ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.11                                                                                        Справа №  13/5009/337/11

Суддя    Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 1 117 314,92 грн.  

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Тарасенко Н.В.довіреність №503-го/10від27.12.10

Від відповідача: не з’явивсядовіреність №від

Розглядається позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 1 117 314,92 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №50/К-08 від 19.06.2008р. на загальну суму 1 117 314 грн. 92 коп., а саме:

-          заборгованість за кредитом –613 165 грн. 21 коп.;

-          прострочена заборгованість за кредитом –164 828 грн. 51 коп.;

-          проценти за користування кредитом –7 257 грн. 49 коп.;

-          прострочені проценти за користування кредитом –253 964 грн. 91 коп.

-          пеня за порушення строків (термінів) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом та комісії.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що вважає кредитний договір №50/К-08 від 19.06.2008р. нечинним і зобов’язання по ньому недійсним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача у судове засідання відкрите 23.03.2011р. не з’явився та надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В :

19.06.2008р. між сторонами укладено Кредитний договір № 50/Кв-08 (в іноземній валюті) (надалі –Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору (п 1.1.) Банк зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) доларів США для поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, інвестиційні цілі.

Згідно п.п. 2.1. Кредитного договору Банк зобов’язався відкрити Позичальнику позичковий рахунок № 2063301307069 в ТОВ «Укрпромбанк»(МФО 313935) та здійснювати видачу кредиту шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № 2600201301069, відкритий в Банку або шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника.

Банк виконав свої зобов’язання за Кредитним договором та надав Позичальнику кредит, що підтверджується виписками з позичкового рахунку та відповідними меморіальними ордерами, що додаються.

В свою чергу, згідно з п. п. 1.1, 6.1.1 Кредитного договору, Позичальник зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його у строк до 18 червня 2018 року.

Позичальник порушив свої зобов’язання за Кредитним договором, шляхом неповернення кредитних коштів, несплати процентів за його користування в розмірі та строки, визначені Кредитним договором.

Заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів станом на 25.10.2010 включно становить 131 350 (сто тридцять одна тис. триста п’ятдесят) дол. 15 центів США та 78 098 (сімдесят вісім тис. дев’яносто вісім) грн. 80 коп.

Всього в еквіваленті: 1 117 314 (один мільйон сто сімнадцять тис. триста чотирнадцять) грн. 92 коп. , а саме:

-          заборгованість за кредитом –613 165 грн. 21 коп.;

-          прострочена заборгованість за кредитом –164 828 грн. 51 коп.;

-          проценти за користування кредитом –7 257 грн. 49 коп.;

-          прострочені проценти за користування кредитом –253 964 грн. 91 коп.

-          пеня за порушення строків (термінів) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом та комісії –78 098 грн. 80 коп.

Згідно з п. 4.1 Кредитного договору, повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1. Кредитного договору.

Крім того, в порядку п.п. 1.1, 4.4 Кредитного договору, Позичальник зобов’язався щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця сплачувати на рахунок Банку плату (проценти) за користування кредитом в розмірі 15% (п’ятнадцять) відсотків річних.

Також, відповідно до п. 4.6. Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості Позичальник зобов’язаний сплатити проценти з розрахунку 26% (двадцять шість) відсотків річних.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів здійснюється в валюті кредиту.

В виконання статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) Банком неодноразово надсилалися Боржнику Вимоги про усунення порушення та Повідомлення про повернення кредитних коштів, якими Боржнику повідомлялося про порушення ним зобов’язань за Кредитним договором, дано строк на добровільне виконання зобов’язань та повідомлення, що у разі невиконання зобов’язань Банк буде змушений звернутися за захистом своїх порушених прав та розпочати звернення стягнення заборгованості в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

§ 2 Глави 71 ЦК України дає визначення та регулює відносини за кредитними договорами. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України слідує, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. А також ч. 2 ст. 193 ГК України наголошує, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Господарський кодекс України, а саме ст. 220 встановлює, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Згідно ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України, статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, згідно ст. 552 ЦК України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі та не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 8.1 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 №19 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі –Банк), була відкликана банківська ліцензія та ініційована процедура ліквідації ТОВ «Укрпромбанк». Ліквідатором Банку, а саме особою, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів, призначено службовця Національного банку України Раєвського К.Є.

Відповідно до положень п.6 ч.1. ст. 92 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», під час процедури ліквідації банку ліквідатор має право пред’являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом не взято до уваги у зв’язку з наступним:

Відповідно ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, відповідно ст.ст. 1, 3 ДКМ України № 15-93 від 19.02.1993 року валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь –яких вимог та зобов’язань.

Згідно статті 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Статті 47 та 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет).

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. ( Копія Ліцензії та Дозволу надається).

Щодо вимог підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, повідомляємо.

На сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Суд зазначає, що порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу регламентує Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу від 14.10.04р..

Відповідно до п. 1.5. вказаного Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк. У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Таким чином, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України у жодної із сторін кредитного договору.

Крім того, відсутність у сторін індивідуальної ліцензії НБУ не дає підстав для визнання недійсним Кредитного договору, у якому містяться положення про видачу кредитів у іноземній валюті та сплату відсотків за користування цими кредитами іноземною валютою.

Відсутність у необхідних випадках відповідних індивідуальних ліцензій може бути підставою лише для застосування до учасників валютних відносин передбачених законодавством України певних заходів відповідальності.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. код НОМЕР_1, розрахунковий рахунок невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»( 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) 1 117 314 (один мільйон сто сімнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 92 коп. основного боргу, а саме: заборгованість за кредитом –613 165 (шістсот тринадцять тисяч сто шістдесят п’ять) грн. 21 коп.; прострочена заборгованість за кредитом –164 828 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 51 коп.; проценти за користування кредитом –7 257(сім тисяч двісті п’ятдесят сім) грн. 49 коп.; прострочені проценти за користування кредитом –253 964 (двісті п’ятдесят три тисячі дев’ятсот шістдесят чотири) грн. 91 коп.; пеня за порушення строків (термінів) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом та комісії –78 098 (сімдесят вісім тисяч дев’яносто вісім) грн. 80 коп.;

витрати по сплаті держмита у розмірі 11173 (одинадцять тисяч сто сімдесят три) грн. 15 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 23.03.2011р.

Суддя                                                                                В.Г. Серкіз