Справа № 2-450/07 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 травня 2007 року.  Татарбунарський районний суд Одеської об­ласті в складі:

головуючого - судді                                                                                         Тимошенка С. В.

при секретарі                                                                                                    Коренчук О.Е.,

за участю прокурора

адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбу-бунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про визнання недійсним договору будівельно­го підряду та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою,  у якій просив визнати недійсним договір будівельного підряду,  укладеного з ОСОБА_2 та стягнути з відповідача грошові кошти,  посилаючись на наступні об­ ставини. 29 травня 2006 року між ним та відповідачем було укладено договір № 7/06 будівельного підряду,  відповідно до умов якого відпо­відач взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами добудувати і здати йому їдальню на базі відпочинку "Каштан" на курорті "Катранка" Татарбунарського району згідно затвердженої проектно-кошторисної документації в строк до ЗО листопада. А він зобов'язався фінансувати виконання будівельних робіт та сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 120590 грн. Але відповідач не виконав взятих на себе зобов'яза­нь. Відповідач,  здійснюючи господарську діяльність,  як суб'єкт гос­подарювання,  на момент укладення оспорюваного договору зареєстрова­ний не був,  хоча державна реєстрація його як суб'єкта підприємниць­кої діяльності для виконання будівельних робіт в силу Закону України

"Про ліцензування певних видів- господарської діяльності" є обов'яз­ковою. Тому укладений договір на виконання? будівельних робіт не є дійсним.        

У судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги у бік зменшення підлягаючій стягненню сумі,  грошових коштів,  оскільки 53000 грн. відповідач витратив за цільовим призначенням.  Просив стягнути грошові кошти за виключення зазначеної суми.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Не оспорюючи того,  що на момент укладення договору будівельного підряду у нього не було ліцензії на здійснення будівельної діяльності як виду господарської

2

діяльності,  він пояснив,  що всі отримані від позивача кошти були ви­користані на будівництво об'єкта - придбання будівельних матеріалів,  наймання техніки,  виплату заробітної плати.

Заслухавши пояснення та доводи сторін,  допитавши свідка,  дослі­дивши матеріали справи,  суд приходить до висновку про наявність пра­вових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно копії свідоцтва ( а.с. 9 ) ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Як вбачається з копії договору будівельного підряду № 7/06 ( а. с 13-16 ) 29 травня 2006 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. та ОСОБА_2 було укладено договір,  відповідно до умов якого підрядник ( відповідач ) взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами добудувати і здати замовнику ( позивачу ) їдальню на базі відпочинку "Каштан" на курорті "Катранка" Татарбу-нарського району Одеської області згідно затвердженої проектно-кош-торисноі документації в строк до ЗО листопада. А замовник ( позивач ) зобов'язався надати підрядникові ( відповідачу ) будівельний май­данчик,  передати затверджену проектно-кошторисну документацію та за­безпечити своєчасне фінансування будівництва...

Дозвіл на виконання будівельних робіт на будівництво їдальні бази відпочинку "Каштан" був отриманий 18 липня 2006 року,  як це видно з його копії № 23 ( а.с. 12 ).

Копіями видаткових касових ордерів ( а.с. 17-21 ) підтверджуєть­ся факт перерахування відповідачу згідно укладеного договору будіве­льного підряду грошових коштів на суму 90825 грн.

Відповідно до копій банківських квитанцій ( а.с. 22-27 ) відпо­відачу було перераховано згідно укладеного договору будівельного підряду грошових коштів на суму 297 65 грн.

Таким чином,  загальна сума грошових коштів,  перерахованих від­повідачу позивачем на виконання будівельних робіт на базі відпочинку "Каштан",  склала суму 120590 грн. ( 90825 грн. + 29765 грн.).

Як вбачається з копії кредитного договору № 22.1/76-KJ1-05 від 12 квітня 2006 року ( а.с. 34-37 ) банком позивачу було видано кредит для закінчення будівництва котеджу № 5 та їдальні на базі відпочинку "Каштан" на суму 102000 грн..

У судовому засіданні з достовірністю встановлено,  і це не оспо­рював відповідач,  він,  як суб'єкт господарювання,  на момент укладен­ня оспорюваного договору зареєстрований не був,  у нього не було лі­цензії на здійснення будівельної діяльності як виду господарської діяльності.

Згідно зі  ст. 204 ЦК України^правочин є правомірним,  якщо його недійсність прямо не встановлена якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п.30  ст. 9 Закону України? "Про ліцензування певних видів господарської діяльності будівельна." діяльність як вид госпо­дарської діяльності підлягає обов'язковому .ліцензуванню.

Спільним наказом за № 112/182 від 13' вересня 2001 року Держав­ного комітету України з питань ретул'я тканої політики та підприєм­ництва і Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України "Про затвердження ліцензійних умов провадження будівельної діяльності",  який зареєстрований у Міністерстві юстиції 08 листопада 2001 року № 939/6130,  встановлені організаційні,  ква­ліфікаційні та технологічні умови для провадження будівельної діяль­ності.

Такі умови у відповідача відсутні і тепер і на момент укладен­ня договору будівельного підряду.

3

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 3 від 25 квітня 2004 року "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" роз'яснив,  що під здійсненням особою,  не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва,  будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих,  що підлягають ліцензуванню,  слід розуміти діяльність фізичної особи,  пов'язану із виконанням робіт з метою отримання прибутку,  яка містить ознаки підприємницької.

Частиною 2  ст. 203 ЦК України встановлено,  що особа,  яка вчиняє правочин,  повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Але судом з достовірністю встановлено,  що на момент укладення договору будівельного підряду відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення та подальшого виконання.

Відповідно до ч.1  ст. 215 ЦК України підставою недійсності пра-вочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог,  які встановлені частинами 1-3  ст. 203 зазначеного Кодексу.

Згідно із  ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юри­дичних наслідків,  крім тих,  що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін повинна повернути другій сто­роні у натурі все,  що вона одержала для виконання цього правочину...

Свідок ОСОБА_3 пояснив,  що відповідач виплатив йому для організації будівництва зазначеного вище об'єкту всього 53000 грн.

Оскільки відповідач отримав від позивача 120590 грн. для будів­ництва зазначеного об'єкту,  а використав по цільовому призначенню 53000 грн.,  то з нього підлягає стягненню різниця у сумі 67590 грн. ( 120590 грн. - 53000 грн. ).

Доводи відповідача про те,  що він використав всі кошти,  пере­раховані йому позивачем у сумі 120590 грн. на будівництво їдальні,  об'єктивними даними не підтверджуються,  доказів на цей рахунок він не надав.

З урахуванням приведених доказів суд не може визнати укладений між сторонами договір дійсним.

На підставі викладеного,  керуючись статтями 203, 204, 215, 236 ЦК України,  Законом України "Про ліцензування певних видів господарсь­кої діяльності",  статтями 208, 209, 213-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору будівельного підряду та стягнення грошових коштів задовольнити.-  Визнати недійсним договір будівельного підряду № 7/06 від 29 травня 2006 року,  укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. та ОСОБА_2,  з момен­ту його вчинення.   

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної осо­би - підприємця ОСОБА_1 грошові кошти на суму 67590 грн. та судові витрати" нач. суму  722 грн. 90 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.