донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.03.2011 р. справа №43/291пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алєєвої І.В.
суддів: Величко Н.Л., М'ясищева А.М.
при секретарі: Кобзар М.В.
За участю представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 01.04.2010р. №675293
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:
Донецької міської ради м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області:
від 25.01.2011р. (підписане 31.01.2011р.) у справі №43/291пн (суддя: Зубченко І.В.)
за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк
до відповідача: Донецької міської ради м. Донецьк
про: визнання права власності позивача на будівлю кафе літ. А-1 загальною площею 563,5кв.м., з прибудовою-готелем літ. А№-1 загальною площею 169кв.м., прибудовою кафе літ.А№№-1 загальною площею 358,1кв.м. (загальна площа будівлі кафе з прибудовами –1090,6кв.м.), з тамбурами літ. а та літ. А7, ганком літ. А7, погребом літ. А6, прибудовами літ. А10, а12, а1, та терасою літ. А11, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа –підприємець ОСОБА_2 м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської ради м.Донецьк про визнання права власності позивача на будівлю кафе літ. А-1 загальною площею 563,5кв.м., з прибудовою-готелем літ. А№-1 загальною площею 169кв.м., прибудовою кафе літ.А№№-1 загальною площею 358,1кв.м. (загальна площа будівлі кафе з прибудовами –1090,6кв.м.), з тамбурами літ. а та літ. А7, ганком літ. А7, погребом літ. А6, прибудовами літ. А10, а12, а1, та терасою літ. А11, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.01.2011р. (підписаним 31.01.2011р.) у справі №43/291пн (суддя: Зубченко І.В.) позов задоволений, за позивачем визнано право на будівлю кафе літ. А-1 загальною площею 563,5кв.м., з прибудовою-готелем літ.А№-1 загальною площею 169кв.м., прибудовою кафе літ.А№№-1 загальною площею 358,1кв.м. (загальна площа будівлі кафе з прибудовами –1090,6кв.м.), з тамбурами літ.а та літ.а7, ганком літ.а8, погребом літ.а6, прибудовами літ.а10, а12, а13, та терасою літ.а11, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.328, ст.376, ст.392 Цивільного кодексу України; тим, що майнові права позивача на результат робіт з будівництва прибудови до будівлі кафе підтверджуються договором підряду №1-09 від 01.09.2009р., актом виконаних робіт від 13.12.2009р. у сумі 115000грн. з ПДВ та накладними №5/09 від 05.09.2009р., №14 від 21.09.2009р.; тим, що позивач без належного дозволу та належним чином затвердженого проекту самочинно здійснив внутрішню реконструкцію будівлі кафе літ.А-1 загальною площею 681,9кв.м., у тому числі прибудови-готель літ.А№-1 площею 177,2кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 і до цих правовідносин можуть бути застосовані приписи ч.5 ст.376 ЦК України; тим, що відповідність реконструйованої будівлі існуючим санітарним, вогнетривким та будівельним нормам та правилам, факт задовільного стану будівлі та факт непогіршення стану несучих конструкцій будинку внаслідок перебудови –визначені технічним висновком АТЗТ Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” №895-У/2010 ; тим, що згідно технічного паспорту на будівлю №2/25640 від 19.06.2010р. БТІ здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна - будівлі кафе літ.А-1 загальною площею 563,5кв.м., з прибудовою-готелем літ.А№-1 загальною площею 169кв.м., прибудовою кафе літ.А№№-1 загальною площею 358,1кв.м. (загальна площа будівлі кафе з прибудовами –1090,6кв.м.), з тамбурами літ.а та літ.а7, ганком літ.а8, погребом літ.а6, прибудовами літ.а10, а12, а13, та терасою літ.а11; тим, що особи, права яких могли б бути порушені внаслідок визнання права власності на самочинно реконструйовану будівлю позивача, судом не встановлені.
