КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-5642/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гром Л.М.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляній Г.В.,
Парінова А.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головної державної інспекції на автомобільному транспорті на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про визнання наказу № 186 від 12.10.2010 року Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Чернігівській області про анулювання ліцензії НОМЕР_1 від 13.05.2010 року фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач (Фізична особа підприємець ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про визнання наказу № 186 від 12.10.2010 року Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Чернігівській області про анулювання ліцензії НОМЕР_1 від 13.05.2010 року фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 07.10.2010 року по 08.10.2010 року посадовими особами Територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області була проведена позапланова перевірка додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.07.2010 року № 427, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2010 року за № 562/17857 на підставі заяви ПП ОСОБА_4 від 07.09.2010 року, звернення гр.. ОСОБА_5 від 10.09.2010 року, заяви гр.. ОСОБА_6 та подання ВДАІ УМВС України у Чернігівській області від 28.09.2010 року № 8/6-1250. За результатами даної перевірки був складений Акт перевірки №212 ві 08.10 2010 року (далі - Акт перевірки).
У вказаному Акті перевірки перевіряючими були зафіксовані наступні порушення, а саме: порушення вимог п. 2.3.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»Ліцензіат не забезпечує належним чином технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів відповідно до Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 року № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.1998 року за № 268/2708. Під час перевірки ліцензіатом представлені діючі договори № 26/05 від 26.05.2010 р. з ТОВ «Підприємство Енергія»на послуги з технічного обслуговування та ремонту, а також договір № 12 від 01.01.2010 р. з ФОН ОСОБА_7 на послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, та орієнтовні графіки планування з технічного обслуговування ТО-1. ТО-2 на транспортні засоби, якими надаються послуги з перевезення пасажирів, але підтверджуючих документів щодо проведення відповідних робіт, а саме актів виконаних робіт та квитанцій про надані послуги не представлено.
На підставі порушень, які зазначені в Акті перевірки посадовими особами Територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області був складений Акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов від 08.10.2010 року №212/1.
На підставі Акту № 212/1 від 08.10.2010 року, наказом Головавтотрансінспекції № 186 від 12 жовтня 2010 року анульована ліцензія НОМЕР_1 від 12.05.2009 року, що видана фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на право провадження господарської діяльності по наданню послуг з перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані в судове засідання представником позивача акти виконаних робіт, квитанції та рахунки повністю відповідають Положенню про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30 березня 1998 р. № 102 (далі –Положення № 102), таким чином під час перевірки фактично не було виявлено підстав для анулювання ліцензії позивачу, а висновок відповідача, що ліцензіатом не забезпечено належним чином технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів відповідно до Положення № 102 не обґрунтований доказами.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може із огляду на наступне.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінтрансзв’язку і йому підпорядковується (Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затверджене постановою КМУ від 08.09.2004 р. №1190).
Одним з основних завдань Головавтотрансінспекції є виконання відповідно до законодавства дозвільно-реєстраційних та контрольно-наглядових функцій у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (п. 4 Положення про Головавтотрансінспекцію).
Територіальне управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області з метою виконання покладених не нього завдань постійно проводить контроль за перевізниками всіх форм власності, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів.
Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 429 від 2 липня 2010 року та розроблено відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та «Про автомобільний транспорт»та установлює єдиний порядок здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»(далі –Ліцензійні умови).
Відповідно до п. 3.1. Ліцензійних умов Голова та члени комісії під час проведення планової (позапланової) перевірки мають право: отримувати від ліцензіата або уповноваженої особи всю необхідну інформацію щодо дотримання Ліцензійних умов; доступу до будь-яких приміщень ліцензіата, що використовуються для здійснення діяльності з надання послуг з перевезення, для з’ясування питань, безпосередньо пов’язаних з проведенням планової (позапланової) перевірки; оглядати за участю ліцензіата або уповноваженої особи територію, будівлі, споруди, приміщення та обладнання, що використовуються для надання послуг з перевезення; ознайомлюватися з усіма необхідними для проведення планової (позапланової) перевірки документами ліцензіата та отримувати їх копії (ксерокопії), витяги з цих документів, дані на комп’ютерних електронних носіях та інші матеріали, що стосуються надання послуг з перевезення; отримувати від ліцензіата та його персоналу письмові пояснення з питань, що виникають під час проведення планової (позапланової) перевірки.
Згідно із п. 4.2. Ліцензійних умов Ліцензіат або уповноважена особа зобов’язані: допускати комісію до перевірки за умови дотримання вимог проведення планової (позапланової) перевірки, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; сприяти роботі комісії, не чинити їй перешкод, забезпечити комісію робочими місцями; надавати всі необхідні для проведення планової (позапланової) перевірки документи та їх копії, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що стосуються предмета такої перевірки, а також забезпечувати умови для її проведення та виконувати інші обов’язки, визначені статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Під час перевірки позивачем представлені діючі договори № 26/05 від 26.05.2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Енергія»на послуги технічного обслуговування та ремонту та договір № 12 від 01.01.2010 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 на послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів.
Проте підтверджуючих документів щодо проведення відповідних робіт, зокрема актів виконаних робіт та квитанцій про надані послуги позивачем надані не були. Колегія суддів не бере до уваги надані представником позивача акти виконаних робіт та квитанції після проведення перевірки, так як обов’язок позивача був надати дані документи під час здійснення перевірки 08 жовтня 2010 року.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головної державної інспекції на автомобільному транспорті підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року скасувати.
У задоволенні позову про визнання наказу № 186 від 12.10.2010 року Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Чернігівській області про анулювання ліцензії НОМЕР_1 від 13.05.2010 року фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: Г.В. Земляна
А.Б. Парінов