Спр.№ 2-н-673/2009р
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2009 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевченко Л.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся в Оболонський районний суд м. Києва з заявою про видачу судового наказу, посилаючись на те, що 23.06.2009 року між ним та структурним підрозділом Київським відділенням № 1 було укладено договір банківського вкладу № 36-08/1319 на вклад „Літо без турбот", згідно якого заявник передав банку грошові кошти в сумі 50 000, 00 грн. стороком на 31 днів, з умовою виплати банком відсотків по вкладу.
Згідно п.1.1. договору дата повернення вкладу - 24 липня 2009 року.
Згідно договору банк зобов"язаний повністю повернути вклад на дату повернення, зазначену у п.1.1 договору, з видачею належним чином оформленої квитанції банку таабо виписки з депозитного рахунку (п.2.1.4 договору). Відповідно до п.2.4.3 договору заявник має право отримати суму вкладу в дату повернення, зазначену у п.1.1 договору.
Остаточний розрахунок банку з заявником (поверенення суми вкладу та сплати процентів) здійснюється у готівковій формі, якщо заявник не обрав іншу форму отримання грошових коштів, подавши до банку відповідну заяву (п.3.3 договору).
На дату повернення -24 липня 2009 року, заявник звернувся до банку з проханням повернути вклад, на що заявнику було безпідставно відмовлено.
З врахуванням вищевикладеного заявник просить видати судовий наказ про витребування від боржника- Комерційного банку „Фінансова ініціатива" депозитного вкладу в сумі 50 000, 00 гривень на користь заявника.
Вивчивши всі докази по справі вважаю, що заява про видачу судового наказу по даній справі не відповідає вимогам ст. 96 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу або із заяви і поданих до неї документів вбачається спір про право.
Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки існує спір про право. В даному випадку підлягають з"ясуванню, як обставини правильності нарахування процентів так і правомірність нарахування, що можливе лише в позовному провадженні. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 96, 100, 101 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Роз"яснити заявнику його право звернутися до суду з такими самими вимогами у порядку позовного провадження та, що у разі такого звернення внесена ним сума судового збору зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК