Судове рішення #140862

            Справа № 05-4646км06                                                      Доповідач Пекний С.Д.

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

Головуючого - судді Земляного В.В.,

Суддів Буніна О.І., Пекного С.Д.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  29 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, законного представника ОСОБА_3  на вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим  від 4 квітня 2005 року і ухвалу апеляційного суду  Автономної Республіки Крим від 16 червня 2005 року,

                                                        в с т а н о в и л а:

зазначеним вироком

ОСОБА_2, раніше судимого: 28 серпня 2003 року Джанкойським міським судом за ч.2 ст.185, ч.2  186, ч.2 ст.289 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, -

засуджено:

          -    за  ч.4 ст. 152 КК України на 9 років позбавлення волі;

-    за ч.2 ст. 153 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.

У відповідності зі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточне покарання визначено у виді 10 років позбавлення волі.

                                               ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, -

засуджено:

          -    за  ч.4 ст. 152 КК України на 9 років позбавлення волі;

-    за ч.2 ст. 153 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1

визначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.

         Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, щодо якого вирок у касаційному порядку не оскаржено.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 засуджено за те, що вони в ніч на 26 вересня 2004 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у групі з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 шляхом застосування фізичного насильства за викладених у вироку обставин почергово задовольнили з малолітньою потерпілою ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, свою статеву пристрасть неприродним способом, а потім почергово згвалтували її заподіявши їй при цьому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, стверджуючи про недоведеність його винності у вчиненні зазначених злочинів, просить  про скасування вироку і ухвали апеляційного суду і закриття кримінальної справи щодо нього.

Засуджений ОСОБА_1 в касаційній скарзі просить про скасування вироку за недоведеністю пред'явленого йому звинувачення у згвалтуванні малолітньої потерпілої та в задоволенні з нею статевої пристрасті неприродним способом, стверджуючи, що висновки суду грунтуються на неперевірених доказах, які добуті з порушенням вимог закону.

Законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_3 у своїй касаційній скарзі стверджує про недоведеність винуватості її сина у вчиненні злочинів, за які його засуджено, його первинні показання, в яких він визнав свою причетність до вчинення вказаних у вироку злочинів, не можуть бути визнані достовірними, оскільки дані ним у нічний час і за відсутності психолога, а тому просить про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 і про закриття кримінальної справи щодо нього.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів знаходить, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 і ОСОБА_1  у вчиненні зазначених злочинів за викладених у вироку обставин стверджується показаннями самих засуджених, які під час попереднього слідства визнали факт згвалтування малолітньої потерпілої і задоволення з нею своєї статевої пристрасті неприродним способом, пояснювали, що робили це проти її волі.

Ці ж обставини ствердив в судовому засіданні і засуджений ОСОБА_4, який прямо вказав, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 гвалтували малолітню потерпілу  проти її волі, він же підтвердив достовірність показань ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які вони давали на допитах в якості підозрюваних під час досудового слідства. 

Потерпіла  ОСОБА_5на попередньому слідстві і в судовому засіданні прямо вказала на засуджених як на осіб, які вчинили щодо неї насильницькі дії проти її волі, вказавши на активну роль у скоєнні цих злочинів ОСОБА_2

Показання потерпілої та первинні показання засуджених, в яких вони визнавали свою причетність до вчинення злочинів щодо малолітньої, ствердили в судовому засіданні: свідок  ОСОБА_6, який пояснив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 гвалтували малолітню потерпілу, свідок ОСОБА_7, який  вказав, що засуджені увечері 25 вересня 2004 року ходили на вокзал “шукати дівчат” і навів при цьому такі деталі, про які пояснювали засуджені і потерпіла ОСОБА_5 під час їх допиту на досудовому слідстві.

Винність засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 доведена і іншими доказами, наведеними у вироку, яким судом дана належна оцінка, і їх достовірність не викликає сумнівів.

За висновком судово-медичної експертизи у потерпілої, яка на момент події не досягла статевої зрілості, були виявлені тілесні ушкодження, які є характерними для згвалтування і відносяться до категорії середньої тяжкості.

Доводи засуджених і законного представника ОСОБА_3 в касаційних скаргах про недоведеність причетності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 до вчинення вказаних злочинів не відповідають зібраними у справі доказам.

Злочинні дії засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ч.4 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України кваліфіковано правильно, а призначене їм  покарання відповідає характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ними і даним про особу кожного з них.

Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускалися порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку.

Отже, передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

У задоволенні касаційних скарг засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_1, законному представнику неповнолітнього ОСОБА_3 відмовити.       

С У Д Д І:

Земляной В.В.                               Бунін О.І.                           Пекний С.Д.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація