КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2011 року Справа № 2а-4886/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача –Чепіль М.М.
відповідача –Стоян Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького
до відповідача: Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості
про визнання протиправним та скасування припису в частині накладення штрафних санкцій, суд - ,
ВСТАНОВИВ:
Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення № 1106-40/02225476 у частині накладення штрафних санкцій за використання праці іноземців у розмірі 1700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
09 грудня 2010 року інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості було прийнято рішення № 1106 - 40/02225476 про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення, яким на Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.. М.Л. Кропивницького накладено штрафні санкції у вигляді грошового стягнення на суму 1700,00 грн.
Дане рішення мотивоване тим, що в ході проведення 04 листопада 2010 року інспекцією контрольного заходу (акт № 266) у театрі з питань додержання законодавства про зайнятість населення було встановлено використання праці громадянки Республіки Молдова ОСОБА_5 та громадянина Російської Федерації ОСОБА_8 в період з 08.01.2001 року по 30.01.2002 року та 08.12.1999 року по 13.12.1999 року відповідно. Як зазначено у приписі, за інформацією відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Кіровоградській області вказана іноземка за обліками не значиться, а іноземець документований посвідкою на постійне проживання від 18 вересня 2006 року.
У своєму приписі відповідач зазначив, що штраф до театру застосований у розмірі, який діяв до набрання чинності Закону України від 13.01.2009 року "Про внесення змін до деяких Законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення", яким було внесено зміни до ст.8 Закону України "Про зайнятість населення", в частині визначення розмірів штрафних санкцій за використання праці іноземців в сторону зменшення. Тобто, відповідач застосував штрафні санкції у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів населення за кожного працевлаштованого іноземця, визначивши загальну суму стягнення у 1700.00 грн. Разом з цим, на момент виявлення порушення діяв вже інший зміст статті 8 Закону України "Про зайнятість населення", ч.2 якої передбачалось накладення штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів населення, отже мав бути застосований саме цей розмір стягнення, а не попередній.
Позивач вважає, що рішення, прийняте відповідачем є протиправним, не відповідає вимогам ст. ст. 26, 43 Конституції України, ст. 3 Закону України "Про зайнятість населення" та таким, що підлягає скасуванню посилаючись на наступні обставини.
Статтею 8 Закону встановлено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Порядок отримання дозволів на використання праці іноземців встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 2028 від 1 листопада 1999 року "Про затвердження Порядку оформлення іноземця та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні".
Проте, згідно преамбули до вказаної постанови, її прийнято з метою забезпечення впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної із порушенням для роботи в Україні іноземців та осіб без громадянства.
Крім того, згідно п. 6 зазначеного Порядку, дозвіл на працевлаштування не потрібний іноземцям, які постійно проживають в Україні, та іншим іноземцям у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України.
Таким чином необхідність видання дозволів на працевлаштування в Україні для підприємств, та відповідальність за працевлаштування без отримання таких дозволів, встановлюються для іноземців, яких запрошено для роботи в Україні.
Проте, зазначені у приписі відповідача особи спеціально позивачем для роботи в Україні не запрошувалися та на час проведення перевірки в театрі не працювали, а також ОСОБА_8 постійно мешкав на території України та мав посвідку про проживання.
Крім того, як випливає з наданих документів, рішення про накладення штрафних санкції на позивача за використання праці іноземця у сумі 1700 грн. винесено на підставі наданих підприємством документів, та зі зверненнями до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС у Кіровоградській області для з'ясування питання про те, проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на території України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення згідно викладеного у позові.
Представник відповідача в судове засідання прибув та позовні вимоги не визнав повністю, подав письмові заперечення, якими просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що на момент виявлення порушень/04.11.2010/ діє норма статті 8 Закону Укріїни "Про зайнятість населення", яка передбачає стягнення з роботодавця штрафу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом, а не у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На момент вчинення порушень діяла редакція статті 8 Закону Укріїни "Про зайнятість населення", яка передбачала стягнення з роботодавця штрафу у розмірі у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Порядок отримання дозволів на використання праці іноземців встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 2028 від 1 листопада 1999 року "Про затвердження Порядку оформлення іноземця та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" регулює процедуру оформлення іноземцям дозволів на працевлаштування, ругулює процеси, пов'язані із запрошенням для роботи в Україні іноземців.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 Положення про державну службу зайнятості, вона складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення, центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності законодавства про зайнятість населення, вживає заходів до запобігання незаконному використанню робочої сили, та у випадку порушення - стягує штрафи з підприємств, установ, організацій усіх форм власності (п.п. "ф" п.4 Положення).
При цьому відповідно до п.п. "л" п. 8 Положення, державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств у разі використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості.
Положенням про Інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення визначено, що вона входить до складу державної служби зайнятості і здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями (п.1 Положення).
Відповідно до покладених на неї завдань інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, зокрема, забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями (п.п."б" п.6 Положення); здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості (п.п."д" п.6 Положення).
Підпунктом "г" п.8 Положення про Інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення передбачено право інспекції застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.
Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості 04.11.2010 року проведено планову перевірку додержання законодавства про зайнятість населення у Кіровоградському академічному обласному українському музично-драматичного театрі ім. М.Л. Кропивницького, за результатами якої складено акт контрольного заходу №266 від 04.11.10. /а.с. 19,20/.
В ході перевірки встановлено, що у трудових відносинах з Кіровоградським академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. М.Л. Кропивницького перебували:
- громадянин Російської Федерації ОСОБА_8 в період з 08.12.1999 року по 13.12.1999 року, який на підставі наказу № 154-К від 08.12.99 року був прийняий на роботу водієм ІІІ класу з 08.12.99 року /а.с. 24/ без дозволу державної служби зайнятості на працевлаштування до отримання ним 18.09.2006 року посвідки на постійне проживання;
- громадянка Республіки Молдова ОСОБА_5 в період з 08.10.2001року по 30.01.2002 року, яка на підставі наказу № 132-К від 08.10.01 року прийнята на роботу уповноваженою по розповсюдженню театральних квитків з 08.10.01 року /а.с. 24/, відносно якої відсутня інформація про її облік.
Як вбачається з особових карток /а.с. 22,23/:
- на ім’я ОСОБА_5, в графі паспортні дані- НОМЕР_1, виданий відділом поліції м. Кишинів, 18.08.1994 року;
- на ім’я ОСОБА_8, в графі паспортні дані- НОМЕР_2, виданий ВВС Руставського міськвиконкому Республіки Грузії, 25.08.1992 року.
Згідно відповіді на запит № 8/5168 від 18.11.2010 року ( № 11-3641 від 11.11.2010 року) відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Кіровоградській області, громадянин РФ ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, 18.09.2006 року документований посвідкою на проживання в Україні НОМЕР_3; ОСОБА_5 як іноземка або особа без громадянства за обліками ВГІРФО УМВС не значиться /а.с. 25/.
На підставі акту контрольного заходу винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення №1106-40/02225476 від 09.12.2010 р. /а.с.26/, яким відносно Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького застосовано економічні санкції в розмірі 1700,00 грн.
Правовий статус іноземців, іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їхні основні права, свободи та обов'язки визначено Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 04.02.94 № 3929-XII.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.
На час працевлаштування ОСОБА_8 оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні здійснювалося відповідно до Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні, затвердженого наказом Міністерства праці України від 05.05.93 №27 (надалі - Тимчасове положення).
Згідно з пунктами 1 та 2 Тимчасового положення дозвіл на працевлаштування оформлюється іноземному громадянину та особі без громадянства (надалі - іноземний громадянин), який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю за умов, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України. Підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (надалі роботодавець), можуть використовувати працю іноземних громадян лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.
Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Міністерства праці України або з його дозволу центрами зайнятості Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на зазначеному підприємстві, установі, організації на певній посаді (за фахом). Рішення про надання дозволу приймається на підставі заяви роботодавця (у довільній формі) з обґрунтуванням необхідності використання праці іноземних громадян і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності. Заява має бути погодженою з центром зайнятості відповідно Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. До заяви додаються: копія контракту між іноземними та українськими суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг, копія статуту та копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності (засвідчені у встановленому порядку), список іноземних громадян із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі, а також квитанція про перерахування коштів за розгляд заяви.
З вищенаведеного, положення чинного законодавства щодо використання праці іноземців при прийнятті на роботу ОСОБА_8, який на той момент не мав права на постійне проживання на території України, позивачем не дотримані. За дозволом на його працевлаштування у встановленому порядку до державної служби зайнятості позивач не звертався. Натомість, посвідку на проживання в Україні, яка згідно з пп. "а" п.3 Тимчасового положення звільняла від одержання дозволу на працевлаштування, ОСОБА_8 отримав лише 18.09.06 року (а.с. 8).
Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_8, який був допитанитй у судовому засіданні в якості свідка, про те що він під час працевлаштування до позивача звертався до центру зайнятості щодо отримання дозволу на працевлаштування та йому було усно відмовлено у його наданні.
За таких обставин суд відхиляє посилання позивача на те, що на момент прийняття на роботу ОСОБА_8 законодавством не було закріплено обов'язку отримувати іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості, та визнає доведеним факт використання позивачем праці іноземця ОСОБА_8 в період з 08.12.99 року до 13.12.99 року без дозволу державної служби зайнятості.
Щодо працевлаштування ОСОБА_5, відповідно до положень ч.2 ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
На час виникнення спірних правовідносин оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні здійснювалося в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.99 року.
Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого зазначеною постановою, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (далі - роботодавець), можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України. Роботодавці, які запрошують іноземців з метою працевлаштування, забезпечують своєчасне роз'яснення їм прав, свобод та обов'язків, передбачених законодавством, ведуть відповідний облік цих осіб, а також несуть відповідальність за своєчасне оформлення документів на право їх перебування в Україні. Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Мінпраці (далі - Державний центр зайнятості) або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).
Між тим, наведені положення законодавства щодо використання праці іноземців при прийнятті на роботу ОСОБА_5 - громадянки Республіки Молдова, Кіровоградським академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. М.Л. Кропивницького не дотримані.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність застосування економічних санкцій, суд виходить з того, що порядок їх накладення передбачено Законом України "Про зайнятість населення", Постановою Кабінету Міністрів України №47 від 24.06.91 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення", якою зокрема, затверджено Положення про державну службу зайнятості та Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Суд не приймає твердження позивача що передбачено накладення штрафу за вищезазначені правопорушення у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, на момент виявлення порушень (04.11.2010) діяла норма статті 8 Закону України "Про зайнятість населення", яка передбачає стягнення з роботодавця штрафу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом, а не у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На момент вчинення порушень діяла редакція статті 8 Закону України "Про зайнятість населення", яка передбачала стягнення з роботодавця штрафу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Станом на 04.11.2010 розмір мінімальної заробітної плати був встановлений величиною 907 грн, відповідно двадцятикратний розмір - 18140 грн (за двох осіб - 36280 грн). Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян складає 17 грн, п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 850 грн (за двох осіб - 1700 грн.).
Розмір економічних санкцій за використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості передбачений ст.8 Закону України "Про зайнятість населення". Зокрема, відповідно до ч.2 вказаної норми Закону (в редакції Закону України від 21.11.97, діючій на час вчинення відповідачем порушення законодавства про зайнятість населення) у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Наведене свідчить, що при застосуванні економічних санкцій, стягнення яких є предметом даного судового розгляду, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Факт порушення позивачем законодавства про зайнятість населення у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.
Відповідно до абз.2 ч.4 ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" у разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Таким чином, позовні вимоги Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім.. М.Л. Кропивницького є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом