ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 лютого 2011 року 15:15 № 2а-17686/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Мацюк І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
доПриватного підприємця ОСОБА_1
третя особаПодільська районна у м. Києві державна адміністрація
проприпинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця
за участю представників сторін:
від позивача Нечапа О. В. (за довіреністю №10599/9/10 від 23.12.2010 року)
від відповідача не з’явився;
від третьої особине з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулася до суду з позовними вимогами до Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 тертя особа Подільська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2010 р. було відкрито провадження у справі № 2а-17686/10/2670 та призначено судовий розгляд.
У зв’язку з переведенням судді Степанюка А.Г. до Київського апеляційного адміністративного суду, справу № 2а-17686/10/2670 було передано судді Саніну Б.В.
Ухвалою від 27 січня 2011 року справу було прийнято до провадження та призначене судове засідання.
В судове засідання з’явився позивач, котрий позов підтримав, та свої позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідач відповідно до положень ч.3 п.2 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не подавав протягом року до органів держаної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, тому керуюсь положеннями ст.59, ст.238 та ст.239 Господарського кодексу України просить скасувати його державну реєстрацію.
Відповідач, що був належним чином повідомлений, в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомляв, жодних клопотань про перенесення дати судового розгляду не подавалось.
Представник третьої особи подав клопотання в якому просить розглядати справу за відсутності третьої особи.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 08 липня 2002 року. На податковому обліку у Державній податковій інспекції Подільського району міста Києва перебуває з 30 серпня 2002 року.
Згідно довідки від №7401/9/17-223 від 02 вересня 2010 року наданої позивачем, відповідач не надає звітність та не сплачує податки з 3 кварталу 2003 року. Заборгованість перед бюджетом відсутня.
Розглянувши надані матеріали, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної заяви з огляду на наступне.
Згідно зі ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції на момент подання позовної заяви) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
При цьому, згідно зі ст.247 ГК України та положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»за неподання органам державної податкової служби протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності може бути припинена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі постановлення судового рішення.
Датою вчинення правопорушення, за яке може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації, слід вважати наступний день після спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності.
Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.59 ГК України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб’єкта господарювання.
Частина 2 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»та ч.7 ст.59 ГК України пов’язують момент припинення суб’єкта господарювання з однією подією - внесенням до державного реєстру запису про припинення суб’єкта господарювання.
Водночас, право на звернення суб’єктів владних повноважень, і зокрема, органів державної податкової служби України, із позовами про припинення суб’єкта господарювання в зв’язку з неподанням таким суб’єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, випливає із положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців», а також Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Так, згідно з п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів. При цьому, згідно ст.17 ч.1 ст.11 вищевказаного Закону органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відтак, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що будь-які позовні вимоги органу державної податкової служби, спрямовані на втрату фізичною особою - підприємцем цивільної правоздатності, в тому числі вимоги про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або вимоги про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.69, ст.70, ст.71, ст.136, ст.158 - 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та скасувати її державну реєстрацію.
3. Зобов’язати державного реєстратора Подільської районної в місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо цього судового рішення та здійснити заходи з припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у встановленому порядку.
4. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Б.В. Санін