Справа 2-3071-2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

головуючого - судді Божка В.П.,

при секретарі - Лосинській І.М.,

за участі: -представника позивача Якушової О.А.,

відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську справу за позовом ВАТ «Райффай-зен Банк Аваль» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору, суд

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору посилаючись на те, що 27 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір N-014/0022/82/156462 згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 15 150 гривень строком на 36 місяців - з 27.02.2008 року по 27.02.2011 року, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 28 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до встановленого графіку (кінцевий строк погашення кредиту було визначено 27.02.2011 року). В забезпечення виконання всіх зобов’язань за вказаним кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_3 договір поруки N-014/0022/82/156462/l від 27.02.2008 року згідно з яким остання (поручитель) приймала на себе зобов’язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком по кредитному договору, здійснити виконання грошових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши кошти у розмірі 15 150 гривень на поточний рахунок відповідача ОСОБА_2, що підтверджено меморіальним ордером N-04VC4474 від 28.02.2008 року. В той же час, відповідач ОСОБА_2 з 28 листопада 2008 року своїх зобов’язань за кредитним договором не виконує і не сплачує проценти за користування кредитом, та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку, внаслідок чого прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем станом на 13 травня 2009 року складала 15384, 52 грн., де 12 176, 52 грн. непогашена сума кредиту - «тіло кредиту», -1870, 89 грн. несплачені проценти за користування кредитом, - 1301, 11 грн. пеня за порушення строків погашення кредиту. Відповідно до п.7.1 кредитного договору - у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом. Відповідно до п.7.3 кредитного договору - позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань за цим договором протягом не більше ніж 30-ти календарних днів з моменту її пред’явлення. На підставі вказаних пунктів кредитного договору відповідачу ОСОБА_2 була направлена письмова вимога за вихідним N-274 від 16.02.2009 року про дострокове погашення грошових зобов’язань у строк до 16 березня 2009 року, але відповідач своїх зобов’язань не виконав і сума заборгованості відповідача перед позивачем на 13.05.2009 року склала 15 348, 52 грн., де: - 12 176, 52 грн. сума неповернутого кредиту - «тіло кредиту», - 1870, 89 грн. несплачені проценти за користування кредитом, - 1301, 11 грн. пеня за порушення строків погашення кредиту. Направлену позивачем письмову вимогу про погашення грошових зобов’язань згідно договору поруки ОСОБА_3 - вихідний N-ЗОЗ від 19.02.2009 року, остання залишила без реагування. Відповідно до ст. 554ч. 1 ЦК України - у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. На підставі викладеного, позивач просив суд винести рішення про стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як солідарних боржників, заборгованості за вище вказаним кредитним договором у сумі 15 348 гривень 52 копійки (де 12 176, 52 грн. заборгованість за кредитом - «тіло кредиту», -1870, 89 грн. проценти за користування кредитом, -1301, 11 грн. -пеня за порушення строків погашення кредиту), а також 136, 47 грн. за судовий збір і 30 грн. за затрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які були сплачені ним при подачі позову до суду.

