ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/2711.03.11
за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Київська регіональна дирекція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансекспедиція»
про стягнення заборгованості в сумі 92 254,22 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: Лизуненко С.О. –представник за довіреністю
від відповідача: не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ПАТ «ВТБ Банк»в особі Відділення «Київська регіональна дирекція»звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Укртрансекспедиція»про стягнення заборгованості в сумі 92 254,22 грн. Вказана заборгованість складається з наступного:
- загальна заборгованість за кредитним договором № 12.14/07-СК в сумі 53 693,31 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом –26 119,07 грн., поточна заборгованість за кредитом –14 972,22 грн., інфляційні втрати –1 935,31 грн., 3 % річних –360,99 грн., прострочена заборгованість за процентами –6 248,77 грн., поточна заборгованість за процентами –587,66 грн., інфляційні втрати –436,36 грн., 3 % річних – 81,78 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів –2 951,15 грн.;
- загальна заборгованість за кредитним договором № 12.71/07-СК в сумі 38 560,91 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом –27 265,96 грн., інфляційні втрати –2 559,93 грн., 3 % річних –452,17 грн., прострочена заборгованість за процентами –4 125,43 грн., поточна заборгованість за процентами –389,94 грн., інфляційні втрати –276,73 грн., 3 % річних – 50,18 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів –3 440,57 грн.
Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні від 11.03.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2007 р. між позивачем –ВАТ ВТБ Банк в особі Першої Київської філії (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 12.14/07-СК, у відповідності до умов якого: банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 81 000,00 грн., строк користування –по 15.06.2010 р., плата за користування кредитом –18 процентів річних.
18.06.2007 р. між ВАТ ВТБ Банк в особі Першої Київської філії (далі - заставодержатель) та ТОВ «Укртрансекспедиція»(далі - заставодавець) укладено договір застави № 12.14/07-Д31 з майновим поручителем, відповідно до якого заставодавець передав в заставу заставодержателю рухоме майно (транспортний засіб) для забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань позичальника (ОСОБА_1.) щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій, збитків, будь-яких інших платежів, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлено кредитним договором від 18.06.2007 р. №12.14/07-СК.
09.11.2007 р. між позивачем (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 12.71/07-СК, у відповідності до умов якого: банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 60 000,00 грн., строк користування –по 06.09.2009 р., плата за користування кредитом –18 процентів річних.
09.11.2007 р. між ВАТ ВТБ Банк в особі Першої Київської філії (далі - заставодержатель) та ТОВ «Укртрансекспедиція»(далі - заставодавець) укладено договір застави № 12.71/07-Д31 з майновим поручителем, відповідно до якого заставодавець передав в заставу заставодержателю рухоме майно (транспортний засіб) для забезпечення виконання в повному обсязі зобов’язань позичальника (ОСОБА_1.) щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій, збитків, будь-яких інших платежів, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлено кредитним договором від 09.11.2007 р. № 12.71/07-СК.
Позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 92 254,22 грн. обґрунтовані тим, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем за кредитними договорами від 18.06.2007 р. № 12.14/07-СК та від 09.11.2007 р. № 12.71/07-СК, у зв’язку з невиконанням ним обов’язку з погашення кредиту, процентів за ним та штрафних санкцій.
Вищевказані доводи спростовуються, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем (ТОВ «Укртрансекспедиція») в силу ст. 1054 ЦК України відсутні будь-які кредитні правовідносини та взаємні зобов’язання за кредитними договорами від 18.06.2007 р. № 12.14/07-СК та від 09.11.2007 р. № 12.71/07-СК, а відтак у позивача не виникло правових підстав для стягнення саме заборгованості з ТОВ «Укртрансекспедиція»за даними кредитними договорами.
У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Між позивачем та відповідачем для забезпечення виконання позичальником кредитних договорів укладені відповідні договори застави, у відповідності до умов яких, п. 7.2. кредитних договорів, норм Закону України «Про заставу»та параграфу 6 глави 49 ЦК України, у разі невиконання зобов’язань за кредитними договорами позивач має право звернути стягнення на предмет застави (у т.ч. вилучити предмет застави у заставодавця) та за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі (п. 9.2., 9.3.). При цьому, звернення стягнення та реалізація предмету застави відбувається у порядку, визначеному заставодержателем, в т.ч. але не виключно на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом передачі заставодавцем заставодержателю у власність предмету застави або шляхом реалізації предмету застави заставодержателем (п. 10).
Крім того, судом встановлено, що 09.11.2007 р. між позивачем, позичальником (ОСОБА_1) та Волинець А.П., як поручителем ОСОБА_1., було укладено договір поруки № 12.71/07-ДП2, у відповідності до п. 4 якого у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором від 09.11.2007 р. № 12.71/07-СК поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Таким чином, позивач не позбавлений можливості захистити своє порушене право та задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна за договорами застави від 18.06.2007 р. № 12.14/07-Д31 та від 09.11.2007 р. № 12.71/07-Д31, або за рахунок поручителя за договором поруки від 09.11.2007 р. №12.71/07-ДП2.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення заборгованості сумі 92 254,22 грн. з відповідача відсутні, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15.03.2011