Справа №  22-ц-63/2011  

Категорія  4  

Головуючий у 1 інстанції  Вилка С.С.  

Суддя-доповідач  ОСОБА_1  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

                    головуючого                    Пнівчук О.В.,

суддів                    Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.                                                             

секретаря          Довжинської Н.Б.

з  участю апелянта ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4  про стягнення 34690,15 грн.  за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду від 23 листопада 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Галицького районного суду від 23 листопада 2010 року  провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення 34690,15 грн.  закрито.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на  що суд прийшов до помилкового висновку про закриття провадження в справі, оскільки згідно поданої позовної заяви про стягнення грошових коштів у зв»язку з порушенням зобов»язань за мировою угодою, спір виник між тими ж сторонами, але не про той же предмет і не з тих підстав.

За умовами  мирової угоди   ОСОБА_4 зобов»ячався до 01.06.2010 року безоплатно передати у власність  ОСОБА_2 легковий автомобіль вартістю 81953 грн. 26 коп. або кошти в цій сумі.

На виконання мирової угоди ОСОБА_4 з його згоди  передав у власність дружини транспортний засіб автомобіль марки Мерседес, однак його ринкова вартість складає  47608,75 грн. марки а не 81953 грн., тобто не   виконав взяті на себе зобов»язання.

Апелянт зазначив, що ухвала  Залізничного районного суду м. Львова не відповідає ____________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-63/2011 р.                      Головуючий у 1 інстанції  Вилка С.С.

Категорія  4                                                          Доповідач Пнівчук О.В.

вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не має статусу виконавчого документу, і за наведених обставин він звернувся з позовом про стягнення решти суми визначеної умовами мирової угоди.

Апелянт просив ухвалу суду скасувати а справу направити для продовження розгляд справи по суті.

В судовому засіданні апеляційного суду  апелянт ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_3 заперечив доводи апелянта.

          Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає до задоволення з наступних підстав.

          Постановляючи ухвалу про закриття провадження в справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення  34690,15 грн., суд першої інстанції виходив з того, що          

набрала законної сили ухвала суду про визнання мирової угоди укладеної між тими ж сторонами з приводу того ж спору і з тих же підстав.

          Однак із таким висновком суду погодитись не можна.

          Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:  набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

          Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова  від 25 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Другого МРВ ДАІ м. Калуш, НДКЦ при УМВС України у Івано-Франківській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6    визнано мирову угоду за якою ОСОБА_4 зобов»язався до 01.06.2010 року безоплатно передати у власність ОСОБА_2 легковий автомобіль вартістю  81953 грн. 26 коп. або кошти в сумі 81953 грн. 26 коп.

          У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_4 про стягнення з нього боргу в сумі 34690 грн. 15 коп., посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконав  взяте на себе зобов»язання за умовами визнаної судом  мирової угоди.

          Таким чином, ухвала суду про визнання мирової угоди постановлена з приводу спору між сторонами щодо відшкодування шкоди, а позов пред»явлено до суду про стягнення боргу у зв»язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_4 умов мирової угоди - грошового зобов»язання, тобто пред»явлено позов не про той самий предмет і не з тих самих  підстав, а тому у суду не було підстав для закриття провадження в даній справі.

          У зв»язку з наведеним,  ухвала суду   підлягає скасуванню з  направленням справи  для продовження розгляду  до суду першої інстанції.                    

          Керуючись ст.ст. 307, 311, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити

Ухвалу Галицького районного суду від 23 листопада 2010 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, однак може бути оскаржена в  касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів  з часу набрання законної сили.

Головуюча                                                                                Пнівчук О.В.          

Судді:          Проскурніцький  П.І.

          Соколовський В.М.