Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.03.11Справа №2а-514/11/2770
м. Севастополь
12 год. 18 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі - Трігуб Г. В.,
за участю: позивача – ОСОБА_1 – паспорт НОМЕР_1 виданий Балаклавським РВ УМВС України в м. Севастополі 12.07.2002р.
представника позивача – ОСОБА_2 – посвідчення адвокату НОМЕР_2 від 01.09.2010р.
представник відповідача – Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя – не з’явився
представник відповідача – Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України» в особі Севастопольської міської філії – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя, Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" Севастопольська міська філія про визнання розпорядження таким, що втратило сили, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Севастопольської міської філії про скасування розпорядження № 751 від 04.09.1997р. "Про передачу у приватну власність земельних ділянок, наданих раніше для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд, громадянам України" у чистині передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3, та зобов'язання вчинити певні дії. Вказує, що 09.02.2005р. вона за договором дарування отримала будинок 3 по вул. Чакряна в м. Севастополі. При підготовці документів на приватизацію земельної ділянки у грудні 2010р. з’ясувалось, що оскаржуваним розпорядженням відповідача земельна ділянка надана у приватну власність ОСОБА_3
Ухвалою суду від 21.02.2010р. поновлено строк звернення до адміністративного суду
Ухвалою суду від 22.02.2010р. відкрито провадження по адміністративній справі.
Ухвалою суду від 22.02.2010р. підготовче провадження закінчено і справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримавли надали суду пояснення у обґрунтування позовних вимог, просили позов задовольнити.
Відповідач, Балаклавська районна державна адміністрація м. Севастополя, повноважного представника в судове засідання не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не прибуття суд не повідомив (а.с. 46)
Відповідач, Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті із земельних ресурсів" в особі Севастопольської міської філії, в судове засідання повноважного представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не прибуття суд не повідомив (а.с. 43).
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів за наявними у справі матеріалами.
Встановлено, що ОСОБА_3 була виділена для будівництва та обслуговування земельна ділянка площею 0,0600 га., розташована у АДРЕСА_1. Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя за № 751 від 04.09.1997р. "Про передачу у приватну власність земельних ділянок, наданих раніше для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд, громадянам України" ця земельна ділянка була передана йому для подальшої приватизації.
09.02.2005р. за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 подарував будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1, даний договір був посвідчений приватним нотаріусом (а.с. 15).
Під час підготовки документів позивачем задля приватизації, було з’ясовано, що існує вказане вище розпорядження відповідача. Державний акт на зазначену земельну ділянку а ні позивач а ні ОСОБА_3 не отримували.
Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Статтею 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно положень статей 22, 23 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Позивач має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 751 від 04.09.1997р. не втратило силу, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.
Судом встановлено, що розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації законно, в межах її повноважень, у спосіб що передбачений законом, але враховуючи те, що ОСОБА_3 у встановлений у оскаржуваному розпорядженні строк не здійснив, заходи щодо отримання державного акту, розпорядився будинком, який знаходиться у межах земельної ділянки, зазначене розпорядження в частині передачі останньому у приватну власність земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,0600 га не реалізував, що не дає можливості позивачу приватизувати цю ділянку, в цієї частині розпорядження підлягає визнанню таким, що втратило чинність.
Суд дійшов висновку, що розпорядження № 751 від 04.09.1997р. є таким, що прийняте відповідачем відповідно до норм чинного на момент його прийняття законодавства, не порушувало прав позивача, але у зв’язку з його невиконанням ОСОБА_3 втратило силу.
На цей час земельна ділянка площею 0,0600 га., що розташована за адресою у АДРЕСА_1 фактично знаходиться у користуванні позивача, крім того на цієї земельній ділянці розташований об’єкт нерухомості, що знаходиться у власності позивача.
Крім того, у відповідності до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З наведених підстав, та з тих підстав, що позивач позбавлений можливості іншим способом захистити свої права, свободи та законні інтереси, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Як визначено положеннями частки 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
Відповідно до частки 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складений та підписаний 21.03.2011р.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що втратило силу розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 751 від 04.09.1997 р. «Про передання у приватну власність та загальну часткову власність земельних ділянок громадянам, які раніше надані для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарчих будівель»у частині надання ОСОБА_3 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0600 га., що розташована в АДРЕСА_1.
Зобов’язати державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»в особі Севастопольської міської філії внести зміни в дані земельно- кадастрового обліку щодо реєстрації права на земельну ділянку площею 0,0600 га., що розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 751 від 04.09.1997 р.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3(три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статями 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статями 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис О.В. Мінько
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Мінько