Справа № 2-1732/2009 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва в складі головуючого Шевченко Л.В.

при секретарі Рахуба І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ПростоФінанс", 3-тя особа: Держспоживстандарт України, про визнання незаконною підвищення процентної ставки, визнання недійсним графіку погашення кредиту, зобов"язання припинити нараховування неустойки та скасування нарахованої неустойки, здійснення тлумачення п.2.8.3 Договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ТОВ „ПростоФінанс", 3-тя особа: Держспоживстандарт України, про визнання незаконною підвищення процентної ставки та визнання недійсними окремих умов кредитного договору.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що підвищення відповідачем процентної ставки відбулося в односторонньому порядку без укладення двосторонньої письмової угоди; просив визнати п.2.8.3 кредитного договору № 01011718149 недійсним; залишити розмір процентної ставки за договором без змін - 9, 9 %. Зміна відповідачем ставки за кредитом в односторонньому порядку суперечить ст. ст. 1055, 1056-1 ЦК України та п.9.6 кредитного договору. Банкам заборонено в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку за договором кредиту. Позивач вважає правила зміни розміру процентної ставки за п.2.8.3 кредитного договору несправедливими та дискримінаційними, оскільки діятимуть лише в односторонньому напрямку - в сторону постійного зростання.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсною процентну ставку, змінену Наказом відповідача без номеру від 08 грудня 2008 року та зазначену у повідомленні відповідача № 01011718149 у розмірі 15, 02 %; визнати недійсним графік погашення платежів від 26.12.2008; зобов"язати відповідача припинити нарахувати неустойку та скасувати неустойку, нараховану у зв"язку з погашенням позивачем платежів за кредитом згідно з графіком платежів від 30.05.2008 року; здійснити тлумачення п.2.8.3 договору; стягнути з відповідача витрати пов"язані з розглядом справи.

Представник відповідача проти позову заперечувала в повному обсязі, просила суд відмовити в позові. Заперечення мотивувала тим, що заборона банкам в одностороннюму порядку підвищувати процентну ставку не поширюється на відповідача, оскільки він не являється банком, а є небанківською фінансовою установою.Чинне законодавство також дозволяє зміну процентної ставки, про що позичальник був письмово повідомлений у встановлений законом строк. Умовами договору передбачена можливість збільшення та зменшення процентної ставки, про що позивач знав до укладення договору та погодився на такі умови кредитування. Зміна процентної ставки залежить від об"єктивних обставин та не залежать від волі сторін, а тому

відсутні будь-які підстави для визнання п.2.8.3 дискримінаційним. Також відсутні підстави для визнання недійсними графіку погашення платежів від 26.12.2008 року. Згідно із п.2.5 Договору „ повна (загальна) заборгованість позичальника за цим кредитним договором (заборгованість) складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, суми комісії за управління кредитом, суми комісії за надання кредиту. Заборгованість підлягає сплаті позичальником шляхом здійснення єдиних щомісячних платежів, кількість яких відповідає кількості платіжних періодів (щомісячні платежі). Згідно графіку платежів та графіку платежів у новій редакції суми щомісячних платежів є рівними.Крім того, відповідно до характеристики кредиту „виплата кредиту -повернення кредиту здійснюється рівними щомісячними платежами протягом періоду кредитування (кількість та обсяги платежів зазначені в Таблиці 1 та у графіку платежів) у будь-якому відділенні Ощадбанку або будь-яким іншим способом, який не заборонений чинним законодавством України". Згідно умов договору, позивач повинен здійснювати погашення заборгованості за договором рівними щомісячними платежами. Оскільки позивач з моменту укладення договору (30.05.2008 р.) і до моменту зміни процентної ставки (10.01.2009р.) частково погасив заборгованість за договором, то графік платежів у новій редакції складався на основі нової процентної ставки 15, 02 %, суми кредиту, що залишилась непогашеною, та кількості місяців, що залишились до терміну погашення кредиту 10.06.2014 р. Графік платежів у новій редакції складено таким чином, щоб при збільшеному розмірі процентної ставки, тій сумі кредиту, що залишилась непогашеною, та кількість місяців, що залишилися до кінця терміну погашення кредиту, заборгованість за договором погашалася рівними щомісячними платежами. Також відсутні підстави для припинення нарахування неустойки та скасування неустойки нарахованої у зв"язку з погашенням платежів згідно графіку від 30.05.2008 року. Згідно п.7.2 договору „у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов"язань щодо сплати щомісячних платежів згідно умов цього договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника сплати кредитодавцю неустойки (штрафу) у розмірі 20 % від суми щомісячного платежу, зобов"язання по сплаті якого порушено позичальником. При цьому сторони усвідомлюють, що неповне виконання зобов"язання (виконання частини зобов"язання, часткова сплата щомісячного платежу) також є неналежним виконанням зобов"язання в повному обсязі (повна сплата щомісячного платежу). За таких обставин, здійснення платежів позивачем за графіком погашення платежів (додаток№ 1 договору) після підвищення ставки за кредитом є неповним виконанням зобов"язання, що спростовує твердження позивача про бездіяльність застосування договірних санкцій.

