Судове рішення #14067888

Головуючий у 1 інстанції - Міщенко А.М.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року  справа №2а-6232/10/1214           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів  Ханової Р.Ф. ,  Яковенка М.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 листопада 2010 р. у справі № 2а-6232/10/1214 (головуючий І інстанції Міщенко А.М.) за позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання до нарахування та виплати підвищення до пенсії як "Дитині війни" ,-


ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (надалі позивач) звернулась з позовною заявою до  Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (надалі відповідач) про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з  8 травня 2010 року до прийняття рішення суду.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволені, визнано неправомірними дії відповідача, зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 8 травня 2010 року по 18 листопада 2010 року з урахуванням здійснених виплат.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії «діти війни».

Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48.1 гривні, з 1 липня –48.2 гривні та з 1 жовтня –49.8 гривень.

Однак, враховуючи те, що після визнання положень підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось. Відтак, відповідач зобов’язаний здійснювати виплату підвищення до пенсії позивачу згідно положень Закону, а саме статті 6, якою передбачене підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і в 2009, 2010 роках.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених  згідно з цим Законом.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 листопада 2010 р. у справі № 2а-6232/10/1214 – залишити без задоволення.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 листопада 2010 р. у справі № 2а-6232/10/1214 – залишити без змін.  

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.


Головуючий:                                                       А.В. Гайдар

Судді:                                                         Р.Ф. Ханова

                                                                  М.М. Яковенко



 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація