КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1/07 (у 7-ми томах) Головуючий у 1-й інстанції: Пономаренка О.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляній Г.В.,
Парінова А.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 на неправомірні дії садового товариства «Восход»треті особи Черкаський районний відділ земельних ресурсів, Виконавчий комітет Черкаської районної ради, Черкаська районна державна адміністрація, Інспекція державного комітету архітектури та землеустрою Управління містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації, Виконавчий комітет Софіївської сільської Ради про скасування рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18 липня 2001 року за нововиявленими обставинами, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 18 липня 2001 року скаргу ОСОБА_4 на неправомірні дії правління та загальних зборів садового товариства «Восход»задоволено. Рішення загальних зборів садового товариства «Восход»від 28.10. 2000 року про виключення ОСОБА_4 з членів садового товариства за несплату членських внесків визнано незаконним, зобов’язано загальні збори членів садового товариства «Восход»поновити ОСОБА_4 в членах товариства. Визнано рішення правління садового товариства «Восход»від 17.02. 1999 року про відмову приєднати до її земельної ділянки №НОМЕР_1 земельний наділ розміром 0,02 га, де розміщено її недобудований садовий будинок незаконним, зобов’язано правління садового товариства «Восход»приєднати до земельної ділянки №НОМЕР_1 земельний наділ розміром 0,02 га, з незакінченим будівництвом садового будинку.
14.05. 2003 року садове товариство «Восход»звернулось в Черкаський районний суд Черкаської області з заявою про перегляд рішення Черкаськького районного суду Черкаської області від 18.07. 2001 року у зв’язку з нововиявленими обставинами, а саме, що постановляючи дане рішення, судом не враховано, що існує рішення Придніпровського районного суду від 22.03.2001 року, що вступило в законну силу, яким в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на недобудований садовий будинок ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою Черкаського райсуду від 21.05. 2003 року в задоволенні заяви садового товариства відмовлено, але ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 08.08. 2003 року вищевказана ухвала Черкаського райсуду від 21.05.2003 року скасована, а справа скерована на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 11.10.2004 року провадження по справі за заявою садового товариства «Восход»про перегляд рішення Черкаськького районного суду Черкаської області від 18.07. 2001 року у зв’язку з нововиявленими обставинами –закрито, яка ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10.12.2004 року скасована, а справу скеровано в той же суд для розгляду по суті.
Ухвалою Черкаського районного суду від 04.01.2005 року заяву садового товариства «Восход»про перегляд рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18.07.2001 року у зв’язку з нововиявленими обставинами задоволено та скасувано зазначене рішення суду.
ОСОБА_4 звернулася із скаргою до Черкаського районного суду Черкаської області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв'язку з скасуванням рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18 липня 2001 року.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним рішення загальних зборів членів садового товариства «Восход»(нині обслуговуючого кооперативу «Восход»), розташованого біля с. Софіївка Черкаського району Черкаської області від 28 жовтня 2000 року по протоколу №12, в частині виключення ОСОБА_4 з членів садового товариства «Восход»за несплату членських внесків. Зобов’язано загальні збори членів садового товариства «Восход»(нині обслуговуючого кооперативу «Восход»), поновити ОСОБА_4 в членах товариства. Визнано протиправним рішення правління садового товариства «Восход»(нині обслуговуючого кооперативу «Восход»), розташованого біля с. Софіївка Черкаського району Черкаської області від 17 лютого 1999 року по протоколу №8, в частині відмови ОСОБА_4 приєднати до її земельної ділянки №НОМЕР_1, земельний наділ розміром 0,02 га від земельної ділянки №НОМЕР_2, яким користувалася ОСОБА_4 і на якому розміщений її незавершений будівництвом садовий будинок. Зобов’язано загальні збори членів садового товариства «Восход»(нині обслуговуючого кооперативу «Восход»), приєднати до земельної ділянки №НОМЕР_1, що перебуває в користуванні ОСОБА_4, земельний наділ розміром 0,02 га від земельної ділянки №НОМЕР_2, яким користувалася ОСОБА_4 і на якому розміщений її незавершений будівництвом садовий будинок.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, що у передбаченому законом порядку ОСОБА_4 була прийнята в члени садового товариства «Восход»і їй надано в користування земельна ділянка №НОМЕР_1 площею 0,06 га. В 1989 році ОСОБА_4 та члени її сім'ї і батька чоловіка заклали для них на земельній ділянці площею 0,02 га, що відноситься до земельної ділянки №НОМЕР_2 та що межує з земельною ділянкою №НОМЕР_1 садовий будинок, який не завершений будівництвом. Членські внески за дані земельні ділянки сплачував, з відома ОСОБА_4 та членів її сім'ї батько чоловіка, ОСОБА_5 Вказані обставини підтверджені документально і не оспорюються сторонами.
Рішенням правління садового товариства «Восход»від 17 лютого 1999 року ОСОБА_4 по протоколу №8 відмовлено приєднати до її земельної ділянки №НОМЕР_1, земельний наділ розміром 0,02 га від земельної ділянки №НОМЕР_2, яким користувалася ОСОБА_4 і на якому розміщений її незавершений будівництвом садовий будинок, мотивуючи це тим, що плату за дану землю з 1993 року проводив ОСОБА_5
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішення правління суперечить вимогам Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Земельного Кодексу України»від 18.12.1990 року, ст.5 про те, що громадяни, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку права власності на землю або землекористування.
Колегія суддів вважає, що факт сплати внесків за дані 0,02 га землі не надає права на землекористування.
Так як на даній земельній ділянці проводилось будівництво садового будинку сім'ї невістки то колегія суддів може погодитись з позицією суду першої інстанції, що сплату внесків ОСОБА_5 можна розцінювати як допомогу сім'ї сина.
Крім того вирішення питання про надання чи ненадання земельної ділянки площею 0,02 га не входило до компетенції правління садового товариства, оскільки це питання вирішуються загальними зборами членів садового товариства.
Як встановлено судом першої інстанції заборгованості по сплаті внесків ні за один рік за користування ділянкою №НОМЕР_1, як і за частиною ділянки №НОМЕР_2, не було. Той факт, що ці внески вносились іншою особою не можуть являтися підставою для виключення ОСОБА_4 із членів садового товариства.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення загальних зборів членів садового товариства «Восход»(нині обслуговуючого кооперативу «Восход»), розташованого біля с. Софіївка Черкаського району Черкаської області від 28 жовтня 2000 року по протоколу №12, в частині виключення ОСОБА_4 з членів садового товариства «Восход»за несплату членських внесків є протиправним, тому необхідно зобов’язати загальні збори членів садового товариства «Восход»(нині обслуговуючого кооперативу «Восход»), поновити ОСОБА_4 в членах товариства.
Разом із тим, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_4 в частині визнання дії службових осіб правління та загальних зборів садового товариства «Восход», щодо ненадання відповіді оскаржувачу та щодо створення недостовірної інформації щодо її прав та щодо надання суду неправдивої інформації –неправомірними, оскільки відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та КАС України, ст. 162 КАС України, це не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративного позову.
Крім того, колегія суддів погоджується, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_4 про те, що рішення правління по протоколу №8 від 17.02. 1999 року та рішення загальних зборів по протоколу №12 від 28.10.2000 року необхідно визнати визнати незаконними та недійсними, оскільки відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по сутті, суд може визнати рішення протиправним.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуюються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2007 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов