КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 року Справа № 2а-4769/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача –Куницького В.В.,
відповідача –Красніцької Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області
до відповідача: Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції
про бездіяльність відділу державної виконавчої служби, визнання її неправомірною та зобов’язання вчинити дії по стягненню адміністративних штрафів, згідно постанов у справах про адміністративні правопорушення, винесених посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, суд - ,
ВСТАНОВИВ:
Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, яким просить визнати дії відповідача незаконними та зобов'язання вжити заходів щодо виконання постанов від 10.06.2009 роук №37, від 30.06.2009 року № 40, від 27.08.2009 року№ 46; від 04.09.2009 року № 50, від 04.09.2009 року № 51, від 11.09.2009 року №54, від 19.11.2009 року № 69.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
У відповідності до вимог ст.165-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, посадових осіб–суб’єктів господарювання було притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно постанов у справах про адміністративне правопорушення від 10.06.2009 року № 37, від 30.06.2009 року № 40, від 27.08.2009 року № 46, від 04.09.2009 року № 50, від 04.09.2009 року № 51, від 11.09.2009 №54, від 19.11.2009 року № 69 за порушення порядку формування та встановлення тарифів, які стягувачем було направлено на виконання на адресу відповідача.
Після направлення вищезазначених постанов на виконання жодного документу, по жодній адміністративній справі на адресу Держінспекції цін від відповідача не надходило, чим і порушено права позивача.
В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання прибув та позовні вимоги не визнав в повному обсязі, обґрунтовуючи це наступними обставинами.
Так, представником відповідача було зазначено, що працівники Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції діяли правомірно. Всі постанови про відкриття виконавчого провадження та про відмову у відкритті виконавчого провадження на звернення позивача надавались вчасно, зокрема надсилались простою поштовою кореспонденцією, як доказ відповідачем було надано копію витягу з журналу відправлень простої поштової кореспонденції /а.с.46-47,58,63,65-106/. Також зазначив, що постанови у справах про адміністративне правопорушення № 51 від 04.09.2009 року, № 40 від 30.06.2009 року, № 69 від 19.11.2009 року направлені до них на виконання не за підсудністю, так як необхідно було їх надіслати на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.
З'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до вимог ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що виконавче провадження –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.6 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Стаття 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" зобов'язує державних виконавців здійснювати примусове виконання судових рішень, у порядку, передбаченому законом. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу.
Судом встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області були направлені на примусове виконання рекомендованою кореспонденцією на адресу Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції постанови по справі про адміністративне правопорушення №37 від 10.06.2009 року, № 40 від 30.06.2009 року, № 46 від 27.08.2009 року; № 50 від 04.09.2009 року, № 51 від 04.09.2009 року, №54 від 11.09.2009 року, до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції - № 69 від 19.11.2009 року /а.с. 5-19/.
З вимоги позивача, з наданих ним пояснень вбачається, що всі вищезазначені постанови направлялися на адресу Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, але з наданих суду доказів слід зазначити, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 69 від 19.11.2009 року надіслана на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції / а.с. 12/.
Представником позивача не заперечувалося те, що всі зазначені постанови були отримані Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, але зазначено, що постанови у справах про адміністративне правопорушення № 51 від 04.09.2009 року, № 40 від 30.06.2009 року, № 69 від 19.11.2009 року за підсудністю передані до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, підтвердження направлення за підсудністю суду надано не було.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на майно боржника;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням..
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
- закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;
- повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Судом встановлено, що постановою Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровограсдького МУЮ 31.07.2009 року відкрито виконавче провадження по виконанню постанови № 37 від 10.06.2009 року та встановлено строк для добровільного виконання боржником рішення до 07.08.2009 року, яка направлена на адресу боржника, позивача 31.07.2009 року/а.с. 9, 47/ простою кореспонденцією, як це передбачено ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до акту державного виконавця від 27.04.2010 року, встановлено, що боржником в добровільному порядку штраф не сплачено, працює на приватному підприємстві "Добра Господа" /а.с. 55/.
Постановою відповідача про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2010 року виконавче провадження з примусового виконання постанови № 37 від 10.06.2009 року закінчено, яку направлено позивачу та боржнику 02.05.2010 року / а.с. 53/, постановою про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2010 року виконавче провадження з примусового виконання постанови № 37 від 10.06.2009 року закінчено, яку направлено позивачу та боржнику 02.07.2010 року / а.с. 48, 46/.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що відповідачем вживались заходи з примусового виконання постанови № 37 від 10.06.2009 року, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, постановою Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровограсдького МУЮ 18.09.2009 року відкрито виконавче провадження по виконанню постанови № 54 від 11.09.2009 року та встановлено строк для добровільного виконання боржником рішення до 24.09.2009 року, яка направлена на адресу боржника, позивача 21.09.2009 року/а.с. 61,58/ простою кореспонденцією, як це передбачено ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Дорученням про передачу виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого від 12.02.2010 року передано виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 85,00 грн. та прийнято в провадження іншим державним виконавцем, якого зобов'язано провести відповідні виконавчі дії /а.с. 60/.
Розпорядженням вихідним № 9098 від 12.02.2010 року відповідач надіслав постанову № 54 від 11.09.2009 року про стягнення штрафу в розмірі 85,00 грн., постанову б/н про стягнення 8,50 грн. виконавчого збору, постанову б/н про стягнення 10 грн. витрат на виконання за місцем роботи боржника /а.с. 59/.
Враховуючи вищезазначене, вбачається, що відповідачем вживались та вживаються заходи з примусового виконання постанови № 54 від 11.09.2009 року, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Встановлено, що постановою Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровограсдького МУЮ 08.10.2009 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 46 від 27.08.2008 року, яка направлена на адресу позивача 08.10.2009 року/а.с. 43,42/.
Згідно з п. 3.6.1. ”Інструкції про проведення виконавчих дій” затвердженої наказом Мінюсту України від 15.12.1999 року № 74/5 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги у цій частині необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно п.7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Постановою Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровограсдького МУЮ 06.11.2009 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 50 від 04.09.2009 року, відомості щодо направлення стороною відповідача не надані /а.с. 64/.
11.10.2010 року за вихідним № 2717-07 Держінспекцією цін було направлено запит Начальнику відділу ДВС в Кіровському районі Кіровоградського МУЮ Донцову О.С. з проханням повідомити про виконання стягнення із зазначених у переліку осіб/а.с. 21/. За наданим журналом вихідної кореспонденції /а.с. 37,38/ зазначений запит направлений на адресу відповідача 11.11.2010 року за вихідним № 2717-07.
Представником відповідача був наданий журнал реєстрації вихідної кореспонденції за 2010 рік, за період з 11.10.2010 року по 08.11.2010 року /а.с. 66-106/, на підтвердження того, що Кіровським відділом Державної виконавчої служби Кіровограсдького МУЮ запит за вихідним № 2717-07 Держінспекцією цін від 11.10.2010 року отримано не було.
Отже, з огляду на викладене, з пояснень відповідача в судовому засіданні та матеріалах справи знайшов підтвердження факт того, що відповідачем порушено строк, наданий для проведення виконавчих дії у розумінні частини 5 статті 24 Закону України „Про виконавче провадження ”, не надано жодної інформації щодо виконавчого провадження постанов № 51 від 04.09.2009 року, № 40 від 30.06.2009 року, лише пояснення представника відповідача щодо передачі вказаних постанов за підсудністю до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.
Щодо вимоги позивача про зобов’язання вжити заходів відповідно до відповідачем вживались та вживаються заходи з примусового виконаннявиконання постанов у справах про адміністративне правопорушення від 10.06.2009 роук №37, від 27.08.2009 року№ 46; від 04.09.2009 року № 50, від 11.09.2009 року №54, то суд зауважує, що відповідачем вживались та вживаються заходи з примусового виконання по зазначним постановам, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є лише частково законними та обґрунтованими і такими, що підлягають лише частковому задоволенню.
Суд також зазначає, що відповідно до вимог ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»- сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.
Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 7 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції –протиправними.
В решті заявлених вимог –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом