КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2а-5908/10/2570 Головуючий у 1- й інстанції Житняк Л.О.
Суддя - доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
16 лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляній Г.В.,
Парінова А.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня»про зобов’язання виконати обов’язкові вимоги КРУ в Чернігівській області від 12.07.2010 р. № 25-04-18-14/5070.
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Контрольно-ревізійне управління в Чернігівській області) звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня»про зобов’язання виконати обов’язкові вимоги КРУ в Чернігівській області від 12.07.2010 р. № 25-04-18-14/5070.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року провадження у справі було закрите.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції –скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив із того, що ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що орган владних повноважень, яким є позивач, має право на звернення з адміністративним позовом лише у випадках встановлених законом. При цьому ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачає випадки звернення КРУ до суду, а саме: стягнення в дохід держави коштів отриманих за незаконними угодами; усунення порушень з питань збереження і використання активів.
В зв’язку із тим, що у даних правовідносинах позивач ставить питання про зобов’язання відповідача виконати вимоги, викладені в листі-вимозі від 12.07.2010 №2 25-04-18-14/5070 щодо відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності не оприбуткованої вартості незавершеної реконструкції даху поліклініки, дебіторської заборгованості, врахування в подальших розрахунках з державними цільовими фондами зайво сплачених коштів з вжиттям заходів по їх стягненню в порядку ст. ст. 130-136 КЗпП; проведення претензійно-позовної роботи по відшкодуванню вартості оплачених, але фактично не наданих послуг в порядку ст. ст. 130- 136 КЗпП, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачу на звернення з такими позовними вимогами до суду –повноваження законом не передбачені.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може із огляду на наступне.
Відповідно до п.2.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Чернігівській області на II квартал 2010 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального лікувально- профілактичного закладу «Прилуцька центральна міська лікарня»за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року. За результатами контрольного заходу складено акт № 04-21/12 від 02.07.2010 року.
Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об’єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього –не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об’єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об’єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Керуючись вимогами п.46 вказаного порядку та п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу», КРУ в Чернігівській області направлено до відповідача вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 12.07.2010р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу», законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.
Відповідно пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»передбачено право державної контрольно-ревізійної служби звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
КРУ в Чернігівській області вважає, що вимоги щодо відшкодування незаконних видатків на оплату праці, відшкодування незаконних видатків загального фонду кошторису, відшкодування безпідставно здійснених ЦМЛ витрат, забезпечення перерахування в дохід бюджету коштів, відшкодування вартості оплачених але фактично не наданих послуг, відшкодування вартості фактично не наданих послуг та інше відносяться до питань збереження та використання активів, а тому законодавством передбачено право КРУ на звернення до суду з такими позовними вимогами і даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вимога КРУ в Чернігівській області про усунення виявлених ревізією порушень є актом індивідуальної дії, оскільки породжує правові наслідки та має обов’язковий характер (відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу») для КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня».
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та використанням державного майна і фінансових ресурсів»від 29.11.2006 № 1673 установлено, що підставою для розгляду питання про відповідність займаній посаді керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, бюджетних установ або розірвання контракту з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки є недотримання ними фінансового та бюджетного законодавства, а також незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог органів державної контрольно-ревізійної служби.
На підставі вищезазначених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що за невиконання обов’язкових вимог органів КРУ передбачені відповідні санкції, тому з огляду на дане вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень має статус рішення в розумінні ст.17 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов