ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5/2901.03.11

За позовом

ДоПриватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_1

Приватного підприємства «Агро-Ленд»

Провизнання недійсним  договору поставки № 4 від 01.02.2010р., специфікації товарів (додаток № 1 до договору) та видаткової накладної № РН-0000017 від 01.02.2010р.

 Суддя  Іванова Л.Б.  

Представники сторін:

Від позивача        предст. Сидоренко М.П.

Від відповідача    не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агро-Ленд» про визнання недійсним договору поставки № 4 від 01.02.2010р., специфікації товарів (додаток № 1 до договору) та видаткової накладної № РН-0000017 від 01.02.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не підписувала договір поставки № 4 від 01.02.2010р., специфікацію товарів (додаток № 1 до договору) і видаткову накладну № РН-0000017 від 01.02.2010р. та не отримувала товар за вищезазначеною видатковою накладною, а отже, підпис на зазначених документах є підробленим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2011р. порушено провадження у справі № 5/29 та призначено розгляд справи на 08.02.2011р.

В судове засідання 08.02.2011р. представник відповідача не з’явився, в зв’язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва № 5/29 від 08.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 01.03.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.  Жодних клопотань, заяв чи пояснень про причини неявки та не виконання вимог ухвал суду через канцелярію суду не подав.

Ухвалами суду від 19.01.2011 року та від 08.02.2011 року відповідача було зобов’язано надати суду оригінали договору поставки № 4 від 01.02.2010р., специфікації товарів (додаток № 1 до договору) та видаткової накладної № РН-0000017 від 01.02.2010р.

Однак, відповідач вимоги ухвал суду не виконав, оригінали витребуваних документів не надав, що позбавило суд можливості призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходженням відповідача є вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ. Саме на зазначену адресу судом направлялись процесуальні документи у даній справі.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.08.2010 року у справі № 14/104 задоволено позов Приватного підприємства «Агро-Ленд»та стягнуто з  Приватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Агро-Ленд»223 595, 64 грн. заборгованості, 2 012, 36 грн. інфляційних, три відсотки річних у сумі 2003, 17 грн., пеню в сумі 13 660, 78 грн. та судові витрати.

Зазначене рішення Господарського суду Рівненської області від 03.08.2010 року у справі № 14/104 мотивовано невиконанням Приватним підприємцем –фізичною особою ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором поставки № 4 від 01 лютого 2010 року в частині оплати вартості отриманого товару.

Згідно пункту  1.1. договору поставки № 4 від 01 лютого 2010 року, що був предметом розгляду у справі  № 14/104 Господарського суду Рівненської області, постачальник (відповідач у даній справі) зобов’язався продати (передати у власність) покупцеві, а покупець (позивач) зобов’язався купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і місце поставки яких зазначені у специфікації, що складає невід’ємну частину договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору поставки № 4 від 01 лютого 2010 року (специфікація товарів, що підлягають поставці по договору) поставці позивачу підлягав товар на загальну суму 223 595, 64 грн.

Згідно Видаткової накладної № РН-0000017 від 01.02.2010р. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 223 595, 64 грн.

У позовній заяві позивач посилається на те, що не підписувала договір поставки № 4 від 01 лютого 2010 року, додаток № 1 та видаткову накладну, її підпис є підробленим, а також, зазначає, що не отримувала товар за вищезазначеними документами від Приватного підприємства «Агро-Ленд».

У відповідності до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Враховуючи, що позивач не підписувала договір поставки № 4 від 01 лютого 2010 року, додаток № 1 та видаткову накладну, в розумінні норм        ст. 11 Цивільного кодексу України у позивача не виникав обов’язок сплатити кошти за договором поставки № 4 від 01 лютого 2010 року.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

З матеріалів справи вбачається відсутність у позивача волевиявлення на укладення спірного договору купівлі-продажу, додатку до нього та видаткової накладної, що є підставою для визнання недійсним договору у відповідності до  ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач не надав суду доказів на спростування повідомлених позивачем фактів про те, що договір поставки № 4 від 01 лютого 2010 року з додатком та видаткова накладна позивачем не підписувались, а товар не отримувався.

Зважаючи на те, що позивач не підписувала договір поставки № 4 від 01 лютого 2010 року та додаток № 1 до нього та не отримувала товар, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_1 в частині визнання недійсним договору поставки № 4 від 01 лютого 2010 року та додатку № 1 до договору, який є невід’ємною його частиною, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, приписами пункту 1 частини 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Видаткова накладна № РН-0000017 від 01.02.2010р. видана на підставі договору поставки № 4 від 01 лютого 2010р., а тому не є документом, що породжує певні правові наслідки та не є актом державного чи іншого органу в розумінні ст. 12 ГПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині визнання недійсною видаткової накладної № РН-0000017 від 01.02.2010р. підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір поставки № 4 від 01 лютого 2010р., укладений між Приватним підприємством «Агро-Ленд»та Приватним підприємцем –фізичною особою ОСОБА_1, та додаток                    № 1 до договору поставки № 4 від 01 лютого 2010р. (специфікація товарів, що підлягають поставці по договору).

3. Стягнути з Приватного підприємства «Агро-Ленд»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, код ЄДРПОУ 32849717) на користь Приватного підприємця –фізичної особи ОСОБА_1 (ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Провадження у справі в частині визнання недійсною видаткової накладної № РН-0000017 від 01.02.2010р. припинити.

Суддя                                                                                                     Л.Б. Іванова

Повний текст рішення

складено 02.03.2011