РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 01 " листопада 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кізюн О.Ю.
судців: Карпусь С А., Харчука В.М.
при секретарі Тимощук М.В., Хмельницькій ЮА.
з участю: позивача ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц-1706 за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Городоцького районного суду від 12 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_4про відшкодування матеріальних збитків.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
встановила:
В травні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення 2883,1 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 2000 року за взаємною домовленістю з ОСОБА_2. та її співмешканцем ОСОБА_3. орендував належні їм на праві приватної власності земельні ділянки відповідно розмірами 2,04 га та 2,03 га.
Після збору урожаю в 2005 році він на земельній ділянці ОСОБА_2. провів звичайну оранку, вартість якої складає 571,2 грн., культивацію в два сліда вартістю 606 грн., висіяв 700 кг насіння пшениці вартість якої складає 420 грн. та поніс затрати на посів цієї пшениці в розмірі 326,4 грн., тобто поніс матеріальні витрати на загальну суму 1923,6 грн.
Окрім того, на обробіток на зяб земельної ділянки ОСОБА_3. він поніс витрати в розмірі 710,5 грн.
Оскільки влітку ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_3. помер, а ОСОБА_2. на початку 2006 року заборонила йому використовувати обидві земельні ділянки, тому просив суд стягнути з відповідачки вищеозначені матеріальні витрати понесені ним на обробіток земельних ділянок та 240 грн. за оранку присадибної ділянки ОСОБА_2. площею 0,8 га.
Судом до участі в справі в якості другого відповідача притягнуто ОСОБА_4., як спадкоємця ОСОБА_3., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Городоцького районного суду від 12.07.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальних збитків відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. вважає рішення суду незаконним та
Головуючий у першій інстанції - Сакенов Ю.К. Справа № 22ц-1706
Доповідач - Кізюн О.Ю. Категорія № 44
2
необгрунтованим, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити заявлені ним позовні вимоги в повному об'ємі.
Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно положень ст.ст. 13, 14 Закону „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Як видно з матеріалів справи, 03.01.2001 року Радковицькою сільською радою Городоцького району на ім'я ОСОБА_2. та ОСОБА_3. було видано державні акти на право приватної власності на землю площею відповідно 2,04 га та 2,03 га.
Доказів на підтвердження того, що зазначені земельні ділянки передавалися ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в користуванні ОСОБА_1. на підставі договору оренди, позивач суду не надав і таких не було здобуто судом.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. суду пояснила, що з 2000 року вона спільно з ОСОБА_1. на підставі усної домовленості обробляла земельні ділянки, в тому числі й свою земельну ділянку площею 2,04 га та земельну ділянку ОСОБА_3., з яким вона проживала у фактичних шлюбних відносинах. Прибуток із земельних ділянок вона і Дикий В.Є ділили порівну, однак останні два роки ОСОБА_1. почав забирати собі більшу частину врожаю, тому вона вирішила в 2006 році відмовитися від подальшої співпраці з позивачем.
Ці пояснення ОСОБА_2. підтвердили допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6.
В своїх поясненнях суду ОСОБА_1. також не заперечував трудової участі ОСОБА_2. в обробітку земельних ділянок.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на підставі усної домовленості спільно обробляли земельні ділянки, в тому числі й земельні ділянки ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Однак висновок суду про те, що ці відносини між сторонами не породжують цивільних прав та обов'язків, не є підставним і суперечить положенням ч.1 ст.11 ЦК України.
Так, встановлено, що весною 2006 року ОСОБА_2. відмовилася від подальшого спільного з ОСОБА_1. обробітку земельних ділянок в тому числі й своєї земельної ділянки площею 2,04 га.
Разом з тим, відповідачка визнала, що до прийняття нею рішення про припинення спільної діяльності з ОСОБА_1., останній з її відома восени ІНФОРМАЦІЯ_1зорав та засіяв пшеницею означену земельну ділянку, при цьому вона понесла лише витрати на насіння пшениці.
За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_2. витрат, понесених ним на оранку, культивацію та посів її земельної ділянки площею 2,04 га є правомірними.
Згідно довідки ТОВ „Лан-Агро-5" с. Радковиця Городоцького району, наданої суду позивачем, вбачається, що в 2005 році вартість надання послуг трактором ДТ-75 із витратою пального становила: оранка звичайна 1 га - 280 грн., культивація 1 га - 140 грн., посів озимих культур 1га- 160 грн.
Таким чином, на користь ОСОБА_1. з ОСОБА_2. підлягає стягненню вартість оранки земельної ділянки - 571,20 грн.( 280 грн. х 2,04 га), вартість культивації - 288,60 грн. ( 140 грн. х 2,04 га), вартість посіву пшениці - 326,4 грн. ( 160 грн. х 2,04 га), а всього -1186,40 грн.
3
Одночасно колегія судців не заходить підстав для стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 240 грн. за оранку її присадибної ділянки площею 0,8 га, оскільки з пояснень ОСОБА_2. вбачається, що на оранку земельної ділянки вона придбала пальне, а використання ОСОБА_1. в зв'язку з цим власного трактора не виходило за межі їх домовленості щодо спільного обробітку земельних ділянок.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2. також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по оплаті державного мита в розмірі 51 грн.
Висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4. узгоджуються з матеріалами справи, відповідають вимогам закону і тому підстав для скасування рішення суду в цій частині в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судців
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задоволити частково .
Рішення Городоцького районного суду від 06 березня 2006 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11186,40 грн. ( одна тисяча сто вісімдесят шість грн.40 коп.) матеріальних збитків та 51 грн. судових витрат.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.