Справа № 11- 739, 2006 року Головуюча в 1-й інстанції Дручкова СП.
Категорія: ст. 185 ч.1, cm. 152 Доповідач Ващенко СЄ.
ч.1 КК Укр.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судці Кульбаби В.М.
суддів: Ващенка С.Є., Майданюк К.І.
з участю прокурора Підлісного О.В.
представника потерпілої-адвоката ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2. на вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 учня Теофіпольського аграрно-професійного ліцею, українця, громадянина України, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
За ч. 1 ст. 152 КК України ОСОБА_3. визнано невинним та виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання засудженого звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та, на підставі ст. 76 КК України, зобов'язано з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_4на користь ОСОБА_2на відшкодування матеріальної шкоди 1 243 грн. 35 коп., на відшкодування моральної шкоди -1 500 грн.
Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_3. засуджено за те, що він, 9 жовтня 2005 року біля 1 години ночі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись поблизу бару „Старий друже", що в с Волиця Теофіпольського району, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_2., викрав у неї майна на загальну суму 2 710 грн.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_3. обвинувачувався у тому, що близько 1 години 9 квітня 2006 року біля бару „Старий друже", що в с Волиця Теофіпольського району, використовуючи безпорадний стан потерпілої ОСОБА_2., що настав внаслідок алкогольного сп'яніння, вступив з нею у статеві зносини.
Вироком суду ОСОБА_3. за цим обвинуваченням визнано невинним і виправдано, оскільки досудовим слідством та судом не було добуто доказів, що саме він зґвалтував потерпілу.
В апеляції ОСОБА_2. просить вирок скасувати і повернути справу на додаткове розслідування, посилаючись на те, що досудовим слідством були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановления вироку, зокрема: не усунуто суперечностей в показаннях ОСОБА_5., з яким вона востаннє виходила з бару, в його показаннях і показаннях її та свідків; не встановлено та не допитано осіб, які сиділи з ОСОБА_5. за одним столом, водія автобуса, у якому наступного дня її
2
виявили батьки. Вважає, що досудове слідство з самого почату було спрямоване на те, що винною особою є ОСОБА_3.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої та її представника на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3. у вчиненні злочинних дій, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, грунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, відповідає фактичним обставинам справи і ніким із учасників розгляду справи не оспорюється.
При призначенні покарання засудженому місцевий суд у повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який вину у скоєному визнав повістю, щиро розкаявся і сприяв у розкритті злочину, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Не оспорюється в апеляції і вирок в частині виправдання ОСОБА_3. за ч. 1 ст. 152 КК України.
Як видно з протоколу судового засідання, підсудний свою вину у зґвалтуванні заперечив, а потерпіла ОСОБА_2. не змогла пояснити, хто саме її зґвалтував, посилаючись на те, що нічого не пам'ятає, і, при цьому, пояснила суду, що претензій до ОСОБА_3. з приводу зґвалтування вона не має.
Інші докази на підтвердження вини підсудного у зґвалтуванні потерпілої у справі відсутні.
За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку про недоведеність участі ОСОБА_3. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Враховуючи, що потерпіла цього висновку суду не оспорює та порушує питання про скасування вироку і повернення справи на додаткове розслідування з метою встановлення інших осіб, які можуть бути причетні до її зґвалтування, колегія суддів підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_3. не вбачає.
Можливість встановлення причетних до зґвалтування ОСОБА_2. осіб без скасування цього вироку не втрачена, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 327 КПК України якщо при постановлены виправдувального вироку за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, суд після набрання вироком законної сили виносить ухвалу про направлення справи прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 9 жовтня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2- без задоволення.