Судове рішення #14100534

Справа №  22-ц-486/2011  

Категорія  45       

Головуючий у 1 інстанції  Турянський І.Є.  

Суддя-доповідач  Горблянський Я.Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого     Горблянського Я.Д.,

суддів         Павлишиної А.Т., Перегінець Л.В.

секретаря Кіндрата В.П.

з участю:     апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_6

позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Пістинська сільська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення постійного земельного сервітуту - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 08 лютого 2011 року ,-   

вс т а н о в и л а:

 ОСОБА_2 оскаржив рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позов ОСОБА_4, встановлено ОСОБА_4 постійний земельний сервітут на облаштування проходу та проїзду транспортними засобами до земельних ділянок що належать йому на прав власності в урочищі Ями с. Пістинь через частину земельної ділянки ОСОБА_2 в конфігурації та розмірах, визначених у проекті сервітутного обмеження, виданого підприємцем ОСОБА_3, а саме 86,18 метрів у межах точок А-Г, 86,19 метрів у межах точок Б-В, шириною три метри у межах точок А-Б, 3,28 метрів у межах точок В-Г.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому підлягає скасуванню.

  Суд задовольняючи частково позов ОСОБА_4 не врахував те, що позивач не надав жодних документів на підтвердження права користуватися земельною ділянкою, до

___________________________________________________________________

Справа № 22-ц -486/2011р. Головуючий у 1 інстанції – Турянський І.Є.

Категорія 45     Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д

якої він хоче мати заїзд. Дороги чи заїзду, в оспорюваному позивачем місці, сільською радою не виділялося і не облаштовувалося. На його земельній ділянці ніколи не було дороги чи будь якого заїзду. Частиною земельної ділянки, як дорогою, користувалися ще за існування колгоспу, до виділення цієї земельної ділянки йому.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.10.2006 року та рішенням суду за 2007 рік чітко встановлені інші способи задоволення потреб позивача, наявність дороги до земельної ділянки позивача не через його земельну ділянку.

  Тому просить дане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4

Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки позивач є власником двох земельних ділянок в с. Пістинь, урочище Ями, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Протягом тривалого часу позивач та члени його сім’ї користувалися дорогою, яка проходила колгоспним полем, а на даний час є приватизованою земельною ділянкою відповідача.

Оскільки відповідачем дана земельна ділянка, в тому числі і земля, якою позивач їздив до своєї земельної ділянки, приватизована, то відповідач чинить перешкоди позивачу щодо заїзду даною земельною ділянкою до своєї земельної ділянки. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.ст.401-404 ЦК України право користування чужим майном(сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів(земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, яке полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач не дозволяє позивачу користуватись заїздом через свою земельну ділянку до земельної ділянки позивача, та що іншого заїзду до цієї земельної ділянки не існує, встановив позивачу постійний земельний сервітут на право облаштування проходу та проїзду транспортними засобами до його земельних ділянок через земельну ділянку відповідача відповідно до вимог ст.98 ЗК України.

 

   З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки апелянтом не надано жодних доказів щодо виділення позивачу іншої дороги до наданої йому земельної ділянки чи можливості облаштування дороги позивачем в іншому місці,а суд першої інстанції врахував всі доводи та заперечення сторін.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

 Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 08 лютого 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 

Судді: Я.Д. Горблянський

 А.Т. Павлишина

 Л.В. Перегінець

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація