ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 березня 2011 року 14:00 № 2а-1364/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Мацюк І. В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доСолом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві
проСкасування рішення про видворення з України
ВСТАНОВИВ:
02 лютого 2011 року громадянин Азербайджану ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про скасування рішення від 12.03.2010 р. про видворення за межі України та заборони в’їзду до України протягом наступних п’яти років.
Позивач просив суд позов задовольнити, спірне рішення скасувати, вважає рішення таким, що було прийняте без врахування обставин, що мають значення у конкретній ситуації, а саме перебування позивача у цивільному шлюбі з громадянкою України ОСОБА_4, народження та смерті сина у даному шлюбі, втрату національного паспорту та те, що не збирався нелегально перебувати на території України, адже спочатку звернувся до Посольства Республіки Азербайджан для отримання нового паспорта, а в подальшому до Яготинського СГІРФО ГУ МВС України у Київській області для отримання посвідки на постійне проживання в Україні.
Представник відповідача в наданому через Відділ документального обігу та контролю клопотанні, просив суд розглянути справу за відсутністю представника відповідача. Під час попереднього слухання справи представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень на позов представником відповідача було зазначено, що в ході проведення перевірки щодо законності перебування позивача на території України, відповідачем було встановлено факт нелегального (без відповідних документів) проживання ОСОБА_1 на території України, що стало підставою для прийняття рішення про видворення даного іноземця з України.
З огляду на наведене, розгляд справи продовжується за наявними в справі матеріалами.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні. Представник позивача не заперечував про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 6 КАС України, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим кодексом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні тим самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
Громадянин Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наприкінці 2009 року легально перетнув кордон України з приватною метою.
На початку 2011 року позивач звернувся до Яготинського СГІРФО ГУ МВС України у Київській області для отримання дозволу на постійне проживання.
У позові позивач зазначив, що 20.01.2011 року Яготинське СГІРФО ГУ МВС України у Київській області повідомило його про те, що оформлення дозволу на імміграцію призупинено у зв’язку з тим, що Солом`янським РУ ГУ МВС України в м. Києві було прийнято рішення про видворення позивача з України та про заборону подальшого в’їзду до України протягом наступних п’яти років.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2010 року в результаті спільного відпрацювання території Солом’янського району м. Києва працівниками Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, полку міліції швидкого реагування «Беркут»та Південного МВ УСБ України в м. Києві та Київській області, був виявлений громадянин Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
За порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через її територію (проживання без документів на право проживання в Україні, проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування) відносно громадянина Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками Солом’янського РУ ГУМВС України в місті Києві на підставі ч.1 ст.203 Кодексу про адміністративні правопорушення України було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до абз.1-5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (надалі –Закон) іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у абз.1 вказаної статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Рішенням Солом’янського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві від 12.03.2010 року про видворення з України встановлено факт ухилення позивача від виїзду з України після закінчення терміну перебування та прийнято рішення про видворення громадянина Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України; заборонено громадянину Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 подальший в’їзд до України протягом наступних п’яти років до 12 березня 2015 року.
Частиною 3 ст.2 КАС України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом відповідно до положень п.1 ч.3 ст.2 КАС України та ст.9 КАС України перевіряється відповідність рішень суб'єкта владних повноважень принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі»означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Крім того, адміністративний суд, оцінюючи відповідність чинному законодавству рішення суб’єкта владних повноважень, в даному випадку постанови про видворення, досліджує його на предмет відповідності принципу обґрунтованості, закріпленому в п.3 ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до принципу обґрунтованості прийнятого рішення, рішення має прийматись з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення, в тому числі рішення про видворення, повинно бути мотивованим.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою України ОСОБА_4 та має намір офіційно зареєструвати шлюб.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 в даному цивільному шлюбі, у позивача з громадянкою України народилася дитина –син ОСОБА_2, що посвідчується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 14.05.2009 року, актовий запис за № 14, але ІНФОРМАЦІЯ_4 дитина померла, що посвідчується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №362486. Відповідно до наданих матеріалів, дитина була похована на кладовищі (кремація) Північне, про що свідчить договір-замовлення №2.16356.3 від 25.05.2009 року із додатком до нього та фіскальний чек ПН 033584726596 від 25.05.2009 року.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону, іноземцям та особам без громадянства законодавством України гарантуються недоторканність особи, житла, невтручання в особисте і сімейне життя, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, повага їх гідності нарівні з громадянами України.
Відповідно до ст.5 Сімейного кодексу України, держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї, держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері і батька, матеріально заохочує і підтримує материнство та батьківство, держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини, ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Згідно із ст.18 Закону іноземці та особи без громадянства можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права і обов'язки у шлюбних і сімейних відносинах.
Більше того, відповідно до наданих матеріалів, брат позивача –ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримав громадянство України та постійно проживає на її території, що посвідчується паспортом НОМЕР_2. виданого Яготинським РВ ГУ МВС України в Київській області, від 27.05.2009 року.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити про те, що закріплені КАС України критерії обґрунтованості та законності рішення суб’єкта владних повноважень вимагають від відповідача враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує Закон так і інших обставин, що мають значення у конкретній ситуації (в даному випадку фактичне перебування позивача у цивільному шлюбі з громадянкою України, народження та смерть дитини від даного шлюбу, проживання рідного брата в Україні).
Суд вважає, що для цього відповідач повинен був ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають значення у даній справі. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного рішення суду не надано.
Суд також звертає увагу сторін на те, що суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків.
Відповідно до положень ст.9 та ст.29 Загальної декларації прав людини, прийнятої на 3 сесії Генеральної Асамблеї ООН ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
Станом на час розгляду даної адміністративної справи, враховуючи встановлені судом обставини (перебування у цивільному шлюбі з громадянкою України, намір зареєструвати шлюб, смерть дитини позивача, народженої у даному цивільному шлюбі, проживання на території України рідного брата позивача), суд приходить до висновку про необґрунтованість рішення відповідача про видворення за межі України та заборони в’їзду до України протягом наступних п’яти років громадянину Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись Загальної декларації прав людини, Сімейного кодексу України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПостановиВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 12.03.2010 р. про видворення за межі України та заборони в’їзду до України протягом наступних п’яти років громадянину Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
3. Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Б.В. Санін