Справа № 11-776, 2006року Головуючий в 1-й інстанції Болотов Є.В.
Категорія: cm. 187 ч.3 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ковтуна В.П.
суддів Дуфнік Л.М., Майданюк К.І.
з участю прокурора Леськіва В.О.
потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканцяАДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
засуджено за ст. 187 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 ч.1, 2 КК України до 2 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Цивільні позови ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_2. залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_3. судові витрати по справі в розмірі 353 грн. 07 коп. та 70грн. 59 коп.
ОСОБА_3. засуджено за те, що він 15 серпня 2006 року приблизно о 15 год. 30 хв. з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив напад з проникненням у торгівельний кіоск №630, що розташований на АДРЕСА_2 , тримаючи в руках кухонний ніж, заволодів пляшкою пива „Славутич" вартістю 4 грн. 50 коп., чим завдав власнику кіоску ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 4 грн. 50 коп.
Як вбачається з апеляції прокурора, він просить вирок суду першої інстанції скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким ОСОБА_3. за ст. 187 ч.3 КК України із застосуванням ч. ч.1, 2 ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, посилаючись на те , що судом не було враховано факт вчинення ОСОБА_3. особливо тяжкого злочину в стані алкогольного сп'яніння із застосуванням кухонного ножа, що свідчить про особливу суспільну небезпеку вчиненого. Крім того, апелянт зазначає, що суд , звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, безпідставно застосував ч.2 ст. 69 КК України до додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки відповідно
2
до ст.77 КК України застосування вказаного додаткового покарання не передбачено при звільненні від покарання відповідно до ст.75 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_3., який згідний з вироком суду , а також потерпілих ОСОБА_1. та ОСОБА_2., які пояснили, що справа розглянута у їх відсутності, незважаючи на те, що згідно з отриманими повістками вони до суду з'явилися, копія вироку їм направлена не була, заподіяні збитки засуджений не відшкодував до цього часу, вважають, що ОСОБА_3. слід призначити суворе покарання за скоєне, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, потерпілими від злочинних дій ОСОБА_3. і цивільними позивачами визнані в ході досудового слідства ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4.
Відповідно до ст.16-1 та ст.261 КПК України розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності і потерпілий бере участь у судовому засіданні як сторона обвинувачення , користується рівними з іншими учасниками судочинства правами та свободою у наданні й дослідженні доказів, доведенні їх переконливості перед судом.
Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02 липня 2004 року „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів" суди зобов'язані вживати всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні і розгляд справи за відсутності потерпілого без виклику його у судове засідання є істотним порушенням його процесуальних прав та може стати підставою для скасування вироку.
Як пояснили потерпілі ОСОБА_1. і ОСОБА_2. в засіданні апеляційного суду, вони згідно з судовою повісткою з'являлися в Хмельницький міськрайонний суд , однак в судове засідання їх, а також потерпілу ОСОБА_4, не запросили, справа розглянута у їх відсутності, в той час як у протоколі судового засідання зазначено, що потерпілі ні 2 жовтня 2006 року, ні 30 та 31 жовтня 2006 року в суд не з'явилися по невідомій причині.
Пленум Верховного Суду України визнав правильною практику тих судів, які у випадках, коли справу розглянуто без участі потерпілого, направляють йому копію вироку ( п.32 постанови № 13 від 02.07.04 р.).Однак згідно з матеріалами справи копія вироку щодо ОСОБА_3. потерпілим не надсилалася, що підтвердили ОСОБА_1. та ОСОБА_2., пояснивши, що до цього часу рішення по справі їм не було відоме, збитки , заподіяні злочином, не відшкодовані.
Таким чином, судом порушено права потерпілих на захист своїх інтересів в суді, що колегія суддів вважає істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, яке перешкодило чи могло перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законний , обгрунтований і справедливий вирок.
В порушення вимог ст.299 КПК України, судом фактично не було визначено обсяг та порядок дослідження доказів. Як вбачається з протоколу судового засідання, в суді був допитаний лише ОСОБА_3., а інші докази по справі, відомості про особу винного в судовому засіданні не досліджувалися.
3
Згідно зі ст. 3 34 КПК України мотивувальна частина вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми його вини і його мотивів, а також обґрунтування обвинувачення конкретними доказами. Ці вимоги закону при складанні вироку не виконані, в тому числі, не вказано, що потерпілими від злочину є ОСОБА_2. та ОСОБА_4.
Суд також допустив помилку при вирішенні питання про додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене санкцією ч.З ст.187 КК України, зазначивши у вироку про можливість його незастосування відповідно до ч.2 ст.69 КК України, в той час, як таке додаткове покарання не може бути призначене у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.77 КК України.
У зв'язку з істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону вирок щодо ОСОБА_3. підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, який слід провести з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства та постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 365, 366 , 370 ч.1 КПК України, колегія суддів -
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.