ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 4ск-219/09
19 червня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Павленко О.П.
при секретарі Біленькому Б.М.
з участю прокурора Дем’янця С. М.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Коба А.М. від 09.02.2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Коба A.M. від 09.02.2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, в якій просить зазначену постанову скасувати, як незаконну, винесену з порушенням вимог ст. ст. 94, 97 -98 КПК України.
Скаргу адвокат обгрунтовує тим, що на час порушення кримінальної справи у розпорядженні слідчого не було достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 190 КК України, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виникли цивільно-правові відносини та питання про повернення квартири чи виплати ОСОБА_5 грошових коштів має вирішуватись в порядку цивільного судочинства і виключає наявність події злочину.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 доводи скарги підтримав.
ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, на даний час перебуває під вартою в Київському СІЗО № 13.
Зацікавлена особа ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, про розгляд скарги повідомлялась завчасно та належним чином.
Оскільки достатньо матеріалів для розгляду скарги, суд прийшов до висновку про можливість її розгляду у відсутність ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує, вважає, що на час порушення кримінальної справи у слідчого було достатньо приводів та підстав для винесення відповідної постанови, а тому вважає постанову про порушення кримінальної справи від 09.02.2007 року законною й обгрунтованою і просить в задоволенні скарги відмовити.
Вислухавши доводи адвоката, висновок прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи в частині, що стосується приводів та підстав до її порушення, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не розглядає та не вирішує ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.
Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Судом встановлено, що 14.06.2005 року прокурором Святошинського району м. Києва Смітюх В.Є., за наслідками розгляду матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_5, була винесена постанова про порушення кримінальної справи за фактом вчинення шахрайства в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Приводом до порушення зазначеної кримінальної справи стала заява ОСОБА_5, в якій вона зазначала, що з листопада 2002 року по 22 травня 2005 року знаходилася за межами м. Києва, а коли повернулась з’ясувала, що належна їй квартира АДРЕСА_1 була продана 31 березня 2005 року ОСОБА_2, який визнав її померлою та на підставі начебто складеною нею заповіту набув власності на її квартиру.
09.02.2007 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Коба A.M., за наслідками розгляду матеріалів кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Із тексту зазначеної постанови та наданих суду для розгляду скарги матеріалів вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в діях ОСОБА_2 під час проведення досудового слідства по кримінальній справі, порушеній 14.06.2005 року.
Підставами для порушення кримінальної справи слугували дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи.
У зазначених матеріалах знаходяться:
- копія актового запису № 02 від 30 січня 2004 року про смерть ОСОБА_5 № 02 від 30 січня 2004 року, вчинена на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.11.2003 року про оголошення померлою;
- копія рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.11.2003 року, відповідно до якого була задоволена заява ОСОБА_2 та визнана померлою ОСОБА_5;
- пояснення ОСОБА_2, в яких він зазначав, що саме ОСОБА_5 виявила бажання скласти на нього заповіт на своє майно, а коли він в 2003 році приїхав до неї в гості та виявив її відсутність в квартирі, почав її шукати, але не знайшов, тому звернувся до суду з заявою про визнання її померлою, а в подальшому на підставі заповіту набув власності на квартиру, яка належала ОСОБА_5 та яку в подальшому він продав ОСОБА_7 ;
- копія свідоцтва від 17.11.2004 року про право ОСОБА_2 на спадщину за заповітом ОСОБА_5;
- заяви ОСОБА_2, які він подавав до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна з метою реєстрації квартири АДРЕСА_1;
- копія договору купівлі-продажу від 30.03.2005 року, відповідно до якого ОСОБА_8 продав ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 24.05.2006 p., де містяться дані про те, що вона заповіт на свою квартиру до 2005 року не надавала, ОСОБА_2 не знає, квартиру в оренду нікому не здавала та ключі від квартири нікому не передавала, 21.07.2005 року видала заповіт на свого родича ОСОБА_9;
- копія заповіту від 26 вересня 1996 року, відповідно до якого ОСОБА_5 на випадок її смерті належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_2;
- висновок експерта № 76 від 10.02.2006 p., відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_5 на двох заповітах та копії заповіту ОСОБА_5 від 26.09.1996 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою;
- висновок експертизи № 113/тдд від 19.06.2006 року, відповідно до якого вирішити питання - ОСОБА_11 або іншою особою виконано рукописний запис «701» в наданому на досліджені заповіті від імені ОСОБА_5 від 26.09.1996 року не виявилось можливим, підпис в графі «приватний нотаріус» заповіту від 26.09.1996 року виконаний ОСОБА_11;
- інші матеріали та протоколи допитів свідків.
Дослідивши матеріали, що стали приводами та підставами до порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи від 09.02.2007 року описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, зазначена стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, вказана особа, яка причетна до вчиненого злочину, оскільки вона встановлена на час порушення кримінальної справи, визначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи у старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Коба A.M. були наявні приводи та підстави для її порушення, не викликає у суду і сумнів законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, а тому скарга адвоката ОСОБА_1, задоволенню не підлягає.
Судом не приймаються до уваги пояснення адвоката ОСОБА_1 в частині того, що постанова слідчого про порушення кримінальної справи є незаконною, оскільки слідчим не був встановлений в діях ОСОБА_2 умисел на заволодіння майном ОСОБА_5 шахрайським шляхом та останній не причетний до складання заповіту й після того, як не зміг розшукати ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про визнання її померлою, а в подальшому на підставі заповіту ОСОБА_5 набув право власності на належну їй квартиру у встановленому законом порядку, оскільки за наслідками розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд дійшов висновку про те, що на час порушення кримінальної справи у слідчого було достатньо приводів та підстав до її порушення, а конкретні обставини вчинених дій підлягають перевірці під час проведення досудового слідства або під час розгляду кримінальної справи по суті.
Не можуть, на думку суду, свідчити про наявність виключно цивільно-правових відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і відсутність ознак злочину в діях ОСОБА_2, на що вказував адвокат у судовому засіданні, відомості про те, що в провадженні суду на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом прокурора Святошинського району м. Києва до ОСОБА_2, де предметом позову є квартира АДРЕСА_1 та на даний час заповіт ОСОБА_5 не визнаний судом недійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Коба А.М. від 09.02.2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.