У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Раздольненського районного суду АР Крим від 8   лютого 2005 року, яким

                            ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,                             

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до 60 годин громадських робіт.

            Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 12 липня 2005 року вирок змінено, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання на підставі п.п. “д, є” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року. В решті залишено без зміни. 

                ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, 13.06.2004 року на території присадибної ділянки по АДРЕСА_1 на грунті неприязнених стосунків умисно наніс удари лопатою по голові та іншим частинам тіла ОСОБА_1, заподіявши  легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.

            У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень та просить стягнути із засудженого моральну шкоду. На її думку, суд безпідставно відмовив у задоволенні цивільного позову.

         Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах і такі висновки не оспорюються у касаційній скарзі. Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України є правильною.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Посилання у скарзі на те, що суд неправильно вирішив питання щодо стягнення моральної шкоди безпідставні.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи суд, розлядаючи питання щодо відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди ОСОБА_1, врахував неправомірну поведінку самої потерпілої, внаслідок якої виник конфлікт між нею та засудженим і обгрунтовано відмовив у задоволенні цивільного позову.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1   відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                            К.Т. Кравченко             М.А. Мороз