справа № 1-541/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Павленко О.П.

при секретарях Антонюк М. С., Білецькому Б.М.

з участю прокурорів Власова І.В., Перловської А.В.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 представника цивільного позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фастів Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, тимчасово офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України за наступних обставин. Так, ОСОБА_4, працюючи на посаді механіка ТОВ «Фірма «Деккер-Україна» в своєму службовому користуванні мав автомобіль марки ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1, який на вечірній час залишав на автомобільній стоянці ТОВ «Гермес Логістік», що по вул. С. Хохлових, 11/2 в м. Києві.

16 жовтня 2008 року, приблизно о 7 годині 50 хвилин, ОСОБА_4, через дальній турнікет, за допомогою своєї електронної перепустки № 0885 зайшов на територію фірми «Гермес-Логістик» та з багажника автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2, який стояв поруч з його службовим автомобілем, таємно викрав два вимірювачі опору ДТ-200, вартістю 800 грн. та АС-610, вартістю 185 грн. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, з багажника автомобіля «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 таємно викрав шуруповерт BOSCH РК-ліхтарик, вартістю 750 грн., біти до шуруповерта, вартістю 55 грн. та індикатор у вигляді викрутки, вартістю 50 грн. Викравши вищевказане майно, що належить ТОВ «Фірма «Деккер Україна» на загальну суму 1840 грн., ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року та просить провадження по справі закрити, оскільки він є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Прокурор не заперечує проти застосування відносно ОСОБА_4 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Представник цивільного позивача заперечує проти закриття провадження по справі та застосування відносно ОСОБА_4 амністії, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не відшкодував матеріальну шкоду підприємству.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд знаходить можливим закрити провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_4, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 п. "є" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року підлягають звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи - особи, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та аналогічних законів інших держав - республік колишнього СРСР.

Згідно ст. 6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину, який не є тяжким відповідно до статті 12 КК України, та який вчинено до набрання чинності Законом України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Згідно з даними посвідчення серії НОМЕР_4, виданого 27.01.2000 року Київською міською держадміністрацією, ОСОБА_4 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) та має пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19 грудня 1991 року.

Підстав, передбачених Законом України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, за яких до ОСОБА_4 неможливо було б застосувати амністію, судом не встановлено.

Цивільний позов, заявлений ТОВ «Фірма «Деккер-Україна», підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє право цивільного позивача звернутися з аналогічним позовом до суду в порядку цивільного судочинства, оскільки амністія не звільняє особу від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1 п. "е", 6, 9, 10, 12 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, ст. 6 ч. 1 п. 4 КПК України, суд

постановив:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за  ст. 185 ч. 1 КК України закрити на підставі ст. 1 п. "е" Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4, обраний у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Цивільний позов, заявлений ТОВ «Фірма «Деккер-Україна», залишити без розгляду.

Речові докази по справі: вимірювачі опору ДТ-200 та АС-610, біти до шуруповерта та індикатор у вигляді викрутки, - залишити в розпорядженні ТОВ «Фірма «Деккер-Україна», (а.с. 30).

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через районний суд.