Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №  2-397/11

У Х В А Л А

         28 лютого 2011  року                                                            

   Суддя  Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Мазур Н.В., розглянувши позовну заяву за позовом ПАТ  «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»  до ОСОБА_1 та ОСОБА_2   про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 05.09.2008  року між ПАТ  «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» -  надалі –Банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 645 відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 7500 грн., дата остаточного повернення всіх сум кредиту та процентів –03.09.2010 року.

Станом на 16.01.2011 року умови кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 щодо вчасного повернення кредитних коштів не виконанні, заборгованість по кредиту становить 5273 грн. 48 коп.

Крім того, даний договір забезпечений порукою: 05.09.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено  договір поруки №646, відповідно до умов якого, останній поручався перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов’язань за договором.  

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 5273 грн. 48 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Крім того, Банком в заяві ставиться питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів та тимчасового обмеження права виїзду за межі України.

Просить накласти арешт на майно відповідачів та тимчасово обмежити їм право виїзду за межі України до моменту виконання ними своїх зобов’язань за даним кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі, якщо не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суд.

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ч.1 ст. 152 ЦПК України і не є вичерпним і за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані і інші його види.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов , вид забезпечення позову який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності інші відомості потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У заяві про забезпечення позову позивач не навів достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів  та доказів того, що відповідачі будуть ухилятися від виконання рішення суду.

Відповідно до  ст.33 Конституції України, кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються Законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в України громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в’їзд в України, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок  розв’язання спорів у цій сфері.

Частиною 2 ст. 6 даного Закону встановлено, що громадянинові України, який має паспорт,  може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках передбачених п.п. 1-9 ч.1 даної статті, зокрема, п.2 –коли діють неврегульовані аліментні, договірні та інші невиконанні зобов’язання –до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; та п.8 –коли щодо нього подано цивільний позов до суду –до закінчення провадження у справі.

З зазначеної норми Закону не вбачається, що саме за ухвалою суду громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон і ст. 8 Закону  чітко визначено, що у випадку відмови компетентними органами громадянину України у виїзді за кордон з підстав передбачених п.п.1,2,6 –8 ч.1 ст. 6 Закону така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.

Тобто даним Законом регулюються правовідносини, щодо випадків та порядку тимчасового обмеження прав громадян на виїзд з України і визначені ст. 6 Закону такі випадки не можуть бути застосовані судом, як вид забезпечення позову при розгляді цивільної справи.

Тому, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом  тимчасового обмеження ОСОБА_1 та ОСОБА_2   права виїзду за межі України.

За таких обставин суд вважає що заява ПАТ  «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про забезпечення позову не обґрунтована та така, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151, 152 п.2, 153, 210, 223, 224, 296  ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в України громадян України»суддя, -

У Х В А Л И Л А:

          В задоволенні заяви ПАТ  «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про забезпечення позову - відмовити.   

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п"яти днів з  дня отримання копії ухвали.              

Суддя