ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

23.03.11                                                                                 Справа№ 8/61

Господарський сул Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянувши матеріали заяви: фізичної особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Львів

про грошові вимоги до боржника: Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”, м.Львів

у справі за заявою: Управління ПФУ в Залізничному р-ні м.Львова

про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”, м.Львів

за участю представників

від заявника: не з’явився

від боржника: Манько Л.І. - представник

розпорядник майна: Пурій Р.П. - арбітражний керуючий

      Відповідно до ст.20 ГПК України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

                                                                         ВСТАНОВИВ:     

     Управління ПФУ у Залізничному районі м.Львова звернулось у суд із заявою про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” у порядку, встановленому ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки сума заборгованості останнього становить 1’969’637,34 грн., яка не була задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

     Ухвалою від 01.07.2009 р. порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ЗАТ „ЛКЗ” і розпорядником майна „ЗАТ „ЛКЗ” призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

     В підготовчому судовому засіданні 01.06.2010 р. зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ „Львівський керамічний завод”. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 01.06.2010р. у справі № 8/61 залишено без змін. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті “Голос України” за № 170 від 14.09.2010 р.

     13.10.2010 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись на адресу господарського суду Львівської області із заявою про грошові вимоги до боржника, що виникли з пайової участі у будівництві житлового будинку по вул. Роксоляни, 51 у м.Львові. До заяви долучено копії розрахункових документів про внесення вказаних коштів. Ухвалою від 15.10.2010 р. заяву прийнято до розгляду.

     Положеннями ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів);

     грошове зобов’язання - це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.      

     Розгляд заяви відкладався для надання можливості боржнику та розпоряднику майна розглянути вимоги кредиторів та надати суду копії повідомлень та реєстр вимог кредиторів ЗАТ „Львівський керамічний завод”.

     Розпорядником майна відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»разом з боржником розглянуто вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відхилено їх повністю, оскільки такі є майновими вимогами, про що розпорядник майна письмово повідомив заявника і господарський суд.

Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оцінивши подані докази, заслухавши представника боржника та розпорядника майна, суд встановив наступне:

У процесі приватизації Львівського керамічного заводу та створення ВАТ «Львівський керамічний завод», правонаступником якого є боржник, останньому було передано в управління незавершений будівництвом житловий будинок у м. Львові по вул. Роксолани, 51. Спосіб управління даним майном полягав у завершенні будівництва акціонерним товариством і забезпечення працівників підприємства житлом. Зокрема, розділом 5 Плану приватизації Львівського керамічного заводу, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Львівській області від 08.02.1994 року № 058, було визначено, що житловий будинок добудовується, заселяється та передається на баланс місцевих рад.

Будівництво житлового будинку по вул. Роксолани, 51 здійснювалось за рахунок коштів товариства та залучених коштів працівників заводу, що підтверджується поясненнями представника боржника, рішеннями вищого органу управління боржника, листом РВ ФДМУ по Львівській області від 08.02.2011 року № 10-02-00824 та листом прокуратури Залізничного району м. Львова № 171-09 від 27.10.2009 року. Згідно з листом РВ ФДМУ по Л/о житловий будинок по вул. Росколяни, 51 у м. Львові перебуває у державній власності. Відтак посилання на можливість купівлі-продажу є необгрунтоване

Упродовж 2003 - 2005 років заявники перерахували боржнику грошові кошти з метою отримання квартири в зазначеному житловому будинку.  

Отже, заявники, сплативши кошти боржнику для завершення будівництва житлового будинку, здійснила інвестицію (пай) в об’єкт нерухомого майна (квартири).

Відповідно до чинної на момент внесення коштів редакції Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (ст. 1 Закону). Інвестори - суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування (ст. 5 Закону). Об’єктами інвестування можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди в усіх галузях та сферах.

Таким чином, оскільки заявник вкладав кошти для досягнення соціального ефекту - отримання відповідної квартири, тому йому належать майнові права на об’єкт інвестування (відповідну квартиру).

Отже, враховуючи спеціальне призначення коштів, внесених як інвестиція (пай) в об’єкт будівництва, зобов’язання боржника перед заявником не є грошовими зобов’язаннями у розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Такі вимоги заявників є майновими, а тому не підлягають визнанню в процедурі банкрутства.

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України заявник вправі звернутись за захистом своїх майнових прав на проінвестований об’єкт до суду загальної юрисдикції, в тому числі і щодо примусового виконання обов’язку та визнання права власності на незавершене житло.

Крім того, заявлена вимога ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності не підлягає розгляду у справі про банкрутство, оскільки у справх про банкрутство господарський суд має наглядові функції та позбавлений права вирішувати спір про право власності, у зв’язку з чим такі вимоги повинні розглядатись судом по суті в позовному провадженні, яке на відміну від процедури банкрутства, забезпечує змагальний процес.

   Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 5, 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 77 ГПК України, суд -                          

                                                    УХВАЛИВ:

   У визнанні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кредиторами Закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” відмовити.    

Суддя                                                                                              Гутьєва В.В.