Категорія 12.2
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.03.11Справа №2а-601/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Шаповал І.І.,
при секретарі Богдановій В.О.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1;
представника третьої особи - ОСОБА_2, довіреність № 3-14/961 від 02.03.2011 року;
представник відповідача –не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини А 3009
про несвоєчасне виконання судового рішення,
встановив:
29 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Гагарінського районного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до військової частини А 3009 про визнання дій незаконними та стягнення компенсації в розмірі 10 238,09 грн. за несвоєчасне виконання судових рішень Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20.03.07 р. про стягнення грошової компенсації замість належного продовольчого пайка у сумі 20 224,25 грн. та стягнення грошової компенсації замість речового майна у сумі 4 894, 37 грн.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 06.03.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначене попереднє судове засідання.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18.06.2009 року провадження по справі було закрито, у зв`язку з тим, що дана справа не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
25.06.2009 р. на ухвалу суду від 18.06.2009 р. позивачем подана апеляційна скарга.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2010 р. ухвала Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18.06.09 р. була скасована і справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання щодо предметної підсудності.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13.10.2010 р. справа передана до Окружного адміністративного суду м.Севастополя за підсудністю та була направлена лише 15.02.2011р.
16.02.2011 р. справа надійшла до Окружного адміністративного суду м.Севастополя і була призначена до розгляду на 28.02.2011р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 28.02.2011 року на підставі інформації позивача судом було залучено у якості третьої особи ВДВС Ленінського району м.Севастополя, але після уточнення інформації ухвалою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 14 березня 2011 року судом було залучено у якості третьої особи: підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Севастополі.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові: просив визнати дії відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації на підставі судових рішень від 20.03.07 р.- незаконними і стягнути з відповідача на його користь компенсацію за несвоєчасне виконання зазначених судових рішень у розмірі 10238,09 грн. та 4 894, 37 грн, а також відповідно до ст.267 КАСУ здійснити судовий контроль за виконанням виконавчих проваджень № 2а-600/07 та № 2а-602/07 та судового рішення за даною позовною заявою.
Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що після звернення позивача до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконовчої служби Головного управління юстиції у м.Севастополі виконавчою службою виконувалися відповідні виконавчі дії: були своєчасно відкриті виконавчі провадження № 548/1-09 та № 1184/1-09, після чого направляли платіжні вимоги на списання грошей, але коштів не було, направляли до суду подання про зміну порядку виконання судового рішення, але суд відмовив у задоволенні цього подання.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, у письмових запереченнях проти позову (а.с. 26-27) зазначив, що виплата грошової компенсації замість речового майна та замість продовольчого забезпечення має одноразовий характер та не відноситься до виду грошового забезпечення, яке підлягає компенсації.
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представників сторін, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але не з’явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.04.2008 р. Гагарінським районним судом м.Севастополя видано виконавчі листи: по справі № 2а-600/07 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3370 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого забезпечення та по справі № 2а-601/07 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3370 про стягнення грошової компенсації замість речового майна. Згідно даних виконавчих документів військова частина А 3009 ( правонаступник військової частини А 3370) зобов’язана виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію замість продовольчого забезпечення та речового майна в у розмірі 20224,25 грн. та 4894,37 грн.
У грудні 2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Севастополі на підставі заяв позивача було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень та встановлено боржнику –військовій частині А 3009 строк для добровільного виконання рішень. До теперішнього часу вказані рішення суду не виконані, але виконавчі дії проводилися, що підтверджено матеріалами виконавчих проваджень, які суд оглядав в судовому засіданні, - направлялися платіжні вимоги щодо списання коштів з рахунку боржника.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»від 06 лютого 2003 року та Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв‘язку з порушенням строків їх виплати», на які посилається в своїй позовній заяві позивач, не передбачають проведення ні індексації, ні компенсації втрати частини доходу при несвоєчасному виконанні судового рішення.
Крім того, ч.2 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв‘язку із порушенням строків їх виплати»та п.2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. містить вичерпний перелік доходів, а саме - грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто чинним законодавством не передбачено стягнення компенсації сум, які стягуються за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, здійснює судовий нагляд за його виконанням та має право прийняти відповідні заходи реагування.
Рішення № 2а-600/07 та № 2а-601/07 були постановлені Гагарінським районним судом м.Севастополя, тобто вимоги позивача щодо здійснення Окружним адміністративним судом м. Севастополя судового контролю за виконанням судового рішення на підставі ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у їх задоволенні.
Керуючись, ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини А 3009 про визнання дій відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації на підставі судових рішень від 20.03.07 р.- незаконними, стягнення з відповідача на його користь компенсації за несвоєчасне виконання зазначених судових рішень у розмірі 10238,09 грн. та здійснення судового контролю за виконанням судових рішень Гагаринського районного суду м. Севастополя від 20.03.2007р. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб`єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.І. Шаповал