При прийнятті рішення господарський суд першої інстанції також виходив з того, що доказів порушення в процедурі переобладнання будівлі будь-чиїх законних прав та охоронюваних законом інтересів або будівельно-санітарних норм суду не надано; що право позивача на земельну ділянку під спірною нерухомістю визначене рішенням Донецької міської ради від 20.02.2009р. №28/118 „Про поновлення фізичній-особі –підприємцю ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки для експлуатації існуючої будівлі кафе з літнім майданчиком та гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_1” та договором оренди земельної ділянки від 08.04.2009р.; що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, оскільки порушується його право щодо використання будівлі у підприємницькій діяльності, як елемент речового права власності.
Донецька міська рада м. Донецьк з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції від 25.01.2011р. (підписане 31.01.2011р.) у справі №43/291пн не погодилась та подала апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2011р. у справі №43/291пн задоволено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою Донецької міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011р. (підписане 31.01.2011р.) у справі №43/291пн .
Заявник в обгрунтування вимог про скасування на те, що позивачем не надано жодних доказів щодо порушення або невизнання Донецькою міською радою права власності позивача на самочинно збудовані об’єкти; на те, що позивач мав можливість та законні підстави для звернення до міської ради для вирішення питання щодо збереження об’єкту самочинного будівництва та оформлення правовстановлюючих документів; на те, що відомості щодо розробки проекту реконструкції будівлі, отримання дозвільної документації та прийняття до експлуатації вказаного майна відсутні; на те, що здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництво.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази виникнення майнових прав на будівельні матеріали, обладнання та устаткування, що були використані в процесі створення прибудови до основної будівлі; на те, що позивачем не надано жодних доказів відсутності порушень прав третіх осіб при будівництві спірного майна, не надано доказів , які свідчили б про те, що збудований об’єкт не знаходиться в межах червоних ліній, не розташоване на інженерних мережах, лініях комунікацій та їх охоронних зонах, не надано доказів, що новозбудоване майно знаходиться в межах земельної ділянки, наданої за відповідним цільовим призначенням.
В судове засідання апеляційної інстанції представники відповідача не з’явились, не скористались своїм процесуальним правом на участь у розгляді даної справи.
При цьому, судовою колегією враховано, що ухвалою від 21.02.2011р. про порушення апеляційного провадження по справі №43/291пн явка представників сторін не визнавалась обов’язковою.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
За матеріалами справи, фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 належить право власності на нерухоме майно – будівля кафе літ.А-1 площею 504,7кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом на право власності ЯЯЯ №992152 від 14.08.2006р.
16.08.2006р. здійснено державну реєстрацію, про що свідчить витяг Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” про реєстацію права власності на нерухоме майно.
У 2008р. до вищезазначеної будівлі фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 здійснено прибудову –кафе-готель літ. А-1 загальною площею 177,2кв.м., право власності на яку було визнано за позивачем на підставі рішення господарського суду Донецької області від 04.09.2008р. у справі №44/145пн.
15.09.2008р. здійснено державну реєстрацію, що підтверджено витягом Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” про реєстацію права власності на нерухоме майно.
У 2009р. позивачем до вказаної будівлі було ще добудовано прибудову кафе літ.А№№-1 загальною площею 358,1кв.м., з тамбурами літ.а та літ.а7, ганком літ.а8, погребом літ.а6, а також прибудови літ.а10, а12, а13, та терасу літ.а11.
20.02.2009р. Донецькою міською радою прийнято рішення №28/118 про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки строком на 5 років площею 0,4140га, укладеного між Виконкомом Донецької міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 для експлуатації існуючої будівлі кафе з літнім майданчиком та гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_1.
На підставі рішення Донецької міської ради від 20.02.2009р. встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 0,4140га для експлуатації існуючої будівлі кафе з літнім майданчиком та гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_1 (акт від 02.03.2009р.).
