ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"18" березня 2011 р.Справа № 5/17-59-2011
За позовом: Державного підприємства "ТВК"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання п.2.1.2 та 2.2.2 додаткової угоди №И/264 до інвестиційного договору №34 від 13.07.2006 року та п.2.1.2, 2.2.2, 5.2 інвестиційного договору №И/265 від 12.10.2006 року недійсними.
Суддя Погребна К.Ф.
Представники:
Від позивача: Пастернак Л.І. –довіреність № 488 від 25.10.2010 року;
Від відповідача: ОСОБА_1
Суть спору: про визнання недійсними інвестиційних договорів.
Державне підприємство "ТВК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсними інвестиційних договорів та угоди про уступку права вимоги.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2011 р. порушено провадження по справі № 5/17-59-2011.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.03.2011 р. строк розгляду справи було продовжено до 24.03.2011 р.
Відповідач надав до суду 24.01.2011 року, відзив на позов, в якому зазначає, що відповідач укладав усі договори, які є предметом спору, як фізична особа та цей факт доводиться саме змістом договорів.
Позивач 16.02.2011 року (вх. 4913/2011) надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої зазначає, що фізична особа ОСОБА_1 укладав інвестиційні договори, як фізична особа, але користується, як фізична особа-підприємець для здійснення підприємницької діяльності, а тому заперечення відповідача на позов без підставні та просить суд визнати п.2.1.2 та 2.2.2 додаткової угоди №И/264 до інвестиційного договору №34 від 13.07.2006 року недійсними та визнати п.2.1.2, 2.2.2, 5.2 інвестиційного договору №И/265 від 12.10.2006 року недійсними.
Розглянувши матеріали справи господарський суд вважає, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України з огляду на таке.
Між Державним підприємством "ТВК" та фізичною особою ОСОБА_1 були укладені інвестиційні договори у 2006 році, як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 07.02.2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був зареєстрований у 2007 році.
У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно підписував та діяв при укладанні інвестиційних договорів, як фізична особа та не міг користуватися приміщеннями для використання підприємницької діяльності так як здійснення реєстрації підприємницької діяльності відбулося у 2007 році.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єктів підприємницької діяльності.
Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
У відповідності до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі –позивачами та відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього кодексу.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов’язаннями.
Отже, суб’єктний склад договорів, які є предметом спору свідчать про відсутність виникнення на підставі них господарських відносин, а тому вищезазначеними договорами не породжуються господарські зобов’язання в розумінні ст. 179 Господарського кодексу України.
Згідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Враховуючи вищенаведене, провадження у справі № 5/17-59-2011 підлягає припиненню.
З огляду на таке державне мито, сплачене позивачем за розгляд даної позовної заяви, підлягає поверненню позивачу на підставі п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. із змінами, згідно якого у випадку припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді, сплачене державне мито підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Провадження у справі № 5/17-59-2011 припинити.
2. Видати Державному підприємству "ТВК" /код ЄДРПОУ 24971375/, довідку на повернення державного мита з державного бюджету в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. перераховане квитанцією №4361.321.1 від 30 грудня 2010 року.
Суддя Погребна К.Ф.