Справа №  1-362/11  

ВИРОК

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18.03.2011м. Ужгород

Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді Деметрадзе Т. Р.

секретаряСекереш О.В.

за участі прокурораГолуб В.К.

Захисника - адвоката ОСОБА_3

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальну справу про обвинувачення

   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин Молдови, молдованина, уродженця м. Кантемір, Республіка Молдова, мешканця АДРЕСА_1, освіта середня, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей не працюючий, документований паспортом громадянина Молдови НОМЕР_3 від 13.03.2000 року, раніше не судимого у вчиненні злочину  

передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

  Підсудний ОСОБА_4 з метою зайняття організацією незаконного переправлення громадян Молдови через державний кордон України, зайнявся пошуком осіб з числа своїх співвітчизників, бажаючих незаконно потрапити з території України в Словацьку Республіку для виконання чого, винайняв квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яку планував використати для проживання майбутніх груп нелегальних мігрантів та в подальшому, будучи обізнаним про намір громадян Молдови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно потрапити в країни Західної Європи, ОСОБА_4 за матеріальну винагороду, розмір якої повинні були узгодити з ОСОБА_4 по прибуттю в одну з країн Західної Європи, на початку червня 2010 року в телефонному режимі домовився з останніми про їх незаконне переправлення з України в Словаччину.

На виконання вказівок підсудного ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, використовуючи паспорти громадян Молдови прибули в м. Одеса, де їх зустрів ОСОБА_4 та придбавши їм квитки на потяг сполученням «Одеса-Ужгород»наказав їм вийти на ст. Свалява, в м. Свалява, Закарпатської області.

Водночас, підсудний ОСОБА_4 з метою доставки зазначених громадян Молдови з м. Свалява у заздалегідь винайняту ним квартиру у м. Ужгороді, домовився про перевезення останніх з м. Свалява у м. Ужгород з громадянином України ОСОБА_9, який надавав йому транспортні послуги, як таксист.

19 червня 2010 року виконуючи вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули у м. Свалява, де їх зустрів ОСОБА_9 який, не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_4, доставив їх на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, де на той час знаходився громадянин Молдови ОСОБА_10, який перебуваючи у м. Ужгороді домовився з ОСОБА_4, щодо його незаконного переправлення з України в країни Західної Європи за фінансову винагороду, розмір якої повинні були узгодити з ОСОБА_4 по прибуттю в одну з країн Західної Європи. ОСОБА_10 перебував у вказаній квартирі з 17 червня 2010 року.

Окрім цього, підсудний ОСОБА_4, будучи обізнаним про намір громадянина Молдови ОСОБА_11 незаконно потрапити в країни Західної Європи, за матеріальну винагороду, розмір якої повинен був узгодити з ОСОБА_4 по прибуттю в одну з країн Західної Європи, на початку червня 2010 року в телефонному режимі домовився з останнім про його незаконне переправлення з Україну в Словаччину. При цьому, виконуючи вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_11 використовуючи паспорт громадянина Молдови прибув в м. Одеса, де його зустрів ОСОБА_4, придбав йому квиток на потяг сполученням «Одеса-Ужгород»та наказав вийти на ст. Свалява, в м. Свалява, Закарпатської області, де його зустрів ОСОБА_9 та  доставив  на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, де на той час вже перебували громадяни Молдови ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та які на вказаній квартирі очікували сприятливих умов для їх незаконного переправлення через державний кордон України.

Потім, 23 червня 2010 року, перебуваючи у м. Ужгороді, ОСОБА_4, використовуючи ОСОБА_9, як водія таксі, організував доставку громадян Молдови ОСОБА_10, ОСОБА_11, а в дальнішому  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в район безпосередньої близькості до лінії державного кордону України, де в подальшому керував їх діями щодо незаконного перетину державного кордону України.

Цього ж дня ОСОБА_4 організував зустріч громадян  Молдови ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на ст. Свалява в м. Свалява, Закарпатської області, куди останні прибули виконуючи вказівки ОСОБА_4, на виконання існуючих між ними та ОСОБА_4 домовленостей, щодо їх незаконного переправлення з України в Словаччину. Після цього організував їх доставку у квартиру за адресою:  АДРЕСА_2, з метою їх подальшого незаконного переправлення з України в Словаччину.

Проте, 24 червня 2010 року о 6 год. 15 хв. та о 12 год.  15 хв.  громадян Молдови ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, організацією незаконного переправлення з України в Словаччину яких керував ОСОБА_4, було затримано військовослужбовцями Чопського прикордонного загону на напрямку 235 прикордонного знаку, що на території Кам’янецької сільської ради, Ужгородського району,після чого, цього ж дня о 19 год. 50 хв. на квартирі за адресою: АДРЕСА_2, було затримано громадян  Молдови ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які у вказаній квартирі очікували сприятливих умов для їх незаконного переправлення через державний кордон України, організацію якої здійснював ОСОБА_4

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся, суду повідомив, що у травні 2010 року був у справах в Ужгороді. Одного дня, йому передзвонив знайомий по роботі ОСОБА_10 та попросив дозволу залишитися на його квартирі за адресою: АДРЕСА_2. Вказує, що залишивши ключі від вказаної квартири ОСОБА_9 попросив останнього  зустріти свого співвідчизника на залізничному вокзалі міста Ужгород та відвезти ОСОБА_10 на вказану квартиру, після чого, ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_10 та відвіз його на вказану квартиру. Пізніше, коли перебував у м.Одеса, йому на мобільний телефон передзвонив ОСОБА_10 та повідомив ОСОБА_4, що його знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 хочуть прибути з Республіки Молдова в Україну у м.Ужгород. Тому, ОСОБА_4 зустрів останніх у місті Одеса та придбавши їм квитки на потяг сполученням «Одеса-Ужгород»наказав їм вийти на ст. Свалява, в м. Свалява, Закарпатської області де їх мав зустріти ОСОБА_9 та відвезти у м.Ужгород на його квартирі за адресою: АДРЕСА_2 де вже знаходився ОСОБА_10, для чого дав вказівку  ОСОБА_9 зустріти останніх в м. Свалява та відвезти на квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

          Потім, після прибуття у м. Ужгород, ОСОБА_4 попросив звільнити ОСОБА_10 ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Зазначив, що знав про намір ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 перейти державний кордон України з метою потрапити в Словаччину.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину, його вина повністю стверджується іншими доказами по справі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що з середини 2009 року працює водієм таксі. З підсудним ОСОБА_4 познайомився надаючи останньому послуги таксі. Вказав, що приблизно у червні 2010 року до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_14 з проханням забрати з автовокзалу м. Ужгород його знайомого на ім'я ОСОБА_10 та привезти на квартиру по АДРЕСА_2.

Через декілька днів, на прохання ОСОБА_14, він  зустрів ще двох осіб жіночої статі  на станції Свалява, та доставив їх до квартири АДРЕСА_2. На наступний день, до нього подзвонив Іон та повідомив, що потрібно буде зустріти  його знайомого в м. Свалява, та доставити до квартири по АДРЕСА_2, що він і зробив.

23 червня 2010 року зранку, ОСОБА_4 приїхав в м. Ужгород, та попросив відвезти ОСОБА_10 разом з чоловіком якого він зустрів у Сваляві, у напрямку м.Перечин до джерела «Білі Ведмеді»на автотрасі  сполученням «Ужгород-Перечин», після того як він відвіз останніх, Іон повідомив, що туди, де він висадив двох громадян Молдови  чоловічої статі, а саме біля джерела «Білі Ведмеді», що на автотрасі сполученням  «Ужгород-Перечин», потрібно відвезти двох осіб  жіночої статі, що він і виконав. Після цього ОСОБА_4 повідомив його, що треба ще доставити 2 його співвітчизників від ст. Свалява до квартири по АДРЕСА_2. Виконавши це, він дізнався від ОСОБА_4, що жінок яких він тільки що відвіз, було затримано українськими прикордонниками, а також що ОСОБА_10 та його співвітчизника потрібно зараз забрати з того місця на автотрасі сполученням «Ужгород-Перечин», де він їх висадив. Також Іон дав йому телефон Нокіа з сім-карткою «Київстар»та сказав, що  по прибуттю на місце йому слід зателефонувати на номер який записаний в телефоні як «Ролик». Однак,  прибувши на вказане місце  він був затриманий українськими прикордонниками, та був доставлений в Чопський прикордонний загін для дачі пояснень. Про те, що ОСОБА_4 в цей час організовував незаконне переправлення вказаних осіб через державний кордон України, йому не було нічого відомо, оскільки останній йому про це нічого не казав.

Свідок ОСОБА_15, у судовому засіданні пояснив, що є військовослужбовцем Чопського прикордонного загону. У червні 2010 року від оперативно-чергової служби ВПС «Камяниця»отримав інформацію про те, що прикордонним нарядом «Прикордонний патруль»у складі солдата ОСОБА_16 у напрямку 235 прикордонного знаку, що знаходиться на території Кам’янецької сільської ради, Ужгородського району, Закарпатської області, на відстані 2000 метрів від лінії державного кордону України затримано 2 громадян Молдови –жіночої статі, а також про переслідування ще двох громадян Молдови –чоловічої статі. Після чого він прибув на прикордонний пост «Гута»ВПС «Кам’яниця»для проведення фільтраційних заходів з затриманими громадянами. По прибуттю на пост він дізнався, що зазначеним військовослужбовцем ОСОБА_16 вже було затримано вищевказаних громадян Молдови чоловічої статі  на напрямку 235 прикордонного знаку на відстані 200 метрів від лінії державного кордону України, та доставлено разом з особами жіночої статі на прикордонний пост «Гута»ВПС «Кам’яниця»для проведення фільтраційних заходів.

Свідок ОСОБА_17 та ОСОБА_18, військовослужбовці Чопського прикордонного загону, у судовому засіданні дали аналогічні покази та  вказали, що 24 червня 2010 року близько 6 години прикордонним нарядом від ВПС «Кам'яниця», на напрямку 222-235 прикордонних знаків, на відстаю близько 2-х км. від лінії державного кордону, було затримано 2-х громадянок Республіки Молдова, без документів, що посвідчують особу. В ході опитування затриманих громадянок було встановлено, що вони мали намір перетнути лінію державного кордону України з Словаччиною разом з іншими двома громадянами Республіки Молдова. Після чого були проведені заходи щодо пошуку зазначених правопорушників. Того ж дня, близько 12 години, в результаті пошукових заходів, на напрямку 235 прикордонного знаку, на відстані близько 200 метрів від лінії кордону було затримано вказаних вище 2-х громадян Молдови без документів, що посвідчують особу.

В результаті вжитих оперативно-розшукових заходів було встановлено, що до організації незаконного переправлення вказаних осіб через кордон була причетна особа, ймовірно громадянин Молдови на ім'я «ОСОБА_6», який може перебувати на території Закарпатської області. Крім цього оперативним шляхом було встановлено транспортний засіб, а саме автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким затриманих громадян Молдови було доставлено в район джерела «Білі Ведмеді», що знаходиться неподалік м. Перечин (Закарпатської області), звідки вони вирушили в напрямку державного кордону України.

В ході подальшої роботи по даному факту було встановлено адресу квартири в м. Ужгород (АДРЕСА_2), в якій вказані (затримані) громадяни Молдови проживали перед спробою порушення кордону. Крім цього, за наявною інформацією, у вказаній квартирі може переховуватись організатор, громадянин Республіки Молдови на ім'я «ОСОБА_6».

