕСА_1, раніше не судима в силу ст..89 КК України,  

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона 15.06.2010 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи в салоні тролейбуса №12  слідуючи між зупинками „м. Либідська” та „провулок Деміївський”, що по проспекту 40-річчя Жовтня, 46/1 в м.Києві, з метою привласнення чужого майна, скориставшись тим, що на її дії ніхто не звертає увагу, таємно викрала із сумки потерпілої  ОСОБА_6 мобільний телефон „НОКІА 5130”, вартістю 980 гривень, в якому знаходилась флеш-карта памяті об’ємом 1 Гб, вартістю 75 гривень, а також сім-карту оператора „Лайф”, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 20 гривень, завдавши таким чином гр. ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 1100 гривень.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнала повністю, підтвердивши суду вищезазначені обставини. Щиро розкаялась у вчиненому, просила суд не карати її суворо.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, і надійшов до висновку, що її дії  за ст. 185 ч. 1 КК України кваліфіковано правильно як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ).

При обранні міри покарання підсудній суд враховує наступні обставини справи:

-          ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину: злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

-          особу винної, яка за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, на утриманні має неповнолітнього та малолітнього синів, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколого з 2003 року з діагнозом „ розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів.

Обставинами, що пом’якшують покарання винного, суд визнає її щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винної  можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції даної статті із застосуванням ст. 75 КК України та зобов’язати виконувати останню обов’язки, викладені в ст. 76 КК України.          

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 завданої шкоди –залишити без розгляду, оскільки повідомлена належним чином позивач в судове засідання не з’явилася. Вимоги позивача в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.                                           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання –у виді одного року позбавлення волі          

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона, протягом одного року іспитового строку, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.                              

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену  ОСОБА_2  обов’язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

-          товарний чек №12 від 05.09.2009 залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи.

- мобільний телефон „Нокіа 5310” ІМЕІ НОМЕР_1 з батареєю живлення та флеш картою на 1 Гб передані під зберігальну розписку ОСОБА_6, залишити їй як власнику.   

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

        Суддя