РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 20 " листопада 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кізюн О.Ю.
суддів: Карпусь С.А., Харчука В.М.
при секретарях Хмельницькій Ю.А., Тимощук М.В.
з участю: сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц-1650 за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
встановила:
19 липня 2004 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про приведення у відповідність новобудови, зведеної відповідачкою по АДРЕСА_1, та відшкодування матеріальних та моральних збитків.
В листопаді 2004 року ОСОБА_2. подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди в сумі 1690 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2. вказувала, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, межі якої визначені згідно Державного акту про право власності на землю. Межа належної їй земельної ділянки і земельної ділянки ОСОБА_1. проходить по стіні його будинку. Проте, ОСОБА_1. без погодження з нею зробив по стіні будинку цегляну кладку, захопивши таким чином біля 3 кв. м її земельної ділянки. Тому просила суд відповідно до ст. 152 ЗК України відновити стан її земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованої ОСОБА_1. стіни і стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 1690 грн.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2005 року зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2. виділені в самостійне провадження.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2006 року позов ОСОБА_2задоволено частково і постановлено зобов'язати ОСОБА_1відновити стан земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2
Головуючий у першій інстанції - Логінова С.М. Справа № 22ц-1650
Доповідач - Кізюн О.Ю. Категорія № 33
2
шляхом демонтажу цегляної прибудови до стіни його будинку площею 1,59 кв.м. та стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. моральну шкоду в розмірі 300 грн. та державне мито в розмірі 25,50 грн.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2. на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0277 га по АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом від 12.11.2002 року. ОСОБА_1. згідно Державного акта на право приватної власності на землю, виданого 16.05.2002 року також за вказаною адресою належить земельна ділянка площею 0.0277 га.
Встановлено також, що до 2003 року ОСОБА_2. та ОСОБА_1. являлись співвласниками житлового одноповерхового глиняного будинку, розташованого по АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_2. в означеному будинку на праві власності належала квартира № 2, а ОСОБА_1. - квартира № 1. Межа належних їм земельних ділянок проходила по осі внутрішньої загальної стіни, яка поділяла будинок № 46 навпіл.
В 2003 році ОСОБА_2., знісши належну їй частину будівлі в будинку № 46, на місці квартири № 2 збудувала відокремлену від квартири № 1 триповерхову будівлю магазину, кафе - бару та житлові приміщення з підвалом. Між квартирою № 1 та новою будівлею нею побудована шпунтова стіна із бетону.
В 2004 році ОСОБА_1. обклав цеглою глиняну стіну, яка раніше розділяла квартири № 1 та № 2 в будинку № 46 та по якій проходить межа земельних ділянок сторін, вийшовши таким чином за межу в бік земельної ділянки ОСОБА_2. на 1,59 кв.м. на довжині 6 метрів.
Зобов'язуючи ОСОБА_1. відновити стан земельної ділянки, що належить ОСОБА_2., шляхом демонтажу цегляної кладки по стіні його будинку, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1. порушив права позивачки.
Разом з тим, з таким висновком погодитись не можна, оскільки він зроблений без врахування обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
Так, з пояснень ОСОБА_1. вбачається, що в результаті зносу ОСОБА_2. квартири № 2, стіна в глинобитному будинку, яка розділяла квартири № 1 та № 2 почала руйнуватись: на ній з'явились тріщини, а при низькій температурі стіна стала промерзати. Саме ці обставини змусили його укріпити означену стіну за допомогою цегляної кладки на одну половину цегли.
Ці пояснення ОСОБА_1. об'єктивно підтверджуються матеріалами справи й висновком судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2006 року, який надала апеляційному суду ОСОБА_2.
Зокрема, в дослідницькій частині висновку вказується, що у квартирі № 1 на стелі та стінах мають місце розриви маяків, які фіксують тріщини, а у пункті 1 висновку експерта зазначено, що будівництво ОСОБА_2. будівлі по АДРЕСА_1, кв. 2 мало негативний вплив на житловий будинокАДРЕСА_1
З огляду на ці обставини та враховуючи, що межа земельних ділянок сторін проходить по осі стіни квартири № 1, колегія судців приходить до висновку про те, що споруджуючи цегляну кладку на зовнішній стіні своєї квартири, ОСОБА_1. вимушено вийшов за межі своєї земельної ділянки, і такі його дії не були направлені на обмеження чи порушення прав ОСОБА_2. як землекористувача.
На підставі наведеного та виходячи із загальних засад цивільного права -справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2. про зобов'язання ОСОБА_1. демонтувати зведену ним цегляну кладку по стіні свого будинку не є підставними, а тому в задоволенні її позову слід відмовити.
3
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
рішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задоволити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2006 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2до ОСОБА_1про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.