24 червня 2010 року, приблизно о 19 годині 50 хвилин вони, при залученні військовослужбовців ВПС «Ужгород»прибули до квартири за адресою, вул. Швабська буд. 58/3,  для здійснення перевірки оперативної інформації.  В ході перевірки зазначеної квартири, в ній було виявлено та затримано громадянина Республіки Молдова на ім'я «ОСОБА_6», в ході його опитування було встановлено, що це громадянин Республіки Молдова ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Окрім  вказаного громадянина ОСОБА_4 у зазначеній квартирі було виявлено та затримано ще двох громадян Молдови, після затримання яких, всіх зазначених громадян Республіки Молдова, було доставлено в Чопський прикордонний загін для встановлення всіх обставин справи.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що займається наданням рієлторських послуг. Приблизно з початку 2010 року до неї неодноразово звертався ОСОБА_4 з приводу надання йому помешкання в оренду. Зі слів підсудного їй відомо, що останній занодиться у місті Ужгороді, оскільки займається торгвельною діяльністю по реалізації лісоматеріалів. Вказала, що приблизно у червні 2010 року до неї в черговий раз звернувся ОСОБА_4 та попросив надати йому в оренду квартиру, що вона й зробила надавши йому квартиру у м. Ужгороді по АДРЕСА_2.

Свідок, громадянка Молдови ОСОБА_7, яка на досудовому слідстві пояснила, що приблизно в середині червня 2010 року, за місцем свого проживання в Молдові, за допомогою мобільного зв’язку вона домовилась з ОСОБА_4, щодо свого нелегального переправлення в країни Західної Європи. За послуги пов’язані з незаконним переправленням в країни Західної Європи ОСОБА_4 попросив 2500 євро, які вона повинна була заплатити по приїзду в Європу. Пізніше вона дізналась, що разом з нею буде їхати її співвітчизниця  ОСОБА_8

В подальшому за допомогою мобільного зв’язку вона зв’язалась з ОСОБА_4, який повідомив, що їй потрібно використовуючи свій паспорт легальним шляхом прибути до м. Одеса, де він зустріне її та ОСОБА_8 На виконання цього вона прибула в м. Одеса, де її очікував ОСОБА_4, після цього останній на таксі доставив її та ОСОБА_8 до залізничного вокзалу того ж міста та придбав їм квитки на потяг сполученням «Одеса –Ужгород». При цьому ОСОБА_4, повідомив їм, щоб вони вийшли на ст. Свалява, в м. Свалява, Закарпатської області, де на них, на прохання останнього, буде очікувати водій таксі, який відвезе їх на квартиру в м. Ужгороді. По прибуттю в м. Свалява, на залізничному вокзалі їх очікував водій таксі, який доставив їх на квартиру за адресою: АДРЕСА_2. У вказаній квартирі, як їм повідомив ОСОБА_4, потрібно очікувати сприятливих умов для переправлення через державний кордон України. Окрім неї та ОСОБА_8 у  вказаній квартирі на той час перебував  громадянин Молдови ОСОБА_10, який також очікував сприятливих умов для переправлення через державний кордон України.

В цій квартирі вона  проживала  протягом кількох днів. Наскільки вона пригадує  22 червня 2010 року на квартиру прийшов ОСОБА_4 і повідомив, що завтра вона зі своїми співвітчизниками поїде на кордон Украйни зі Словаччиною. Також останній повідомив, що її та співвітчизників доставлять до лісистої місцевості поблизу державного кордону України, а вони самотужки мають подолати кордон, на  території Словаччини на них буде очікувати особа, яка здійснить їх подальше переправлення в країни Західної Європи.

23 червня 2010 року, зранку ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_4 на автомобілі вирушили в бік державного кордону України. Після цього ОСОБА_4 повідомив їй та ОСОБА_8, що тепер їм потрібно на автомобілі виїжджати в лісисту місцевість поблизу державного кордону України. Також ОСОБА_4, повідомив, що перетинати кордон України вони будуть з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Приїхавши на зазначене місце, вони побачили, що в лісі поблизу дороги на них очікують ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Після цього вони вирушили по лісистій місцевості до державного кордону України. В даному напрямку рухались до настання темноти, після чого в лісі заночували. Наступного дня вони були затримані українськими прикордонниками.

Том № 1, а.с. 55-58

Свідок, громадянин Молдови ОСОБА_11, який на досудовому слідстві пояснив, що приблизно в середині червня 2010 року, за місцем свого проживання в Молдові, за допомогою мобільного зв’язку він домовився з ОСОБА_4, щодо свого нелегального переправлення в країни Західної Європи, останній повідомив що допоможе йому, за винагороду, яку він повинен буде заплатити ОСОБА_4  по приїзду на територію однієї з країн Західної Європи.

На виконання вказівок ОСОБА_4, він,  використовуючи свій  паспорт прибув в м. Одеса, після чого за вказівкою останнього, придбав квиток на потяг сполученням «Одесса-Ужгород». Також ОСОБА_4 повідомив йому, що з метою уникнення викриття прикордонниками  вийшов  на ст. Свалява (Закарпатська область), де на нього  буде чекати водій таксі. По прибуттю в м. Свалява, його  чекав водій таксі, який на автомобілі привіз в м. Ужгород та поселив в квартирі за адресою АДРЕСА_2. У вказаній квартирі на той момент перебували 3 громадян Молдови ОСОБА_10, ОСОБА_7  та ОСОБА_8, які очікували сприятливих умов для переправлення через державний кордон України. В даній квартирі він  проживав  протягом кількох днів.

Приблизно 22 червня 2010 року на вказану квартиру приїхав ОСОБА_4 з метою безпосереднього керування їх діями по переправленню через державний кордон України.  Наступного дня, ОСОБА_4 повідомив йому, що він разом з 3-ма його співвітчизниками  поїде  на кордон України зі Словаччиною, і самотужки в пішому порядку перетне  кордон України.

Наступного дня, на автомобілі, спочатку його та ОСОБА_10 було доставлено в лісисту місцевість поблизу джерела «Білі Ведмеді», що на автотрасі сполученням «Ужгород-Перечин», потім туди ж привезли ОСОБА_7  та ОСОБА_8 Весь день 23 червня 2010 року та ніч з 23 на 24 червня 2010 року вони рухались в бік державного кордону України. Однак до кордону не дійшли, так як 24 червня 2010 року були затримані  українськими прикордонниками.

Том № 1, а.с. 59-62

Свідок, громадянин  Молдови ОСОБА_10, який на досудовому слідстві пояснив, що приблизно у середині червня 2010 року вирішив незаконним шляхом потрапити в одну з країни Західної Європи. З цією метою він використовуючи свій паспорт прибув на територію України, після чого прибув в місцевість поблизу україно-словацького кордону. 12 червня 2010 року зробив спробу незаконного перетину державного кордону України, однак був затриманий українськими прикордонниками. Наступні 5 діб він перебував в Чопському прикордонному загоні. Після чого відносно нього було прийнято рішення про його добровільну депортацію з території України. Однак за межі України він не виїхав, а 17 червня 2010 року перебуваючи в м. Ужгороді, він за допомогою мобільного зв’язку зв’язався з громадянином Молдови ОСОБА_4, якого йому порекомендували як особу, яка допоможе йому в незаконному переправленні через державний кордон України. Зв’язавшись з ОСОБА_4, останній повідомив що допоможе йому, за фінансову винагороду, яку він повинен був заплатити ОСОБА_4  по приїзду в одну з країн Західної Європи. Після цього на автомобілі за ним до кафе «Фламінго»м. Ужгорода, за вказівкою ОСОБА_4, приїхав водій таксі та привіз на квартиру за адресою  АДРЕСА_2. У вказаній квартирі, за словами ОСОБА_4, йому потрібно було прожити кілька днів, щоб дочекатися сприятливих умов для переправлення через державний кордон України. В наступні кілька днів в квартиру приїхали ще 3 громадян Молдови ОСОБА_11, ОСОБА_7  та ОСОБА_8

