КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1872/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-1872/10/2670
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фінансового управління Ірпінської міської ради Київської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фенікс і К»до Ірпінської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області, Фінансового управління Ірпінської міської ради, третя особа - Ірпінська міська рада про визнання неправомірними дій та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем було придбано 11 патентів на об’єкти по наданню послуг у сфері грального бізнесу, що розташовані у м. Ірпінь, за які було сплачено 143 371, 50 грн.
У відповідності до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (далі –Закон № 98/96, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
Частиною 5 ст.5 Закону № 98/96 передбачено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
У подальшому , у зв`язку із вступом у силу 25.06.2009 року Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15 травня 2009 року № 1334-VI , в Україні заборонений гральний бізнес та участь в азартних іграх.
У зв`язку з забороною грального бізнесу в Україні, з 01.07.2009 року позивач повернув торгові патенти відповідачу 1.
Враховуючи наявність надмірно сплаченої плати за придбання торгових патентів, 14.07.2010 року відповідачем 1 було підготовлено висновок № 579 про повернення Васильківській філії позивача з місцевого бюджету м. Ірпінь плати за придбання торгового патенту на здійснення послуг у сфері грального бізнесу у розмірі 11 550,88 грн. Вказаний висновок згідно з Реєстром висновків № 235 від 14.07.2010 року податковим органом був поданий на погодження Фінансовому управлінню Ірпінської міської ради (відповідач 3). Однак відповідач 3 листом від 19.07.2010 року № 337 повернув вказаний висновок згідно з Реєстром посилаючись на те, що справа про стягнення суми в розмірі 11 550, 88 грн. розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.
У подальшому на повторне звернення з висновком №721 про повернення Васильківській філії ПП «Фенікс і К»з місцевого бюджету м. Ірпінь плати за придбання торгового патенту на здійснення послуг у сфері грального бізнесу в сумі 11 550,88 грн. відповідачем 3 також не було відмовлено у погодженні вказаного висновку з покликанням на те, що до висновку не приєднано копію письмового повідомлення платника податку про припинення діяльності у сфері грального бізнесу (лист від 23.09.2010 року №01-18/4056).
У відповідності до абз.2 ч.3 ст.2 Закону № 98/96, суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.
Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачу має бути повернуто надмірно сплачені суми вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в розмірі 11 550,88 грн.
Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює питання повернення коштів, які помилково або надмірно зараховані до державного та місцевих бюджетів, є Порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 (далі –Наказ № 226).
У відповідності до п.5 вказаного Порядку, повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Крім того, Порядком взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 лютого 2005 року № 58/78/22 регулюються взаємовідносини органів державної податкової служби України, районних (міських) фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби України.
У відповідності до п.5 вказаного Порядку, повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.
Враховуючи наявність заборгованості перед позивачем, яка підтверджується відповідачем 1, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість та правомірність позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Фінансового управління Ірпінської міської ради Київської області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.
Повний текст виготовлено: 09.03.2011 року