Справа № 2-2455/2007р.

Категорія 29

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 березня 2007р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого судді - Лядової Т.Р.,

при секретарі - Хіштілової М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-а особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі про усунення перешкод в користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до суду, уточнивши свої позовні вимоги, просить усунути їй перешкоди в користуванні домоволодінням АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності, шляхом виселення відповідача. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем систематично порушуються правила співжиття, що робить неможливим сумісне проживання сторін на спірної житлової площі та перешкоджає позивачу в реалізації права власності, у зв'язку з чим вона не може користуватися своєї власністю та провести відчуження домоволодіння.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказуючи на те, що відповідачем ніколи не порушувалися правила співжиття, не чинила позивачу перешкод, у зв'язку з чим не має підстав для задоволення позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не надав.

Суд, через вимоги ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути дану цивільну справу у відсутність нез'явившегося представника третьої особи, визнаючи достатнім для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази.

Вислухав пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обгрунтованим та підлягаючим задоволенню за наступними обставинами.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.4). Право власності на вказане домоволодіння зареєстроване в ДКП БТІ та ДРОНМ м.Севастополя за позивачем (а.с.4 оборот).

З пояснень сторін у судовому засіданні вбачається, що на спірної житловій площі, за згодою позивача з 1998 року відповідачу було надане право на проживання у спірному домоволодінні, однак у 2003 році, після задоволення позову ОСОБА_1. про виселення чоловіка відповідача, їх взаємовідношення погіршилися (а.с.5).

З пояснень свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., допитаних у судовому засіданні, вбачається, що між сторонами дійсно мають місце неприязні відносини, які виражалися в частих сварках сторін і навіть рукоприкладств з боку відповідача. Порушення правил співжиття зі слів свідків виражається і у тому, що відповідач змінила в будинку замки, перешкоджаючи позивачу в проживанні, зловживає спиртними напоями, влаштувала в будинку пожежу.

2

Вказані обставини свідчать про те, що у позивача виникло право на виселення відповідача зі спірної житлової площі, згідно ст.116 ЖК України, тобто по підставах порушення відповідачем правил співжиття та руйнування житлового приміщення.

Такі обставини підтверджуються і письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, а саме, численними зверненнями позивача до органів внутрішніх справ, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.09.2006р., актом судово-медичного обстеження № 395 від 23.Об.2004р. {а.с.13,62-68).

До свідчень свідка ОСОБА_5. суд відноситься критично, оскільки з його пояснень вбачається, що він є чоловіком відповідача та сам зацікавлений у позитивному вирішенні справи, у зв'язку з чим не приймає до уваги його доводи.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимоги перешкод в здійсненні їм права користування і розпорядження своїм майном.

Дослідивши представлені докази у їх сукупності, слід визнати, що проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1, перешкоджає позивачу у повному обсязі реалізувати своє право на користування і розпорядження власністю, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному об'ємі.

На підставі ст.ст. 116, 157 Житлового Кодексу України, ст.ст. 319,321,391 Цивільного Кодексу України, ст.48 Закона України «Про власність», керуючись ст.ст. 10,11,60,88,179,212,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути ОСОБА_1перешкоди в користуванні домоволодінням АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2 з домоволодіння АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2. витрати, пов'язані з ІТО у сумі 07грн.50коп. - в дохід Ленінського районного суду м.Севасттополя.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду М.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.