22 червня 2010 року на квартиру приїхав ОСОБА_4, який йому повідомив, що завтра він разом зі своїми співвітчизниками поїде на кордон України з метою його перетину. Окрім того, ОСОБА_4 на карті пояснив йому маршрут руху за яким найзручніше та найшвидше  буде перетинати кордон України.  Наступного дня зранку ОСОБА_4 наказав йому та ОСОБА_11 вирушати в лісисту місцевість поблизу державного кордону України так як за ними приїхав автомобіль. Прибувши до лісистої місцевості, на його мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4 та повідомив, щоб вони чекали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з якими вони разом повинні перетнути кордон України. Дочекавшись останніх усі четверо по лісистій місцевості вирушили до кордону України. В даному напрямку вони рухались до настання темноти. Під час руху ОСОБА_4 за допомогою мобільного зв’язку цікавився чи перетнули вони кордон України. Наступного дня 24 червня 2010 року всі вони були затримані українськими прикордонниками.

Том № 1, а.с. 63-67

          Ці пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11, в зв’язку з їх відсутністю у суді, були оголошені та дослідженні в судовому засіданні.

Постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 5.07.2010 року, якою визнано речовим доказом мобільний телефон  марки «Нокия N 71»та мобільний телефон марки «Нокия 1208»,  вилучені у підсуднього ОСОБА_4 під час його адміністративного затримання.

Том № 1, а.с. 127

Постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 5.07.2010 року, якою визнано речовим доказом мобільний телефон  марки «Нокиа 1208»,   який вилучено у свідка ОСОБА_9

Том № 1, а.с 108,

Постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 5.07.2010 року, якою визнано речовим доказом мобільний телефон  марки ckBerry 8310»,   який вилучено у свідка ОСОБА_11  під час його адміністративного  затримання.

Том № 1, а.с, 134

Постановою про визнання речовим доказом від 15.09.2010 року компакт-диску марки СМЕ»формату R», на якому міститься інформація в електронному вигляді про дату активації та вхідні і вихідні з’єднання, здійснені абонентом телефону № НОМЕР_2, а також про місце перебування власника мобільного номеру, який належить обвинуваченому ОСОБА_4

Том № 2, а.с, 134

                    Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_9  від  5 жовтня  2010 року, згідно з яким ОСОБА_9 на місці показав, як, де та за яких обставин він, на прохання ОСОБА_4, не будучи обізнаним про злочинні наміри останнього,  здійснював перевезення громадян Молдови по території Закарпатської області у період з 17 по 23 червня 2010 року.

Том № 2, а.с. 137-146

Оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного          ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 332 КК України, оскільки своїми діями він вчинив організацію, незаконного переправлення через державний кордон України в Словацьку Республіку 6 громадян Республіки Молдова та керівництво їх діями.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає щире каяття та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

          Обставин, які б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.  

Беручи до уваги те, що підсудний ОСОБА_4, вчинив злочин середньої тяжкості, суд, враховуючи дані про особу винного, обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і вважає за можливе прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

          Судових витрат не має.

          Цивільного позову не заявлено.

Речові докази по справі, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи, а саме два мобільних телефони марки «Нокіа 1208», мобільний телефон  марки «Нокіа N 71»та  мобільний телефон  марки rry 8310»слід конфіскувати на користь держави.

Речовий доказ компакт-диск марки СМЕ»формату R»залишити при матеріалах кримінальної справи.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В:

           ОСОБА_4 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1  ст. 332 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Судових витрат не має.

          Цивільного позову не заявлено.

Речові докази по справі, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи, а саме два мобільних телефони марки «Нокіа 1208», мобільний телефон  марки «Нокіа N 71»та  мобільний телефон  марки rry 8310»слід конфіскувати на користь держави.

Речовий доказ по справі компакт-диск марки СМЕ»формату R»залишити при матеріалах кримінальної справи.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.  

           Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з дня його оголошення.

Суддя    Т. Р. Деметрадзе