Справа №22-1484            Головуючий у 1інст.Горегляд О.І.

                                              Доповідач - Собіна І.М.

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                            І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   26 грудня 2007 року                                                 м. Рівне

   Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

       Головуючого судді  Собіни І.М.

       Суддів  Ковалевича С.П.,  Пашкевича О.О.

       При секретарі судового засідання  Сеньків Т.Б.

       З участю представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛО” на рішення Кузнецовського міського суду від 16 жовтня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛО” про розірвання договору купівлі-продажу товару, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                  в с т а н о в и л а:

   Рішенням Кузнецовського міського суду від 16 жовтня 2007 року позов задоволено частково.

   Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) “АЛЛО” на користь ОСОБА_1 500 гривень морального відшкодування.

   В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

   У поданій апеляційній скарзі представник ТзОВ вказує на незаконність та необгрунтованість рішення суду, через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

   Доводив, що споживач - ОСОБА_1 2 липня 2007 року звернувся до підприємства з вимогою відремонтувати придбаний у них 27 червня цього ж року мобільний телефон.  

   По акту телефон був прийнятий від споживача і направлений до авторизованого сервісного центру.

   26 липня 2007 року позивач вдруге звернувся до підприємства з вимогою повернути кошти.

   Представник вважав, що позивач відповідно до ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” не мав права на повернення коштів, оскільки задовольнялася його перша вимога про проведення гарантійного ремонту, до того ж вимоги споживача про обмін товару на аналогічний або повернення коштів задовольняються тільки в разі виявлення істотного недоліку товару.

   Недолік телефону по визначенню не був істотним і ремонт його проведений у встановлений строк. На час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду телефон не мав будь-яких недоліків, а  кошти споживачу були повернуті до ухвалення рішення.

   Позивач не надав суду доказів того, в чому саме придбаний ним телефон являв небезпеку для життя і здоров”я, як того вимагає ст. 4 Закону.

   Підприємство не відмовило позивачу у задоволенні будь-яких його вимог і не вчинило щодо нього жодних неправомірних дій.

   Просив про скасування оскаржуваного рішення.

   В судовому засіданні представник відповідача свою апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

   Колегія суддів, заслухавши доводи представника відповідача в межах поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку про її задоволення з таких підстав.

   Задовольняючи частково вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не взяв до уваги положення п. 5 ст. 4 Закону України “Про захист прав споживачів”, щодо підстав для покладення такої відповідальності на ТзОВ “АЛЛО”.

   Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

   На час вирішення справи судом діяла з 1 січня 2005 року редакція ст. 4 Закону України “Про захист прав споживачів”, як спеціального нормативного акту для даних правовідносин, п. 5 якої передбачає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров”я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

   З наявних матеріалів справи не вбачається, що придбаний позивачем в ТзОВ “АЛЛО” мобільний телефон являв собою будь-яку небезпеку для життя і здоров”я, не надала таких доказів суду і позивачка.

   За наведених обставин у суду не було підстав для часткового задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

   Враховуючи, що суд першої інстанції при вирішенні справи порушив норми матеріального права, ухвалене ним рішення підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

    Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

                                          в и р і ш и л а:       

    Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛО” задовольнити.

    Рішення Кузнецовського міського суду від 16 жовтня 2007 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛО” на користь ОСОБА_1 500гривень морального відшкодування скасувати і в позові в цій частині відмовити.

   Скасувати рішення суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛО” в дохід держави 51 гривні судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 гривень

   В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

   Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

   Сторони мають право оскаржити рішення місцевого суду і рішення апеляційної інстанції до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.

       Головуючий                                              І.М.Собіна

       Судді                                                          С.П.Ковалевич

                                                                           О.О.Пашкевич