Представник третьої особи: Державний комітет України з питань технічного регулюванню та споживчої політики в судове засідання не з"явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу у його відсутності (а.с. 46-47).

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши всі докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що дійсно між позивачем та відповідачем ТОВ „ПростоФінанс" 30.05.2008 року був укладений кредитний договір № 01011718149 відповідно до якого відповідач зобов’язався надати позивачу, а позивач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит у сумі 70 000 гривень, який підлягає погашенню в термін до 10.06.2014 р. За користування кредитними коштами позивач повинен був

щомісячно сплачувати відповідачу проценти в розмірі 9, 9 річних від непогашеної суми кредиту. Графік платежів зазначений у додатку № 1 до кредитного договору № 01011718149 (а.с. 11-16, 17-19).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Згідно із ч.5 ст. 18 Закону України"Про захист прав споживачів" якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

За кредитним договором (пункт 2.8.3) сторони погодили можливість зміни процентної ставки у такому порядку:

- в сторону збільшення у випадку, якщо середньоарифметичне значення курсу національної валюти України по відношенню до долара США, встановленого Національним банком України, протягом одного місяця зросте більше ніж на три відсотки в порівнянні з курсом національної валюти до долара США, встановленого Національним банком України на момент укладання Кредитного договору,

в сторону зменшення у випадку, якщо середньоарифметичне значення

курсу національної валюти України по відношенню до долара США,

встановленого Національним банком України, протягом одного місяця

зменшиться більш ніж на три відсотки в порівнянні з курсом

національної валюти до долара США, встановленого Національним

банком України на момент укладення Кредитного договору.

При цьому кредитодавець (відповідач) має право відповідно

(пропорційно до зміни курсу національної валюти України до долару США)

змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитом. У випадку зміни

розміру процентної ставки кредитодавець (відповідач) надсилає позичальнику

(позивачу) письмове повідомлення про відповідну зміну розміру процентної

ставки за кредитом та новий графік платежів, в якому визначаються щомісячні

платежі, розраховані за новою процентною ставкою (при цьому, згідно п.2.5.

кредитного договору, розмір відповідної частини суми кредиту, комісії за

надання кредиту та комісії за управління кредитом залишаються без змін).

Кредитодавець надсилає зазначене повідомлення на адресу позичальника,

зазначену в договорі. Відправлення кредитодавцем повідомлення на адресу

позичальника, зазначену в договорі, вважається належним повідомленням

позичальника щодо встановленого нового розміру процентної ставки.

Із характеристики кредиту вбачається, що до укладення кредитного договору позивач ознайомився з усіма умовами кредитування.

Як вбачається з кредитного договору, ставка за кредитом може не тільки збільшуватися, але й зменшуватись, при цьому така зміна відбувається у випадку настання подій, визначених в п.2.8.3 договору. За таких обставин суд відхиляє доводи позивача, що ставка за кредитним договором може діяти лише в сторону постійного зростання. Судом не встановлено, що п.2.8.3 кредитного

договору передбачає дискримінаційні стосовно позивача правила зміни відсоткової ставки. Також суд відхиляє доводи позивача про визнання недійсним графіку погашення кредиту, зобов"язання припинити нараховування неустойки та скасування нарахованої неустойки.

Станом на дату укладення кредитного договору курс гривні по відношенню до долара США становив 4, 8520 грн. за долар США (а.с. 102) У листопаді - грудні 2008 p.- 7, 3598 середньоарифметичне значення офіційного курсу гривні до долара США зросло більш ніж на три відсотки в порівнянні з офіційним курсом НБУ гривень до долара США на момент укладання Кредитного договору, (а.с. 102-104)

08.12.2008 p. TOB „ПростоФінанс" було видано наказ про зміну процентної ставки за кредитними договорами, починаючи із щомісячних платежів, термін сплати яких настає 10.02.2009 року.Як вбачається з наказу розрахунок нової ставки за кредитними договорами здійснювався в наступному порядку: збільшити пропорційно до зміни курсу національної валюти України до долара США, встановленого НБУ, на момент укладання позичальниками кредитних договорів по відношенню до курсу НБУ, встановленого на 08.12.2008 р. (а.с. 76)

Судом встановлено, що 13.01.2009 р. відповідач направив позивачеві повідомлення № 01011718149, де повідомлялось про нову ставку за кредитом у розмірі 15, 02 % річних та новий розмір загального платежу, а також графік платежів в новій редакції (а.с. 21-24). З наданих суду доказів вбачається, що новий розмір платежів застосовується починаючи з 10.01.2009 p., кінцева дата для сплати першого платежу за новою процентною ставкою настає 10.02.2009р.

Суду також надано лист-відповідь відповідача в якому дано роз"ясненя щодо збільшення ставки за кредитом, а також приведено формули розрахунку нового розміру ставки за договором. Правильність вказаного розрахунку позивачем не оспорюється, (а.с 105.).

Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" у редакції від 01.12.2005 р. у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.Про зміну відсоткової ставки за спожитим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про підвищення процентної ставки за кредитним договором, укладеним з відповідачем є правомірним, оскільки обставини, з якими за кредитним договором пов"язана зміна ставки (зміна співвідношення офіційного курсу гривні до долара США), настала та підтверджуються належними доказами. Відповідач повідомив позивача про зміну ставки за кредитним договором відповідно до строків, встановлених Законом України „Про захист прав споживачів", та з дотриманням порядку повідомлення, встановленого пунктом 2.8.3. кредитного договору.

Суд відхиляє посилання позивача на пункт 9.6. договору, згідно якого всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід"ємними частинами цього договору. Умовами п.2.8.3 встановлено окремий порядок щодо зміни ставки за кредитом у формі направлення повідомлення кредитодавця позичальнику, а отже оформлення додаткової угоди за підписом обох сторін не вимагається. Це узгоджується з

вимогами ч.4 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів". За таких обставин, суд приходить до висновку, що умовами договору та за приписами ч.4 ст. П Закону України „Про захист прав споживачів" для зміни відсоткової ставки за кредитним договором не вимагається укладення додаткової угоди.

Згідно ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 96). Відповідно до Статуту відповідача, затвердженого у новій редакції від 26.12.2007 р. (а.с. 79-95) відповідач є правонаступником всіх прав та обов"язків Товариства з обмеженою відповідальністю „ПростоКредит" (в зв"язку зі зміною найменування) ( ст. 2.7 Статуту). Відповідно до ст. 4.2. Статуту предметом діяльності відповідача є надання фінансових послуг, які становлять його виключну діяльність. Згідно ст. 5.1. Статуту відповідач є підприємницькою юридичною особою приватного права відповідно до законодавства. Відповідач набуває статусу фінансової установи після внесення в Державний реєстр фінансових установ.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від

06.11.2008 р. (а.с. 49) відповідач зареєстрований як фінансова установа відповідно до розпорядження Держфінпослуг від 06.11.2008 р. № 1276. Згідно Ліцензії серія АВ № 020853, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (строк дії ліцензії з 01.06.2006 р. по

01.06.2009 р.) (а.с. 97-98), відповідач здійснює надання фінансових послуг. Згідно із ст 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне

регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. фінансова установа -це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізінгові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у відповідача банківської ліцензії та статуту банку. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач має статус фінансової установи, котра не є банком. За таких обставин, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми ст. 1056-1 Цивільного кодексу Українни щодо заборони банкам підвищувати процентну ставку за кредитом в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов"язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Прямої заборони для фінансових установ підвищувати процентну ставку за кредитом чинним цивільним законодавством не передбачено. Пряма заборона для банків підвищувати процентну ставку за кредитом чинним цивільним законодавством передбачена, а отже ці цивільні відносини врегульовані чинним законодавством. За таких обставин суд, приходить до висновку, що положення ст. 1056-1 ЦК України не підлягають застосуванню до відповідача за аналогією закону у відповідності із ст. 8 ЦК України.

Оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є не обгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 627, 629, 1056-1 Цивільного кодексу України, Законом України „Про захист прав споживачів". Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. ст. 10, 53, 57, 60, 169, 208, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ТОВ „ПростоФінанс", 3-тя особа: Держспоживстандарт України, про визнання незаконною підвищення процентної ставки, визнання недійсним графіку погашення кредиту, зобов"язання припинити нараховування неустойки та скасування нарахованої неустойки, здійснення тлумачення п.2.8.3 Договору, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.