УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

"ЗО" серпня 2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Коваленка Є.П.

суддів - Максимовича Ю.А., Подковського О.А.

з участю прокурора - Зозулі І.І.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 і засудженого ОСОБА_2 на вирок Кременецького районного суду від "19" червня 2006 року, -

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, непрацюючий, неодружений, на утриманні неповнолітня дитина, не судимий,

засуджений за ч.З ст. 152 КК України до 8 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишено без змін - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 28 березня 2006 року та зараховано у строк відбуття покарання час перебування під вартою з 20 по 30 червня 2006 року.

Цивільні позови задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10000 грн. моральної шкоди, в користь ОСОБА_5. - 30000 грн. моральної шкоди.

Речові докази постановлено знищити, а дві відеокасети - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Згідно вироку суду ОСОБА_2. визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при таких обставинах.

Справа № 11а- 284     2006р.                             Головуючий у 1 інстанції - Зембра Є.Й.

Категорія -                                                         Доповідач - Максимович Ю.А.

19 червня 2005 року ОСОБА_2. разом із своєю родиною та батьками потерпілої, відмічали свято "Трійці", вживши спиртні напої і перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння вийшов на вулицю с.Великі Бережці, Кременецького району, де зустрів неповнолітню потерпілу ОСОБА_5, яку знав на протязі більше двох років, та знаючи, що вона є неповнолітньою, спрямував свої зусилля на її зґвалтування.

Для реалізації свого злочинного наміру запропонував потерпілій прогулятись до ставу і зайшовши по дорозі в магазин "Фортуна", де купив потерпілій шоколадку, яку їй дав по виході з магазину та пляшку ємкіст. 0,7 літра вина "Сонце в бокалі", яку заховав собі в одяг.

Пройшовши біля 16 години повз ставок до лісу, скориставшись тим, що навколо не було людей, засуджений застосувавши фізичну силу затягнув потерпілу в літню бесідку і перебував там з потерпілою біля 45 хвилин, де силоміць намагався споїти потерпілу вином та намагався її цілувати, від чого потерпіла втратила свідомість.

Після цього ОСОБА_2. переніс потерпілу до місця свого проживання, закриваючи їй рот, коли вона приходила до свідомості і намагалась кричати, застосовуючи грубу фізичну силу, діючи проти волі потерпілої, знаючи, що вона є неповнолітньою, долаючи її опір з нанесенням тілесних ушкоджень, зґвалтував її.

В апеляціях:

·   засуджений ОСОБА_2. просить пом"якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України, посилаючись на те, що він має на утриманні мати похилого віку і неповнолітню дитину та щиро розкаявся у вчиненому;

·   захисник ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та призначити засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.З ст. 152 КК України із застосуванням ст.75 КК України, посилаючись на те, що суд не врахував усі пом"якшуючі покарання обставини.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляції, думку прокурора про законність і обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони до задоволення не підлягають з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст. 152 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, є обгрунтованими, підтверджуються сукупністю зібраних і досліджених судом доказів і в апеляціях не оспорюються.

Покарання ОСОБА_2 призначене у відповідності з вимогами ст.ст.50, 65 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого і обставин, які пом"якшують і обтяжують покарання, в тому числі і тих, на які посилаються апелянти.

Підстав для зміни вироку суду і пом"якшення призначеного покарання, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.362, 365 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 19 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.