08.04.2009р. між Донецькою міською радою (“Орендодавець”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (“Орендар”) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 4140кв.м. для експлуатації існуючої будівлі кафе з літнім майданчиком та гостьовою автостоянкою, яка розташована на території Куйбишевського району АДРЕСА_1.
За актом приймання-передачі від 03.09.2009р. Донецька міська рада (“Орендодавець”) передала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (“Орендар”) прийняв земельну ділянку в оренду площею 0,4140га для експлуатації існуючої будівлі кафе з літнім майданчиком та гостьовою автостоянкою по АДРЕСА_1.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, позивач самочинно здійснив перебудову існуючої будівлі кафе, внаслідок чого за адресою: АДРЕСА_1 утворилась будівля кафе літ.А-1 загальною площею 563,5кв.м., з прибудовою-готелем літ.А№-1 загальною площею 169кв.м., прибудовою кафе літ.А№№-1 загальною площею 358,1кв.м. (загальна площа будівлі кафе з прибудовами –1090,6кв.м.), з тамбурами літ.а та літ.а7, ганком літ.а7, погребом літ.а6, прибудовами літ.а10, а12, а13, та терасою літ.а11, про що свідчить технічний паспорт Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” №2/25640 та технічний висновок АТЗТ Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” №895-У/2010, згідно якого стан конструкцій будівлі кафе-готель після виконаного перепланування та прибудов літери “А11-1”, “а10”, “а11”, “а12”, “а13” задовільний.
З матеріалів справи вбачається, що позивач без належного дозволу та належним чином затвердженого проекту самочинно здійснив внутрішню реконструкцію будівлі кафе літ.А-1 загальною площею 681,9кв.м., у тому числі прибудови-готель літ.А№-1 площею 177,2кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Технічним висновком АТЗТ Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” №895-У/2010 підтверджується відповідність реконструйованої будівлі існуючим санітарним, вогнетривким та будівельним нормам та правилам, факт задовільного стану будівлі та факт непогіршення стану несучих конструкцій будинку внаслідок перебудови.
Частинами третьою та четвертою статті 375 ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Позивач є належним землекористувачем, оскільки його право на земельну ділянку під об’єктом нерухомості визнано рішенням Донецької міської ради від 20.02.2009р. №28/118 “Про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2” та договором оренди земельної ділянки від 08.04.2009р.
За змістом частини п'ятої ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Позивач саме на підставі ч.5 ст.376 ЦК України реалізував своє право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом не встановлені особи, права яких могли б бути порушені внаслідок визнання права власності на самочинно реконструйовану будівлю позивача. Заявник апеляційної скарги наявність таких осіб також не довів.
Місцевий господарський суд надав належну правову оцінку спірних правовідносин в контексті застосування ст.16 ЦК України, ч.5 ст.376 ЦК України, вірно врахував, що позивач мав право на звернення до суду за захистом права власності, оскільки порушується у тому числі і право щодо використання будівлі у підприємницькій діяльності, як елемент речового права власності.
Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що на час звернення до господарського суду першої інстанції позивач володіє, користується та розпоряджується об’єктом нерухомості на підставі свідоцтва на право власності ЯЯЯ №992152 від 14.08.2006р. та є користувачем земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.04.2009р.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.
Згідно зі ст.321, ст.328 ЦК України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обов’язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. з протоколами до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, відсутністю порушення прав інших осіб в розумінні ч.5 ст.376 ЦК України.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і прийняв рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З огляду на вищезазначене, вимоги апеляційної скарги Донецької міської ради м.Донецьк не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011р. (підписане 31.01.2011р.) у справі №43/291пн відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і з заявлених підстав не підлягає зміні чи скасуванню.
Результати апеляційного провадження у справі №43/291пн оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст.53, ст.811, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011р. (підписане 31.01.2011р.) у справі №43/291пн - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Донецької міської ради м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011р. (підписане 31.01.2011р.) у справі №43/291пн - залишити без задоволення.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
А.М. М’ясищев
Повний текст постанови складений 21.03.2011р.