ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

23.03.11                                                                                 Справа№ 8/61

Господарський сул Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянувши матеріали заяви: фізичної особи ОСОБА_1 Львів

про грошові вимоги до боржника: Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”, м.Львів

у справі за заявою: Управління ПФУ в Залізничному р-ні м.Львова

про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”, м.Львів

за участю представників

від заявника: не з’явився

від боржника: Манько Л.І. - представник

розпорядник майна: Пурій Р.П. - арбітражний керуючий

      Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

                                                                         ВСТАНОВИВ:     

     Управління ПФУ у Залізничному районі м.Львова звернулось у суд із заявою про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” у порядку, встановленому ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки сума заборгованості останнього становить 1’969’637,34 грн., яка не була задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

     Ухвалою від 01.07.2009 р. порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ЗАТ „ЛКЗ” і розпорядником майна „ЗАТ „ЛКЗ” призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

     В підготовчому судовому засіданні 01.06.2010 р. зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ „Львівський керамічний завод”. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 01.06.2010р. у справі № 8/61 залишено без змін. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті “Голос України” за № 170 від 14.09.2010 р.

     13.10.2010 р. ОСОБА_1 звернувся на адресу господарського суду Львівської області із заявою про грошові вимоги до боржника на суму 31’067,00 грн., що виникли з пайової участі у будівництві житлового будинку по вул. Роксоляни, 51 у м.Львові. До заяви долучено копії розрахункових документів про внесення вказаних коштів. Ухвалою від 15.10.2010 р. заяву прийнято до розгляду.

     Положеннями ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів);

     грошове зобов’язання - це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.      

     Розгляд заяви відкладався для надання можливості боржнику та розпоряднику майна розглянути вимоги кредиторів та надати суду копії повідомлень та реєстр вимог кредиторів ЗАТ „Львівський керамічний завод”.

Розпорядником майна відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»разом з боржником розглянуто вимоги ОСОБА_1 та відхилено їх повністю, оскільки такі є майновими вимогами, про що розпорядник майна письмово повідомив заявника і господарський суд.

Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, оцінивши подані докази, заслухавши представника боржника та розпорядника майна, суд встановив наступне:

У процесі приватизації Львівського керамічного заводу та створення ВАТ «Львівський керамічний завод», правонаступником якого є боржник, останньому було передано в управління незавершений будівництвом житловий будинок у АДРЕСА_1. Спосіб управління даним майном полягав у завершенні будівництва акціонерним товариством і забезпечення працівників підприємства житлом. Зокрема, розділом 5 Плану приватизації Львівського керамічного заводу, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Львівській області від 08.02.1994 року № 058, було визначено, що житловий будинок добудовується, заселяється та передається на баланс місцевих рад.

Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 здійснювалось за рахунок коштів товариства та залучених коштів працівників заводу, що підтверджується поясненнями представника боржника, рішеннями вищого органу управління боржника, листом РВ ФДМУ по Львівській області від 08.02.2011 року № 10-02-00824 та листом прокуратури Залізничного району м. Львова № 171-09 від 27.10.2009 року.

Так, 03.06.2002 року між ОСОБА_1, як пайовиком, та боржником, як виконавцем, був укладений договір на пайову участь у будівництві, предметом якого є залучення пайових коштів, необхідних для закінчення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 (3-4 під’їзди). За цим договором, боржник зобов’язувався закінчити будівництво, здати в експлуатацію та передати квартиру в житловому будинку за адресою Роксолани, 51 у м. Львові, а ОСОБА_1 повинен був оплатити суму коштів, необхідних для закінчення будівництва.

Упродовж 2002 - 2005 років ОСОБА_1 перерахував боржнику 31’067,00 грн. з метою отримання в майбутньому квартири в зазначеному житловому будинку.  

Отже, ОСОБА_1, сплативши кошти боржнику для завершення будівництва житлового будинку, здійснила інвестицію (пай) в об’єкт нерухомого майна (квартири).

Відповідно до чинної на момент укладення договору на пайову участь у будівництві та внесення коштів редакції Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (ст. 1 Закону). Інвестори - суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування (ст. 5 Закону). Об’єктами інвестування можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди в усіх галузях та сферах.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 вкладала кошти для досягнення соціального ефекту - отримання відповідної квартири, тому їй належать майнові права на об’єкт інвестування (відповідну квартиру).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно з цією статтею, під грошовим зобов’язанням слід розуміти зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов’язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Отже, враховуючи спеціальне призначення коштів, внесених як інвестиція (пай) в об’єкт будівництва, зобов’язання боржника перед заявницею не є грошовими зобов’язаннями у розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Такі вимоги є майновими, а тому не підлягають визнанню в процедурі банкрутства.

Щодо відшкодування збитків, на що посилається у заяві ОСОБА_1, необхідно зазначити, що у зв’язку з тим, що встановлення факту завдання збитків вимагає вирішення спору по суті з залученням інших учасників таких правовідносин, проведенням додаткових процесуальних дій, призначенням судової експертизи, тощо, зазначені вимоги мають бути досліджені судом у позовному провадженні та підтверджені відповідним судовим рішенням, у зв’язку з чим  за відсутності рішення суду вимоги щодо стягнення збитків за договором не можуть бути визнані у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України ОСОБА_1 вправі здійснювати захист своїх майнових прав на проінвестований об’єкт в судах загальної юрисдикції, в тому числі і щодо примусового виконання обов’язку та визнання права власності на незавершене житло.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 5, 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.77, 86 ГПК України, суд -                          

                                                УХВАЛИВ:

    У визнанні ОСОБА_1 кредитором Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” відмовити.    

      Суддя                                                                                              Гутьєва В.В.