В судовому засіданні представник позивача Якушова О.А. підтримала заявлені позовні вимоги. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково і суду пояснив, що дійсно 27 лютого 2008 року він заключив кредитний договір з позивачем, по якому отримав 15 150 гривень. До 28 листопада 2008 року він справно виконував свої зобов’язання по кредитному договору, але після вказаної дати перестав виконувати свої зобов’язання із-за складного матеріального становища, так як втратив роботу. В найближчий час він працевлаштується і продовжить виконання своїх зобо-в’язань перед банком і погасить існуючу заборгованість. Просив суд частково задовольнити позов-ні вимоги і стягнути з нього існуючу суму заборгованості станом на день винесення судом рішення по справі, так як кредитний договір між ним і позивачем укладено до 27 лютого 2011 року, цей договір не розірвано, він діючий і він його буде в подальшому виконувати, а також понесені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково і суду пояснила, що вона дійсно виступила у якості поручителя у кредитному договорі її знайомого ОСОБА_2 з позивачем. Останній втратив роботу, тому певний час не зміг виконувати своїх зобов’язань по вказаному договору. Просила суд частково задовольнити позов банка, стягнувши з неї і ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору, яка буде існувати на день винесення судом рішення, прийнявши до уваги те, що питання про розірвання кредитного договору в позовній заяві не ставилося, цей кредитний договір діє до 27.02.2011 року, а також понесені позивачем судові витрати.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно кредитного договору N-014/0022/82/156462 від 27 лютого 2008 року (а.с. 16-19) між позива-чем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитором) з одного боку і відповідачем ОСОБА_2 (по зичальником) було укладено договір, відповідно до якого: -п. 1.1.1- банк надав останньому кредит у сумі 15 150 гривень строком на 36-ть місяців (п.1.1.5); -п. 1.1.3 - порука оформлена договором поруки N-014/0022/82/156462/1 від 27.02.2008 року, у якості поручителя виступила ОСОБА_3 ; - п. 1.1.4 - дата остаточного погашення кредиту 27.02.2011 року; -п. 1.2- позичальник сплачує кредитору за користування кредитом 28 % річних; - грошові кошти, які мають бути сплачені пози-чальником кредитору щомісячно рівними частинами, в сумі, яка включає в себе погашення час-тини заборгованості за кредитом та проценти, нараховані за користування кредитом; - п.4.1- на-дання кредиту здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу (зарахування) всієї суми кре-диту на поточний рахунок позичальника; -п. 7.1 -у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до оп-лати на дату пред’ялення вимоги, включаючи проценти за кредитом, пеню, відповідно до дого-вору; -п.7.3- позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов’язань за цим договором протягом не більше ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право за власним вибором звернути стягнення на майно позичальника або звернутися до поручителів, відповідно до вимог чинного законодавства України; - п. 13.1 - у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України; -п.13.2- у разі невиконання позичальником своїх обов’язків кредитор має право вимагати дострокового виконай ня грошових зобов’язань згідно умов, викладених у ст. 7 цього договору, якщо інше не встановлено законодавством України; -п.13.3- за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0, 5 процентів від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення; -п.13.5- всі спори, що виникають між сторонами у зв’язку з цим договором підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у разі неможливості їх вирішити шляхом переговорів у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України; -п.14.1- цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов’язань; -п.14.2-розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків прямо передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до договору поруки N-014/0022/82/156462/1 від 27 лютого 2008 року (а.с. 25-26) - між позивачем (кредитором) і ОСОБА_3 (поручителем) був укладений договір, згідно якого остання на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання перед банком відпо відати по борговим зобов’язанням боржника ОСОБА_2, а саме: повернути кредит у розмірі 15150 гривень, сплатити проценти за його користування, пеню у розмірах і у строки, передбачені договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (п.2.2); - п.3.1- у випадку невиконання боржником всіх, або окремо взятих на себе зобов’язань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов’язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та пені; -п.6.7 - спірні питання, що стосуються виконання цього договору підлягають вирішенню у судовому порядку, відповідно до чинного законодавства України.

Як видно з повідомлень (а.с. 4, 24) - позивачем були направлені відповідно від 16.02.2009 року і 19.02.2009 року отримувачу кредиту (позичальнику) ОСОБА_2 і поручителю ОСОБА_3 попередження про наявність заборгованості по виплаті кредиту станом на 16.02.2009 року у сумі 13599, 34 грн. і про необхідність погасити цю заборгованість на протязі місячного терміну, але останніми вказана вимога не була виконана.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України - зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546 ЦК України - виконання зобов’язання забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно ст. 549ч. 1 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ст. 550 ЦК України - право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Згідно ст. 554ч. 1 ЦК України - у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1.припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2. Зміна умов зобов’язання; 3. Сплата неустойки; 4. Відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’я зання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індек су інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 653 ЦК України - у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду законної сили.

Згідно ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’яза ний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між позивачем ВАТ «Райффайзен Банком Аваль» з однієї сторони і відпо відачем ОСОБА_2 з другої сторони, 27 лютого 2008 року було укладено кредитний договір N-014/0022/82/156462 (а.с. 16-19), поручителем по якому виступила ОСОБА_3 - по договору поруки від 27 лютого 2008 року N-014/0022/82/156462/l (а.с. 25-26).

Судом встановлено, що позивач ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на виконання вище вказаного кредитному договору передав позичальнику ОСОБА_2 грошовий кредит у розмірі 15 150 гривень шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок останнього (даний факт під-тверджується: поясненнями самого ОСОБА_2 і меморіальним ордером N-04VC4474 від 28.02.2008 року-а.с. 15).

Суд констатує, що дійсно з боку відповідачів по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (як відповідно позичальника і поручителя) станом на 13 травня 2009 року, має місце невиконання своїх зобов’язань перед позивачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору номер 014/0022/82/156462 від 27.02.2008 року і по договору поруки N-014/0022/82/156462/1 від 27. 02. 2008 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість по цьому кредитному договору з 28.11.2008 року.

Як видно із довідки-розрахунку (а.с. 45-46) у позичальника ОСОБА_2 станом на день вине-сення судом рішення по справі (на 13.05.2009 року) мається заборгованість перед позивачем за кредитним договором N-014/0022/82/156462 від 27.02.2008 року у розмірі 4682, 10 грн., з яких: -

1510, 10 грн.- сума неповернутого кредиту - «тіла кредиту», - 1870, 89 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, - 1301, 11 грн. пеня за порушення строків погашення кредиту.

Суд вважає, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банку Аваль» по стягненню заборгованості по вище вказаному кредитному договору у сумі 4682, 10 грн., з урахуванням того, що даний кредитний договір діючий, строк його дії закінчується 27.02.2011 року, і позивач не заявляв вимоги про дострокове розірвання вказаного кредитного договору, а суд, згідно діючого законодавства, не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог і вирішувати питання про розірвання кредитного договору, а також виносити рішення про стягнення з відповідачів сум заборгованості наперед за проміжок часу, який ще не наступив. У зв’язку з викла деним, суд вважає, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банку Аваль» у відношенні наявної заборгованості по кредитному договору і що позов необхідно задовольнити частково за період з 28.11.2008 року по 13.05.2009 року (з моменту припинення виплат по кредиту і по день винесення судом рішення по справі, а саме - задовольнити позов в частині стягнення заборгованості по сумі неповернутого кредиту - «тілу кредиту» не у повному обсязі 12 176, 52 грн., як того вимагає позивач, а у сумі, яку повинні були сплатити відповідачі станом на 13.05. 2009 року- 1510, 10 грн.) - на загальну суму 4682, 10 грн., з яких: - 1510, 10 грн. сума неповернутого кредиту - «тіло кредиту» станом на 13.05.2009 року, - 1870, 89 грн. несплачені проценти за користування кредитом станом на 13.05.2009 року, - 1301, 11 грн. пеня за порушення строків сплати кредиту станом на 13.05.2009 року. Вказану заборгованість необхідно стягнути з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (перший являється позичальником по кредитному договору, а друга поручителем) у солідарному порядку. Суд вважає, що підлягають також задоволенню позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банку Аваль» і в частині стягнення у солідарному порядку на його користь з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - 136, 47 грн. за судовий збір і 30 грн. за затрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, сплачені ним при подачі позову до суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити, у зв’язку з безпідставністю заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 550, 553, 554, 610, 611, 612, 625, 626, 629, 651, 653, 1048-1050 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 6, 10, 11, 57, 60, 72, 208-209, 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ВАТ «Райффайзен Банку Аваль» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ВАТ «Райффайзен Банку Аваль» на розрахунковий рахунок 290961279 в Донецькій обласній Дирекції ВАТ «Райффайзен Банку Аваль», ОКПО 23346741, МФО 335076 -заборгованість за кредитним договором у сумі 4682 гривні 10 копійок (з яких: - 1510, 10 грн. сума неповернутого кредиту - «тіло кредиту, - 1870, 89 грн. проценти за користування кредитом, -1301, 11 грн. пеня за порушення строків сплати кредиту).

Стягнути на користь ВАТ «Райффайзен Банку Аваль» у солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 сплачені ним при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 136 гривень 47 копійок і затрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 гривень, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня його проголошення до Артемівського міськрайонного суду, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20—ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Артемів сякий міськрайонний суд до Апеляційного суду Донецької області.