Справа № 2-15 2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2009 року м. Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Титикайло М. Й. секретаря Гуцуляк Г. Я.

з участю: представників позивача- ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_1 відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину квартири та витребування особистого майна з чужого незаконного володіння, -

встановив:

ОСОБА_3 первісно звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/2 частину набутої в шлюбі квартири АДРЕСА_1, з встановленням порядку користування приміщеннями в квартирі, та про витребування з чужого незаконного володіння відповідачки його особистих речей.

Ухвалою суду від 22.10.2008р. позовна заява в частині вимог про встановлення порядку користування квартирою залишена без розгляду, за письмовим клопотанням представника позивача ОСОБА_4

Підтримавши позов по інших позовних вимогах, представник позивача ОСОБА_4 в даному судовому засіданні зменшила розмір першої з них, тобто про визнання за позивачем права власності на належну йому частину в спільному сумісному нерухомому майні подружжя, пояснила, що сторони одружилися 06.06.1998р., шлюб між ними розірваний 26.03.2007р., до фактичного припинення сімейних відносин вони проживали в квартирі АДРЕСА_1, придбаній у ОСОБА_5 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 08.07.1998р., по якому покупцем офіційно виступила відповідачка.

В цьому договорі купівлі-продажу зазначено, що квартира продана за 25620 грн., однак дійсна ціна продажу становила 16000 грн., з вказаної суми відповідачка 02.04.1998р. своїми коштами внесла продавцю 6000 грн. як завдаток, а решту 10000 грн. сторони сплатили з свого сімейного бюджету, виходячи з чого позивачу має належати на праві власності ідеальна 1/3 частина квартири, на поділ якої в натурі чи встановлення порядку користування приміщеннями в ній пропорційно до такої частки він не наполягає, в зв’язку з тим, що в дальнішому має намір подарувати синові.

Крім того, під час перебування позивача на стаціонарному лікуванні з приводу тяжкого захворювання, по наслідках якого він з 2002р. визнаний інвалідом І групи, змушена була віддати відповідачці його особисті інструменти, раніше використовувані ним для здійснення підприємницької діяльності по ремонту автомашин.

Незважаючи на неодноразові прохання, відповідачка категорично відмовляється повернути позивачу не тільки це належне йому майно, яким вона незаконно заволоділа, а також фамільний перстень, подарований їй на весілля.

Просить задоволити позов в повному обсязі остаточно пред’явлених позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_2 ствердила достовірність обставин відносно визнання за позивачем права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, разом з тим вона заперечила, що будь-яким чином заволоділа його особистим майном, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог про витребування від неї такого майна.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнаний відповідачкою позов про набуття позивачем права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 слід задоволити, як це передбачено правилами ст. 174 ч.4 ЦПК України.

За результатами оцінки здобутих по справі доказів судом не встановлено факту заволодіння відповідачкою особистим майном позивача, виходячи з чого належить відмовити в позові про витребування від неї такого майна.

Судові витрати по справі, від сплати яких позивач звільнений, будучи інвалідом І групи, відносяться на рахунок держави.

На підставі ст. ст. 5, 316, 328, 355, 368 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 63 СК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину квартири- задоволити.

Визнати право власності в квартирі АДРЕСА_1: за ОСОБА_3- на 1/3 частину та за ОСОБА_2- 2/3 частини.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування особистого майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження через Тлумацький районний суд.