Справа № 2-а-67/ 2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2009 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Волошко Т.П.

при секретарі: Козуб І.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі неправомірною та стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни", -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є дитиною війни, а тому, згідно ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте протягом 2006-2007 років вказана соціальна допомога не виплачувалась, і вона, посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП, яким були визнані неконституційними окремі Положення ЗУ „Про державний бюджет на 2007 рік", просить суд визнати неправомірними дії відповідача управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі щодо відмови у проведенні нарахування та виплаті соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, відновити пропущений строк звернення до суду та зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі нарахувати на її користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн.30 коп.

8 судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Лисенко Н.М. в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та пояснила суду, що управління пенсійного фонду України в Тетіївському районі діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України України та керується в своїй діяльності Законами України, Постановами Кабінету Міністрів України. Бюджет цього фонду також затверджується Кабінетом Міністрів України. Поскільки особам даної категорії гроші в Пенсійний фонд не поступали, тому і не проводилася оплата. Вважає, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, які мають статус «Дітей війни», має бути вирішено в законодавчому порядку, оскільки визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Так, ч. 1 ст. 28 даного закону встановлено, що за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом. Тобто, для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується.

Стаття 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. 6 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат, із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів зазначених законодавством.

Згідно ст. 4 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності КМУ, які схвалюються Верховною Радою України.

Після прийняття Рішення Конституційним Судом України № 6-рп 2007 року від 09.07.2007 року жодних нормативних актів з цих питань ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів не приймали.

Вважає, що Управління Пенсійного Фонду України у Тетіївському районі діє саме в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами. Просить відмовити позивачу в задоволенні позову на підставі ст. 99, 100 КАС України.

За письмовою згодою сторін, суд розглядає справу без фіксування судового процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, що підтверджується паспортними даними та копією довідки Управління праці та соціального захисту населення від 22 жовтня 2001 року № 206.

Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно ст. 14 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується незалежно від встановлення інвалідності та у розмірі, встановленому для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Посилання представника відповідача на ч.3 вищевказаного рішення Конституційного суду України, згідно якої визнані неконституційними положення закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, як на підставу відмови в задоволенні позову, суд вважає безпідставними, оскільки з часу проголошення рішення

Конституційного суду відповідач повинен був виплатити позивачці недоплачену щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", однак не вчинив цього, чим порушено конституційні права позивачки в сфері отримання встановленого законодавством, належного розміру надбавки до пенсії.

Ч. 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що при прийнятті Закону України „Про державний бюджет" на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України „Про соціальний захист дітей війни", права позивачки на соціальний захист, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щомісячної надбавки до пенсії позивачці, як дитині війни, суд вважає за необхідне застосувати саме положення Конституції України та Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а не законів України "Про державний бюджет" на вказані вище роки.

Відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України передбачено річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, представник відповідача наполягає на застосуванні даної статті, тому позовні вимоги розглядаються з урахуванням вимог даної статті, а саме за період 2007 року.

Ч. 3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - IV з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.

Статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня -387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня 2007 р- 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов, стягнувши на користь позивача недоотриману щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року поскільки відповідно до ст. 73 Закону України « Про Конституційний Суд України», якщо акти, закони та інші правові акти Верховної ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Республіки Крим або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають вимогам Конституції України (визнані неконституційними) вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність. Тому суд вважає за необхідне провести стягнення за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 735, 30 гривень, виходячи з наступного розрахунку: з липня 2007 року розмір доплати становить 30 % від (406x3 місяці =1218 грн.), що становить 365, 4 грн, + 30 % від (411x3 місяці = 1233 грн), що становить 369, 9 грн, а всього 365, 4+369, 9 = 735 (сімсот тридцять п»ять) гривень 30 коп.

Таким чином, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягає стягненню на користь позивача 735 (сімсот тридцять п»ять) гривень 30 коп.

Отже, суд вважає за можливе визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії позивачці, як дитині війни, за

період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", та стягнути на користь позивача недоотриману доплату до пенсії за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, в сумі 735, 30 грн.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито".

Керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, ст. ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", Законом України від 19.01.2006 року № 3367 - 4 „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік"", ст. ст. 71, 111 „Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007р., ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці с Горошків Тетіївського району за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 735, 30 грн. (сімсот тридцять п»ять) гривень 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.